Тара — це предмети, що призначені для упаковки, зберігання, транспортування, передпродажної підготовки і продажу продукції або товару. Рух тари, тобто надходження від постачальників чи покупців (нової, з товаром або поворотної), з власного виробництва, відпуск тари на сторону або для пакування товару і тому подібні операції з тарою повинні бути оформлені відповідними первинними документами аналогічно оформленню руху товарів або продукції. Основними завданнями обліку тари є: — правильне і своєчасне документальне оформлення руху тари; — забезпечення контролю за збереженням тари на всіх етапах її руху та зберігання; — дотримання норм витрат тари і пакувальних матеріалів та порядку їх обліку з урахуванням особливостей упаковки та виду тари; — своєчасне складання звітності про наявність та стан тари і подання її керівництву для прийняття відповідних управлінських рішень; — контроль за витратами на ремонт тари, визначення ефективності її використання та фінансових результатів від операцій з тарою. У практичній діяльності використовують класифікації тари за різними ознаками: а) за призначенням — виробнича, транспортна, споживча, спеціальна (консервуюча); б) за матеріалами виготовлення — скляна, дерев’яна, металева, полімерна, паперова, картонна, тканинна, комбінована; в) за технологією виготовлення — видувна, литна, пресована, термоформована, зварна полімерна тощо;
Особливості обліку в торгівлі
213
г) за кратністю використання — одноразова, багаторазова (інвентарна, поворотна заставна і незаставна, неповоротна). Для організації бухгалтерського обліку тари важливе значення має саме її класифікація за кратністю використання. Одноразова тара використовується лише один раз кінцевим споживачем, не підлягає поверненню і не приймається від покупців (коробки для пакування цукерок, електротоварів, бляшані банки для пива, консервів тощо). При придбанні та продажу товару в разовій тарі до його договірної вартості вже включено вартість тари й окремо її не виділяють і не обліковують. Поворотна тара підлягає поверненню продавцю товару. До неї, як правило, відносять дерев’яну (ящики, бочки, діжки та ін.), картонну (ящики з гофрованого і плоского склеєного картону та ін.), скляну (пляшки, банки, бутилі та ін.), металеву і пластмасову (бочки, фляги, ящики, бідони, кошики тощо), із тканих і нетканих матеріалів (мішки тканинні, пакувальні тканини, неткані пакувальні полотна та ін.) і спеціально виготовлену для затарювання певного виду товару. Головним критерієм при визначенні поворотності тари є положення відповідного договору купівлі-продажу. Поворотна тара буває заставною і незаставною. Поворотну тару називають заставною, якщо покупець для гарантії її повернення надає (сплачує) продавцю кошти в сумі вартості тари. Ці кошти повертають покупцю товару при поверненні тари. Відсутність подібної грошової застави означає, що тара є незаставною. Конкретні строки повернення тари передбачаються угодами сторін (поставки, купівлі-продажу). Право власності на поворотну тару, як правило, переходить до одержувача, якщо інше не передбачено договором. Це положення має важливе значення для організації аналітичного обліку тари: якщо право власності на поворотну тару залишається за продавцем (постачальником) товару, то покупець зобов’язаний повернути йому саме ту тару, в якій він одержав товар, не підміняючи її і не змішуючи з іншою тарою навіть одного і того виду і якості. Це зумовлює необхідність ідентифікації тари та її індивідуального обліку і зберігання у покупця. Якщо ж право власності на поворотну тару переходить до одержувача товару, то він зобов’язаний повернути постачальнику аналогічну кількість тари того самого виду і якості, але не обов’язково саме ту, в якій було одержано конкретну партію товару, тобто він має право замінити одержану тару аналогічною. Це спрощує її зберігання і облік.
