ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МИТНОГО РЕЖИМУ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
Імпорт— (імпорт товарів) — це купівля (у тому числі зоплатою уне гро шовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із ввезенням їх на тери торію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного спо живання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Імпорт є одним з митних режимів, найбільш часто застосовуваних суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Під даний митний режим містяться ввезені в Україну товари як безпосередньо після їхнього ввезен ня, так і після застосування інших митних режимів, таких як митний склад, тимчасове ввезення, переробка на митній території України тощо. Виходя чи з кількості процедур, застосовуваних до товарів, що розташовуються під митний режим імпорту митним органом, можна стверджувати, що цей режим є одним із найскладніших митних режимів. Загальна характеристика митного режиму імпорту Поняття митного режиму імпорту, а також умови його застосування при переміщенні товарів через митний кордон України визначені врозділі 29 Митного кодексу України. Виходячи з визначення, під митний режим імпорту містяться товари, ввезені вУкраїну (напрямок переміщення товарів «імпорт»), але не завжди розташування під цей митний режим супрово джується фактичним ввезенням товарів вУкраїну. Зокрема, під митний ре жим імпорту можуть розміщуватися і товари, що не ввозилися в Україну, а отримані внаслідок проведених з ними будь яких операцій. З визначення митного режиму імпорту виходить, що товари ввозять ся в Україну для вільного обігу. Митний режим імпорту не передбачає яких небудь митних обмежень щодо часу перебування товарівпід даним режимом. Застосування митного режиму імпорту виключає які небудь митні обмеження щодо використання товарів. 250
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють зовнішньо економічні операції з товарами, необхідно пам’ятати, що статтею 69 Мит ного кодексу України передбачена можливість проведення митного контро лю після пропуску товарів через кордон. Зокрема, незалежно від завершення операцій змитного контролю, оформленню і пропуску товарів митний кон троль над ними може здійснюватися, якщо є достатньо підстав вважати, що є порушення норм законодавства України, контроль над дотриманням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщає. Розташування товарів під митний режим імпорту не передбачає яких небудь звільнень від застосування до них заходів митно тарифного ре гулювання. Навпаки, статтею 189 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту перед бачає обов’язкову оплату податків і зборів, якими відповідно до законів України обкладаються товари при ввезенні на митну територію України. Крім стягнення ввізного мита як одного з елементів митно тарифно го регулювання при митному оформленні товарів, які розміщаються під ре жим імпорту, стягуються й інші податки і збори, а саме: x податок на додану вартість (відповідно до Закону України «Про по даток на додану вартість»); x акцизний збір (для підакцизних товарів відповідно до Декрету Кабіне ту Міністрів України від 26.12.92 р. №18–92 «Про акцизний збір»); x митні збори за митне оформлення товарів (постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. №65 «Про ставки митних зборів»). З огляду на обов’язковості застосування в повному обсязі заходів мит но тарифного регулювання до товарів, що розміщуються під митний режим імпорту, можна стверджувати, що розміщення товарів під даний режим є од нією із найдорожчих процедур для імпортерів. Що ж стосується звільнень і пільг у оплаті ввізного мита, так само як і інших податках зборів, то в кож ному конкретному випадку необхідно керуватися законодавчими і норматив но правовими актами, що регулюють ввезення і митне оформлення товарів. Щодо податку на додану вартість, то пунктом 11.5 Закону України від 03.04.97 р. №168/97 ВР «Про податок на додану вартість» встановлено, що платники податку при ввезенні товарів в Україну можуть за власним бажанням надавати митному органу простий вексель на суму податкового зобов’язання (податковий вексель). Відповідно до постанови Кабінету Мі ністрів України від 01.10.97р. №1104, податковий вексель може бути вида ний тільки підприємству, яке відповідає всім приведеним нижче вимогам: 251
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
