Галузеві особливості автотранспорту та їх вплив на організацію обліку
Транспорт — одна із найважливіших галузей економіки: перевезення людей і вантажів — життєва потреба суспільства. Транспорт обслуговує всі сфери діяльності: виробництво (переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів безпосередньо у процесі виробництва), обіг (просування, перевезення готової продукції від виробника до споживача), споживання (перевезення пасажирів у невиробничих цілях тощо). Автомобільний транспорт — важлива складова транспортної системи України. Виконуючи майже 80% обсягу вантажних і більше 90% пасажирських перевезень, автотранспорт є також співучасником діяльності інших видів транспорту (залізничного, морського, річкового, повітряного), обслуговуючи доставку пасажирів і вантажів до пунктів відправлення (станцій, вокзалів, портів) та їх вивезення із пунктів призначення. Основою виробничої бази автомобільного транспорту є рухомий склад автотранспортних засобів, до якого відносять: автомобілі (вантажні, легкові, спеціальні), автобуси, причепи та напівпричепи тощо. Вантажопасажирські автомобілі повинні бути відповідним чином обладнані та відповідати певним вимогам. Зокрема в них має бути внутрішнє обладнання салону, характерне для транспортних засобів, призначених для перевезення пасажирів (сидіння для пасажирів і пристрій для їх кріплення, відповідна оббивка, бокове скло тощо). За належністю автомобільний транспорт поділяється на відомчий і загального користування. Відповідно до «Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів
98
ГЛАВА 3
усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок», затвердженими постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388, підприємство, яке має більше 15 одиниць транспортних засобів, розміщених в одному населеному пункті, повинно створити автогосподарство. А це, у свою чергу, зумовлює необхідність мати огороджену територію з місцями для стояння, зберігання, технічного обслуговування і ремонту автомобілів, а також передбачити у штатному розкладі посади спеціаліста з безпеки дорожнього руху та відповідального за зберігання, технічне обслуговування і експлуатацію транспортних засобів. Автотранспортні підприємства (АТП) за формою власності поділяють на державні, комунальні, колективні, приватні та зі змішаною формою власності. Виробнича діяльність підприємств автомобільного транспорту загального користування дуже різноманітна: перевезення вантажів і пасажирів, транспортно-експедиційне обслуговування (підготовка вантажів до перевезень, навантажувально-розвантажувальні роботи, короткострокове зберігання вантажів на складах, експедирування вантажів, їх охорона під час перевезень, приймання замовлень на квитки та їх доставка замовникам і т. ін.), технічне обслуговування і ремонт рухомого складу та інших основних засобів, придбання, зберігання та використання автомобільних шин, ремонтних, паливно-мастильних та інших матеріалів і т. ін. Все це зумовлює необхідність належної організації обліку як виробничих ресурсів автопідприємств, так і самого виробничого процесу, його результатів та розрахунків з клієнтами. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування підлягає обов’язковому ліцензуванню, завданнями якого є: — сприяння становленню сучасного ринку автотранспортних послуг, розвитку автотранспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг; — підвищення ефективності використання транспортних засобів, створення конкурентного середовища; — захист прав споживачів на ринку послуг від небезпечних перевезень, забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування; — забезпечення допуску автомобільних перевізників до перевезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основі і т. ін.
Облік в автотранспортних підприємствах
99
Ліцензія видається на надання послуг з внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів (автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення) і вантажів (вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами). Термін дії ліцензії — 3 роки. Плата за ліцензію відображається в обліку як придбання нематеріальних активів. Вартість ліцензії протягом терміну її дії амортизують з використанням прямолінійного методу. Виробничий автотранспортний процес складається з трьох основних елементів: 1) навантаження вантажу або посадка пасажирів на рухомий склад у пунктах відправлення з відповідним оформленням перевізних документів; 2) переміщення вантажів і пасажирів від пункту відправлення до пункту призначення з їх супроводженням та охороною (при необхідності); 3) розвантаження вантажів та висадка пасажирів у пунктах призначення з відповідним оформленням передачі вантажу отримувачу. Виробничий процес у автотранспортних підприємствах суттєво відрізняється від виробничого процесу у підприємствах інших галузей виробничої діяльності за такими ознаками: — автотранспорт не має справи з сировиною та її переробкою: предмет його праці (вантаж) надходить на підприємство зовні у готовому вигляді; — готова продукція автотранспортних підприємств являє собою послугу, тому вона не може бути оприбуткована у вигляді матеріальних цінностей і зберігатися на складі (тут процес виробництва збігається у часі з процесом одержання готової продукції). Внаслідок цього в автотранспортних підприємствах калькулюють собівартість не готової продукції, а виконаних робіт (наданих послуг), витрати на виконані роботи списують з рахунків обліку виробництва безпосередньо на собівартість реалізації, не визначають і не враховують залишки незавершеного виробництва; — автомобільні перевезення виконуються різними типами і видами автотранспортних засобів (рухомого складу), вони можуть здійснюватися в межах одного населеного пункту, між населеними пунктами однієї області, між населеними пунктами різних областей, у міжнародному сполученні. Згідно з таким поділом перевезень облік витрат і доходів та визначення ефективності діяльності доцільно вести окремо як за видами транспортних засобів, так і за видами перевезень;
100
ГЛАВА 3
— робота автомобільного транспорту є соціально дуже важливою, відповідальною і до певної міри небезпечною, тому у цій галузі діє значна кількість законодавчо-регулюючих, нормативних актів, а виробничий процес ретельно оформляється відповідними документами і контролюється як відомчими, так і позавідомчими органами державного контролю (ДАІ та ін.); — транспортний процес здійснюється не під єдиним дахом, а розосереджено у часі та просторі: пункти навантаження і розвантаження можуть знаходитися не лише в різних населених пунктах, а й у різних країнах, перевезення вантажів можуть здійснюватися на далекі відстані і бути досить довготривалими. Це зумовлює застосування специфічних методів контролю за станом транспортних засобів, їх технічного обслуговування, роботи водіїв тощо. Усі ці особливості транспортного процесу зумовлюють певні особливості організації та методики ведення обліку в автотранспортних підприємствах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Галузеві особливості автотранспорту та їх вплив на організацію обліку» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
