Облік витрат і визначення собівартості освітніх послуг
Недержавні навчальні заклади різного спрямування можуть надавати досить значний спектр освітніх послуг: навчання за спеціальними програмами (вивчення іноземних мов, музики, малювання, моделювання тощо), за програмами загальноосвітньої школи, за програмами поглибленого вивчення окремих шкільних предметів, за програмами вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації (денна, заочна, вечірня, очно-заочна, дистанційна форми навчання), консультаційна робота, проведення короткострокових семінарів, курсів, перепідготовка кадрів (різного профілю і тривалості навчання), підготовка аспірантів до здавання кандидатських екзаменів, проведення захисту дисертаційних робіт, організація наукових конференцій, виставок, конкурсів, заняття на підготовчих курсах, видавнича діяльність і т. ін. Кожен з цих видів діяльності може бути об’єктом обліку витрат. Роздільний облік витрат і доходів за видами наданих послуг необхідний для визначення їх фінансової доцільності та встановлення економічно обґрунтованої ціни. Організація такого детального обліку витрат за видами діяльності належить до компетенції управлінського обліку, і тому ведеться факультативно (за рішенням адміністрації). Для потреб управління облік витрат доцільно вести за окремими статтями та елементами. У вищих навчальних закладах, крім того необхідне групування витрат за напрямами підготовки, спеціальностями, курсами, потоками з наступним їх перерозподілом. При цьому необхідно чітко визначити склад витрат, які можна прямо віднести до конкретного виду діяльності, та обґрунтовано встановити базу розподілу загальних витрат. У більшості випадків у навчальних закладах неможливо обґрунтовано економічно доцільним методом розподілити усі види
382
ГЛАВА 12
витрат і визначити повну собівартість кожного виду освітніх послуг. Виходячи з цього, доцільним є поділ витрат на змінні і постійні, визначення і оцінка рівня маржинального доходу за кожним видом наданих послуг та обліковим об’єктом (спеціальністю, курсом, групою тощо) і на цій основі визначення ефективності та доцільності окремих освітніх послуг. Аналіз елементного складу витрат вищих навчальних закладів та методики їх визначення, оцінки і відображення в обліку показує, що у їх складі найбільша питома вага припадає на витрати з оплати праці (52—55%) з відрахуваннями на соціальні заходи (17—19%). Матеріальні витрати становлять лише 15—19%, з них на оплату комунальних послуг (опалення, освітлення, водопостачання та водовідведення) припадає 10—14%. Організувати аналітичний облік витрат за окремими формами навчання, спеціальностями, курсами, потоками або групами у великих багатопрофільних навчальних закладах (університетах, академіях) практично неможливо навіть за наявності автоматизованих систем обліку. Пов’язано це з тим, що значна більшість витрат мають комплексний характер: господарське обслуговування навчального процесу, ремонт, амортизація, опалення і освітлення приміщень і т. ін. Навіть витрати на оплату праці викладачів важко піддаються обґрунтованому розподілу в поточному обліку за видами послуг, об’єктами обліку витрат і калькулюванням собівартості. У зв’язку з цим найбільш доцільним є ведення обліку витрат за їх видами та статтями з якомога точнішою деталізацією, а визначення собівартості окремих видів освітніх послуг — розрахунково-аналітичним методом. Так, витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи можна деталізувати за такими групами працівників: — викладачі, оплата праці яких визначається на основі навчального навантаження в годинах; — навчально-допоміжний персонал з постійними окладами (секретарі кафедр і деканатів, лаборанти, завідувачі кабінетів, працівники бібліотек, навчально-методичних відділів тощо); — допоміжний обслуговуючий персонал (ремонтні робітники, сантехніки, столяри, прибиральниці, охорона і т. ін.); — персонал спеціалізованих підрозділів (курсової, довузівської та післядипломної підготовки, наукової частини, аспірантури і т. ін. окремо за кожним підрозділом); — адміністративно-управлінський та загальногосподарський персонал (ректорат, відділ кадрів, бухгалтерія, склад, медпункт, редакційно-видавничий відділ тощо).