x є платником податку на додану вартість (стаття 2 Закону «Про пода ток на додану вартість»); x зареєстровано як платник податку на додану вартість (стаття 9 зазначе ного закону) і внесено до Реєстру платників податку на додану вартість; x має індивідуальний податковий номер, привласнений як платникові податку на додану вартість; x має право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету за результатами попереднього звітного періоду, якщо така заборгованість з відшкодування цього податку не погашена на день видачі податко вого векселя; x здійснює ввезення товарів по прямих договорах для власних виробни чих потреб. Розміщення товарів під митний режим імпорту, відповідно до статті 189 Митного кодексу України, передбачає обов’язкове дотримання заходів нетарифного регулювання та інших обмежень, передбачених законодав ством. Товари, які розміщуються під режим імпорту, можуть підлягати ліцензуванню, підставою для їх митного оформлення може бути сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифікату; товари можуть підлягати різного роду кількісним обмеженням тощо. При розміщенні товарів під митний режим імпорту застосовується вантажна митна декларація типу 1М40. З урахуванням особливостей реалізації певної зовнішньоекономічної операції в практиці використову ються також деякі інші типи вантажних митних декларацій. На підставі розглянутої суті і загальних особливостей застосування митно го режиму імпорту, можна скласти карту митного режиму імпорту (табл. 7.1). Таблиця 7.1. Карта митного режиму імпорту Митний режим Напрямок переміщення товарів через кордон Ціль переміщення Країна походження товарів Тимчасові рамки перебування товару під митним режимом Необхідність одержання дозволу на застосування митного режиму Обмеження щодо використання товарів Заходи митно-тарифного регулювання Заходи нетарифного регулювання Код митного режиму Імпорт Ввезення Для вільного обігу Не обумовлена Не встановлені Не обговорена Не встановлені Застосовуються Застосовуються 40
252
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Основні випадки, застосування митного режиму імпорту при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, зведені в табл. 7.2. Таблиця 7.2. Основні випадки застосування митного режиму імпорту Вид зовнішньоекономічної Сфера застосування митного режиму операції 1 2 Купівля-продаж Імпорт за зовнішньоекономічним договором (контрактом). Бартерна Імпорт за зовнішньоекономічним договором (контрактом). (товарообмінна) Інвестиційна Майно, ввезене у вигляді внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями. Майно, ввезене на підставі договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність (виробнича кооперація, спільне виробництво тощо), не пов’язаної створенням юридичної особи. Лізингова Товари, ввезені як об’єкти лізингу. Товари, ввезені як об’єкти міжнародного лізингу, що повертаються українським лізингодавцем із-за кордону. Продукти переробки, виготовлені за межами митної Переробка території України із сировини (видаткових товарів, об ’єктів переробки) і ввезені в Україну. Сировина (видаткові товари, об’єкти переробки), ввезені в Україну з метою проведення взаєморозрахунків за проведені операції, пов’язані з переробкою. Продукти переробки, отримані в Україні із завезених іноземним замовником (або куплені ним за іноземну валюту на території України) і використані з метою проведення взаєморозрахунків за проведені операції, пов’язані з переробкою. Продукти переробки, виготовлені із сировини (об’єкта переробки) іноземного замовника на митній території України і реалізовані в Україні. Залишки переробки, отримані із сировини (об’єкта переробки) іноземного замовника на митній території України і реалізовані в Україні. Некомерційна Товари, ввезені як дарунок на безоплатній основі. Товари, ввезені як гуманітарна допомога. Продукція морського промислу, ввезена в Україну і добута (виловлена, зроблена) українським підприємством (крім випадків ввезення рибної продукції, зробленої українськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну).
253
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Застосування митного режиму імпорту при ввезенні товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі продажу На підставі договору (контракту) купівлі продажу продавець нерезидент зобов’язується поставити вУкраїну товари, надати документи, які стосують ся цих товарів, а також передати право власності на них відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту). Український покупець, усвою чергу, зобов’язаний оплатити вартість товарів і прийняти постачання відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) (рис. 7.1).
нерезидент Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу резидент
Відвантаження товарів
Ввезення товарів в Україну
Розміщення під митним контролем та доставка товарів
Декларування товарів у митному режимі імпорту: - видача ВМД (митний режим імпорту); - видача документів для митного оформлення товарів; - оплата встановлених податків та зборів; - виконання заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.