214
ГЛАВА 5
Поворотна тара підлягає поверненню постачальнику в 30денний термін, якщо інше не передбачено спеціальними правилами і угодами. Тара повинна бути повернена у стані, придатному для повторного використання, комплектною, очищеною від залишків товару. При пошкодженні поворотної тари винуватець здійснює її ремонт за власний рахунок. Синтетичний облік тари підприємства торгівлі ведуть на різних рахунках: — 10 «Основні засоби»: — субрахунок 109 «Інші основні засоби» — інвентарна тара з терміном використання понад один рік і первісною вартістю понад встановлену на підприємстві межу (зазвичай понад 1000 грн); — 11 «Інші необоротні матеріальні активи»: — субрахунок 115 «Інвентарна тара» — інвентарна тара зі строком використання більше одного року (крім багатооборотної тари-обладнання, що підлягає поверненню постачальникам) і первісною вартістю до 1000 грн за одиницю; — 20 «Виробничі запаси»: — субрахунок 204 «Тара і тарні матеріали» — тара з-під матеріалів та інших предметів матеріально-технічного оснащення; — 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» — інвентарна тара з терміном використання до одного року; — 28 «Товари»: — субрахунок 281 «Товари на складі» — склотара під товарами на складі; — субрахунок 282 «Товари в торгівлі» — склотара під товарами і порожня у пунктах продажу товарів; — субрахунок 284 «Тара під товарами» — порожній посуд на тарних складах, інша тара під товарами і порожня. Аналітичний облік тари ведуть у кількісних і грошовому вимірниках за окремими матеріально відповідальними особами, місцями її зберігання (використання), видами і призначенням. Облік тари ведуть за такою оцінкою: а) інвентарна тара, що обліковується у складі необоротних активів, — за первісною вартістю згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби»; б) тара з тканини — за вартістю, зазначеною у документах постачальника; в) дерев’яна і картонна тара — за цінами придбання згідно з П(С)БО 9 «Запаси»; г) тара власного виготовлення — за фактичною собівартістю виготовлення згідно з П(С)БО 16 «Витрати»; д) склотара — за заставною вартістю.
Особливості обліку в торгівлі
215
Торговельні підприємства можуть вести облік тари (крім інвентарної) за середніми обліковими цінами, встановленими керівництвом підприємства для окремих видів (груп) тари. У такому випадку різницю між вартістю придбаної тари та її середньою обліковою оцінкою відносять на субрахунок 285 «Торгова націнка». Більшість підприємств роздрібної торгівлі здійснюють операції з продажу товарів у одноразовій або поворотній заставній тарі. Відвантаження товару постачальниками часто здійснюється на умовах попередньої оплати (передоплати). До вартості партії придбаного товару додають заставну вартість тари, а вартість поверненої постачальнику тари вираховують з вартості наступної партії поставленого товару. Після повернення тари постачальник перераховує покупцеві суму застави. Якщо право власності на заставну тару залишається за постачальником, то покупець обліковує таку тару на забалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» (субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»). При недотриманні терміну повернення тари постачальнику, визначеної нормативними актами і контрактом, покупець сплачує штраф за порушення умов договору, а вартість такої тари підлягає оподаткуванню ПДВ (табл. 5.10). Одним з видів заставної тари є скляна тара. До скляної тари з-під харчових продуктів та консервів вітчизняного і зарубіжного Таблиця 5.10 Відображення в обліку операцій із заставною тарою
№ з/п 1 2 3
Зміст господарської операції Перераховано попередню оплату постачальнику за товар Відображено податковий кредит з ПДВ у сумі попередньої оплати Перерахована сума застави за тару – ящики (1000 шт. ⋅ 5 грн за шт. = 5000 грн) Відображено суму застави на забалансовому рахунку Оприбутковано одержаний від постачальника товар: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ Заставна тара, прийнята на відповідальне зберігання
216 № з/п 5 6 7 8 9 Зміст господарської операції Зарахована сума передоплати у покриття заборгованості постачальнику Поверено постачальнику заставну тару: вчасно (в термін, передбачений договором) з порушенням терміну Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ на вартість поверненої із запізненням тари Перераховано постачальнику штраф за порушення терміну повернення тари Одержано від постачальника суму застави Відображено на забалансовому рахунку суму поверненої застави