Облік доходів і витрат у недержавних закладах освіти
383
Розподіл витрат на оплату праці викладачів між окремими об’єктами калькулювання можна здійснювати пропорційно їх навчальному навантаженню у годинах, а навчально-допоміжного і обслуговуючого персоналу — пропорційно кількості учнів (курсантів, студентів тощо). Зарплату адміністративно-управлінського та загальногосподарського персоналу розподіляти і відносити на об’єкти калькулювання недоцільно. Такі витрати краще враховувати у складі постійних і списувати безпосередньо на фінансові результати та відшкодовувати за рахунок відповідного відсотка націнки. При розподілі витрат на оплату комунальних платежів перш за все доцільно виключити суми, що припадають на спеціальні підрозділи, загальногосподарські та адміністративно-управлінські витрати (пропорційно площі, що використовується цими підрозділами). За таким же принципом можна визначити суми витрат, що припадають на курсову, довузівську та післядипломну підготовку, якщо за ними закріплено постійні приміщення. Решта витрат може бути розподілена між групами денного, вечірнього та заочного навчання пропорційно контингенту студентів (учнів, курсантів, слухачів) та кількості годин аудиторних занять (база розподілу може визначатися у людино-годинах). При цьому витрати на утримання гуртожитків повинні обліковуватися окремо і не розподілятися на всі об’єкти калькулювання освітніх послуг, а враховуватися при визначенні плати за проживання у гуртожитках. Збитки від утримання гуртожитків (при застосуванні регульованого рівня оплати) повинні покриватися за рахунок загального відсотка націнки (загального доходу). Окремою статтею витрат може бути амортизація приміщень та обладнання (або ж орендна плата за використання орендованих приміщень). Амортизаційні відрахування у навчальних закладах доцільно нараховувати прямолінійним методом практично на всі види основних засобів та нематеріальних активів, а розподіляти їх між окремими об’єктами обліку витрат і обчислення собівартості послуг пропорційно площі приміщень, людино-годинам використання приміщень і обладнання, обсягу виконаних робіт у натуральних вимірниках (де це можливо і доцільно). Наприклад, амортизацію комп’ютерного обладнання можна розподілити пропорційно контингенту студентів та кількості годин аудиторних занять з використанням комп’ютерів, тобто пропорційно кількості людино-годин використання комп’ютерів окремими категоріями студентів та обслуговуючого персоналу. Витрати на ремонти приміщень і обладнання можна розподіляти і відносити на об’єкти обліку витрат аналогічно розподілу амортизаційних відрахувань.
384
ГЛАВА 12
Витрати на підготовку і видання навчально-методичної літератури для власного використання можна обліковувати як капітальні вкладення у створення малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) або ж як поточні витрати основної діяльності (залежно від очікуваного терміну використання такої літератури). Видані навчальні посібники оприбутковують у складі бібліотечних фондів і нараховують їх амортизацію на загальних підставах. Навчально-методичну літературу короткотермінового використання оприбутковують у складі малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) і списують на витрати при її передачі у використання з розподілом вартості такої літератури між об’єктами обліку витрат та обліковими періодами. Звичайно, для такого детального обліку витрат необхідно, щоб у первинних документах на видачу і списання матеріальних цінностей завжди вказувалися конкретні споживачі наданих послуг (спеціальності, курси, факультети, потоки, програми тощо). Придбання літератури зі сторони для комплектування бібліотечних фондів відображають в обліку як звичайні капіталовкладення в інші необоротні активи. За рішенням адміністрації навчального закладу для цілей управлінського обліку амортизація навчальної літератури може нараховуватися рівномірно протягом терміну її корисного використання — 3—5 або більше років, залежно від виду, призначення літератури та з урахуванням інтенсивності її використання і очікуваного терміну морального старіння. Безоплатно одержану навчальну або наукову літературу відображають в обліку як безоплатно одержані необоротні активи (на кредиті субрахунка 424) з поступовим віднесенням на доходи поточного періоду в сумі нарахованої амортизації. Витрати на передплату періодичних видань для навчальних цілей відносять до витрат наступних періодів (рахунок 39) з поступовим списанням на поточні витрати при настанні періоду їх надходження у використання, незважаючи на те, що в бібліотеці вони можуть зберігатися і більш тривалий період (понад один рік з дати одержання). Усі витрати на утримання бібліотеки доцільно обліковувати на окремому рахунку і розподіляти як змінні загальновиробничі витрати пропорційно середньорічній кількості студентів окремих факультетів, спеціальностей, потоків, курсів тощо. Аналогічно відображають в обліку та розподіляють інші витрати діяльності недержавних закладів освіти, що дає можливість більш об’єктивно визначати собівартість окремих видів освітніх послуг та науково обґрунтовувати ціну за такі послуги.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Облік витрат і визначення собівартості освітніх послуг» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