митний орган Митне регулювання імпорту, випуск товарів у вільний оборот
Рис. 7.1. Процедура розміщення товарів під митний режим імпорту та ввезення їх в Україну
Відвантаження товарів вУкраїну не обов’язково здійснюється безпосе редньо експортером. Досить часто товари відправляються третьою сторо ною і зовсім не обов’язково зкраїни, уякій розташований експортер. Зумов лено це може бути різними причинами. Наприклад, експортер може 254
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України здійснювати продаж товарів, які зберігаються на складах або перебувають у третіх осіб; експортер може перепродавати товари, вироблені третьою особою; експортер може здійснювати продаж товарів через офшорні зони тощо. При проведенні деяких зовнішньоекономічних операцій може бути відсутнє фактичне відвантаження товарів в Україну із за кордону. Така ситуація може виникнути, наприклад, при реалізації зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі продажу товарів, предметом яких є продаж українському резидентові готової продукції, отриманої здавальницької си ровини, що належить іноземному замовникові. У цьому випадку готова продукція, що поміщається під режим імпорту, фактично не перетинає митний кордон України. Така готова продукція зроблена звикористанням раніше завезеної в Україну (або купленої за іноземну валюту на території України) давальницької сировини, а її прийом передача здійснюється на території України по акту прийому передачі між українським резидентом за розпорядженням власника товару — нерезидента. Можливо також розміщення під митний режим імпорту і тих товарів, що раніше були розміщені під інші митні режими. Наприклад: x якщо в момент перебування товарів під митним режимом тимчасово го ввезення вони продаються українському підприємству (до закінчен ня терміну зворотного вивезення), то такі товари містяться під мит ний режим імпорту; x український імпортер використовує можливості митних ліцензійних складів для підготовки товарів до оформлення їх імпорту. Утакому ви падку товар, що перебуває під режимом митного складу, буде місти тися під режим імпорту; x товар перебуває під митним режимом транзиту і у випадках перери вання транзитного розміщення міститься під митний режим імпорту. Разом зцим, унеможливлюється розміщення під митний режим імпор ту товарів, раніше розміщених у митні режими знищення або руйнуван ня, а також відмовлення на користь держави. Порядок митного оформлення товарів у режимі імпорту передбачає обов’язкову сплату податків і зборів, якими обкладаються товари при вве зенні на митну територію України: ввізне мито, податок на додану вартість, акцизний збір (у випадку ввезення товарів, на які встановлено такий збір), митний збір. У конкретних випадках, встановлених законодавством України, можуть бути застосовані звільнення і пільги в оплаті зазначених платежів. 255
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Порядок адміністрування податкових векселів, які видаються платниками податку на додану вартість при ввезенні товарів і предметів на митну територію України Право видачі органам митного контролю податкового векселя на дається платнику податку за умов, що він: x має право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету за результатами попереднього звітного періоду, якщо така заборгованість з відшкодування податку на додану вартість на день видачі податко вого векселя не погашена; x здійснює ввезення товарів по прямих договорах для власних виробни чих потреб (які не передбачені для подальшого продажу) чи зметою ре монту, обробки, переробки, що визначено окремими рішеннями уряду. Платники податку, що не відповідають хоча б одній з вимог, сплачу ють податок на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України у встановленому порядку без видачі податкового векселя. Податкові векселя в обов’язковому порядку підлягають забезпечен ню (підтвердженню) комерційними банками шляхом авалю. Не підлягають забезпеченню податкові векселя, видані платниками податку, що відповідають вимогам абзацу 8 п. 11.5 статті 11 Закону. Для підтвердження відповідності вищевказаним умовам платнику по датку, за його письмовим звертанням, орган державної податкової служби надає Довідку про стан відшкодування зподатку на додану вартість (далі — Довідка 1. Форма Довідки приведена в додатку 1 до дійсного Порядку) і Довідку про відповідність статусу імпортера вимогам Закону (далі — Довідка 2. Форма Довідки приведена в додатку 1 до Постанови). З метою використання податкових векселів підприємствами імпортера ми, що мають право на відшкодування податку на додаткову вартість з бю джету за результатами попереднього звітного періоду, підрозділ адміністру вання векселів органу державної податкової служби надає платнику податку, за його письмовим зверненням, Довідку 1. Зазначена Довідка 1 у день її ви дачі в обов’язковому порядку підлягає реєстрації в окремому журналі. Довідка 1 дійсна протягом 5 днів із дня її видачі. Для відновлення Довідки1 платник податку має звернутися в державну податкову інспекцію з повтор ним запитом. Довідка 1 вважається недійсною до закінчення 5 денного терміну увипадку зміни, тобто зменшення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню платнику податку. Про настання зазначеної об ставини податкова інспекція, що видала таку довідку, оперативно засобами електронного зв’язку направляє інформацію вДержавну митну службу Ук раїни, яка інформує регіональні митниці про визнання довідки недійсною. 256
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Довідка 2 безоплатно видається підрозділом адміністрування векселів органу державної податкової служби за місцем реєстрації імпортера як платника податку на додану вартість і відновлюється кожні три місяці. Відповідно до розділу IV Постанови, для одержання Довідки 2 плат ник податку має звернутися з письмовим запитом в орган державної по даткової служби. Податковий орган видає платнику податку довідку в десятиденний термін із дня одержання письмового запиту після перевірки: x відповідності обсягу операцій, які підлягали оподаткуванню із прода жу товарів (робіт, послуг) з урахуванням податку на додану вартість, зазначених платником податку в податкових деклараціях (за останні до 1 го числа місяця у якому подано запит 12 календарних місяців); Додаток №1 до Порядку ДОВІДКА про стан відшкодування з податку на додану вартість Від______________200 р №______
По_______________________________________________________ назва підприємства, код за ЄДРПОУ _________________________________________________________ код платника ПДВ, адреса станом на__________________ за результатами попередніх звітних періодів дата видачі довідки врахується непогашена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі_________________ грн. Довідку передбачено для пред'явлення органам митної служби України відповідно до вимог КМУ від 10.01.2002 р. № 21. _________________________________________________________ назва (код) митного органу Довідка дійсна протягом 5 днів з дати її видачі. Підпис та П.І.Б. Голови (начальника ДПА (ДПІ) За місцем реєстрації платника податку) М.П.