виробництва, яка може бути поворотною та мати заставну ціну, відносять: — тару з-під вина, горілки, лікерогорілчаних виробів, мінеральної води, пива та безалкогольних напоїв. Термін повернення такої тари визначено додатком 2 до «Правил використання, обігу і повернення засобів пакування багаторазового використання в Україні», затверджених наказом Міністерства державних ресурсів України від 16.06.92 р. № 15 (зі змінами та доповненнями); — тару з-під молока, вершків та кисломолочних продуктів (термін повернення — 2 дн.); — тару з-під олії (термін повернення: 50 дн. — при поставках в межах одного міста, 60 дн. — при поставках з інших населених пунктів); — тару з-під соків, сиропів, екстрактів, консервів, рибної та м’ясорослинної продукції, оцту, хріну, меду, продуктів дитячого харчування і т. ін. (термін повернення визначається договором постачання). Вартість битої скляної тари в межах встановлених норм зараховується у погашення боргу при поверненні. Особливості обліку скляної тари виникають при продажу роздрібними торговими підприємствами товару, розлитого, розфасованого, упакованого і т. ін. в скляну тару, покупцям за готівку з одночасною видачею останнім (як кінцевим споживачам) товарного або касового чека (при розрахунках з використанням РРО). У даному випадку датою виникнення податкового зобов’я-
Особливості обліку в торгівлі
217
зання з ПДВ у продавця є дата оприбуткування грошей у касу. При цьому базою для визначення суми ПДВ є загальна вартість проданого товару (з урахуванням вартості склотари). Таким чином, скляна тара переходить до складу звичайного товару з виникненням у продавця валового доходу на загальну вартість проданого товару разом з вартістю тари під товаром. Якщо зворотний рух тари від кінцевого споживача здійснюється через роздрібні торгові підприємства, то склотара у населення закуповується без ПДВ, а тому права на податковий кредит з ПДВ у покупців тари не виникає. Розглянемо порядок відображення в обліку операцій зі скляною тарою у підприємствах роздрібної торгівлі (табл. 5.11). Таблиця 5.11 Відображення в обліку підприємств роздрібної торгівлі операцій зі скляною тарою
№ з/п 1 2 3 4
Зміст господарської операції Перераховано передоплату постачальнику за товар Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у сумі передоплати Перераховано постачальнику заставу за тару Врахована сума застави на забалансовому рахунку Оприбутковано товар від постачальника: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ вартість заставної склотари Відображено вартість заставної тари за балансом Зараховано передоплату в покриття заборгованості постачальнику Вартість тари включено до вартості товару Визначена торгова націнка в сумі: ПДВ на товар ПДВ на тару торгова націнка на товар ПДВ на торгову націнку Загальна сума торгової націнки Реалізовано товар за готівку (у повному обсязі) Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ у сумі виторгу
218 № з/п 10 11 12 13 14 15 Зміст господарської операції Списано суму торгової націнки на реалізований товар Списано собівартість реалізованого товару Закуплена склотара у населення Повернено постачальнику заставну тару Відображено повернення заставної тари за балансом Відображено відхилення заставної вартості склотари від вартості її закупівлі у населення Одержано повернення суми застави від постачальника Відображено суму поверненої постачальником застави у забалансовому обліку
Підставою вибуття тари з підприємства, крім її реалізації разом з товаром, можуть бути: бій, псування, недостача, виявлена при інвентаризації, тощо. Результатами операцій з тарою можуть бути витрати, втрати і доходи. До складу витрат з тари відносять: — амортизацію власної інвентарної тари і тари-обладнання; — амортизацію багаторазової заставної тари, що відшкодовується постачальнику відповідно до умов постачання; — витрати на ремонт тари; — витрати на очищення і санітарну обробку (дезинфекцію) тари; — вартість тари, списаної за непридатністю для подальшого використання і т. ін. Витрати і втрати за операціями з тарою відображають на рахунку 93 «Витрати на збут», крім втрат з вини матеріально відповідальних осіб та недостач і псування тари понад встановлені норми. Вартість останніх утримується з винуватців.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Облік операцій з тарою» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
