Останнім часом в Україні досить поширеною стає реалізація продукції виробничими підприємствами через власну роздрібну торговельну мережу. Це так звана фірмова торгівля, яка має ряд переваг перед звичайною роздрібною тогівлею, що спонукає споживачів користуватися послугами саме такої торгівлі. Фірмові магазини — це підприємства роздрібної торгівлі, що здійснюють торгівлю товарами народного споживання виробництва вітчизняних промислових підприємств. Вони можуть бути
Особливості обліку в торгівлі
249
структурним підрозділом підприємства-виробника або ж самостійними юридичними особами, які діють на підставі договору з підприємством—виробником. В останньому випадку облік у фірмовому магазині мало чим відрізняється від обліку в інших підприємствах роздрібної торгівлі. Якщо ж фірмовий магазин є структурним підрозділом підприємства—виробника промислової продукції, то він, як правило, має окремий поточний рахунок у банку без права здійснення розрахунків з постачальниками, підрядниками та бюджетом. На цьому рахунку акумулюється сума виручки від реалізації товару, яку потім перераховують на основний рахунок підприємства-виробника. Такого роду фірмові магазини не є самостійними платниками податків і зборів, вони здійснюють облік руху товарів, їх реалізації, доходу від реалізації, складають внутрішню звітність і передають її до централізованої бухгалтерії підприємства-виробника. Остання складає зведену фінансову і податкову звітність. Фірмові магазини відрізняються від звичайних, перш за все, оформленням приміщень у певному фірмовому стилі, фірмовим одягом співробітників, наявністю фірмового товарного знака (торговельної марки), своєрідними формами реклами, пакування товарів, обслуговування покупців. Крім того, продажа фірмової продукції, як правило, здійснюється з меншими торговельними націнками (тобто дешевше звичайних магазинів), але з більш високими і гарантованими якісними характеристиками такої продукції. У фірмовому магазині переважно продаються товари підприємства—виробника, хоча можлива реалізація супутніх товарів, але питома вага останніх не повинна перевищувати 25% загальної кількості товарних позицій та 20% загального обсягу товарообігу. Однією з характерних особливостей фірмової торгівлі є наявність товарного знака на продукцію, завдяки якому фірмовий товар одного підприємства відрізняється від аналогічних товарів інших підприємств. Право власності на товарний знак оформлюється Свідоцтвом, яке видає Держпатент. Для підприємства таке свідоцтво є первинним документом для оприбуткування нематеріального активу. Звичайний термін дії свідоцтва на товарний знак — 10 років, потім він може бути продовженим. Витрати на створення і державну реєстрацію товарного знака в обліку відображають як капітальні вкладення (табл. 5.23). Нарахування амортизації товарного знака здійснюють протягом терміну його корисного використання. Метод нарахуван-
250
ГЛАВА 5
Таблиця 5.23 Відображення в обліку операцій зі створення і реєстрації товарного знака на продукцію
№ з/п 1 2 3 4
Зміст господарської операції Списана вартість матеріалів на виготовлення ескіза товарного знака Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим створенням ескіза товарного знака Здійснено обов’язкові нарахування на фонд оплати праці (у фонди соціального страхування) Відображено послуги сторонньої організації зі створення ескіза товарного знака (експертхудожник та ін.): вартість послуги без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ Одержано свідоцтво на право використання товарного знака (на вартість виготовлення свідоцтва та оплати за його реєстрацію) Відображено первісну вартість створеного товарного знака Нараховано амортизацію товарного знака (щомісячно)
ня амортизації підприємство обирає самостійно згідно з вимогами П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». На практиці у більшості випадків застосовують прямолінійний метод нарахування амортизації. Підприємство-виробник оцінює продукцію, передану у власний фірмовий магазин, за фактичною собівартістю і не вважає таку операцію реалізацією, а відображає її в обліку як внутрішньогосподарське переміщення продукції, використовуючи субрахунок 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки». Фірмовий магазин прибуткує одержану продукцію на склад або безпосередньо в торговий зал і дооцінює її до ціни продажу згідно зі встановленим розміром торговельної націнки. Операції реалізації продукції та розрахунків за неї оформлюються такими проводками (табл. 5.24). Після виконання таких проводок бухгалтерія фірмового магазину може скласти свій баланс на звітну дату, в якому залишки на рахунках становитимуть:
Особливості обліку в торгівлі
251
Таблиця 5.24 Відображення в обліку реалізації продукції фірмовим магазином
№ з/п 1
Зміст господарської операції Надійшла готова продукція на склад фірмового магазину: продукція для продажу (за собівартістю) матеріали для господарських потреб Передано до торгової зали частину готової продукції Відображено суму торгової націнки на передану для продажу продукцію Відображено суму ПДВ на продажну вартість товару Списано господарські матеріали, витрачені на: поточні потреби фірмового магазину адміністративні витрати магазину Реалізовано товар за готівку Відображено податкове зобов’язання з ПДВ у сумі виторгу від реалізації Списано торговельну націнку на реалізований товар (17600 : 57600) ⋅ 36000 = 11000 грн Списано собівартість реалізованого товару 36000 – 11000 = 25000 грн Нарахована зарплата: торговим працівникам адмінперсоналу магазину Відображено обов’язкові нарахування на фонд зарплати (на соціальні заходи): торгових працівників адмінперсоналу магазина Виручка від реалізації, внесена на поточний рахунок підприємства–виробника продукції Списано на фінансові результати тоговельної діяльності: доход від реалізації собівартість реалізованої продукції витрати на збут адміністративні витрати магазину Визначено фінансовий результат від реалізації продукції через фірмовий магазин (розрахунки передані до централізованої бухгалтерії підприємства–виробника)
— товари на складі 10000 — товари в торгівлі 21600 — різні матеріали на складі 300 Всього активів 31900 — торговельна націнка 6600 — заборгованість за податками 6000 — заборгованість з оплати праці 1800 — заборгованість зі страхування 684 — внутрішньогосподарські розрахунки 15000 — прибуток 1816 Всього пасивів 31900. Звичайно заборгованість за розрахунками, яку буде погашати централізована бухгалтерія, необхідно віднести на субрахунок 683, вартість товарів у торгівлі в балансі підприємства буде показана за мінусом торговельної націнки і т. ін., але незаперечним є той факт, що фірмовий магазин може складати окремий баланс, навіть якщо він буде мати статус внутрішньогосподарського підрозділу підприємства-виробника. Централізована бухгалтерія підприємства-виробника у такому випадку може складати зведену звітність, використовуючи звітність підрозділів, переведених на самостійний баланс, та результати власного обліку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості обліку фірмової торгівлі» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