257
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
x відсутності заборгованості з цього податку (крім реструктуризованої відповідно до законодавства) за результатами податкових періодів, що передують податковому періоду, вякому видається податковий вексель. У день видачі довідки реєструються в спеціальному журналі, що ве деться за формою відповідно до додатку 2* до Порядку. Журнал має бути пронумерований, прошнурований і скріплений гербовою печаткою органу державної податкової служби. Довідка 2 вважається недійсною до закінчення терміну її дії у випадку: x порушення проти імпортера — платника податку справи про банкрут ство — із дня порушення такої справи; x призупинення платником податку господарської діяльності — через 30днів із дня одержання органом державної податкової служби податкової дек ларації, у якій відсутні дані в розділі 2 «Податкові зобов’язання». У випадку настання однієї з обставин орган державної податкової служби, що видав таку довідку, направляє відповідне повідомлення орга ну Державної митної служби України про визнання довідки недійсною. Податковий вексель складається на суму податкового зобов’язання, тобто на суму податку на додану вартість, що нарахована і має бути спла чена при ввезенні товарів на митну територію України. Вексель видається на повну суму податкового зобов’язання, нарахованого по вантажній митній декларації, і окремо — для кожної вантажної митної декларації. Термін, на який видається податковий вексель, і особливості оформлення податково го векселя визначаються пунктами 8–10 Постанови. Векселеодержувачем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця як платника податку на додану вартість. Якщо податковий вексель забезпечений шляхом авалю, сума векселя при настанні дати платежу стягується органом державної податкової служ би — векселеодержувачем з векселедавця або з банку аваліста. У випадку відмовлення в погашенні авальованого векселя, векселеодержувач стягує несплачену суму в претензійно судовому порядку. Погашення податкового векселя, виданого при розмитненні, здійсню ється шляхом: x включення вподаткові зобов’язання податкової декларації того звітно го періоду, на який припадає 30 й календарний день із дня його видачі; x дострокового перерахування резервів у бюджет; x зарахування належних сум експортного відшкодування. Сума, зазначена вподатковому векселі, включається до суми податко вих зобов’язань платника податку вподатковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день із дня видачі такого векселя органу митного 258
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо в бюджет не сплачується, а врахо вується врозрахунках податкових зобов’язань за результатами податково го періоду, у якому вексель погашений. Якщо в податкових деклараціях відображено більше одного векселя, то до таких декларацій одночасно подаються довідки (перелік) довільної форми, завірені підписом бухгалтера і печаткою (чи підписом платника податку, якщо платник — фізична особа), у яких обов’язково вказуються номери, суми податкових векселів, терміни і способи їх погашення. При застосуванні платником спеціальних режимів оподаткування, що передбачають цільове використання сум податку на додану вартість, які не сплачуються вбюджет (сільське господарство, технопарки тощо), зазначені в податковому векселі суми податку на додану вартість включаються до складу податкових зобов’язань платника в податковій звітності. Включення сум податку на додану вартість, зазначених у податково му векселі, до складу податкового кредиту здійснюється платником подат ку відповідно до порядку формування податкового кредиту по видах діяль ності (розрахунки збюджетом чи перерахування податку на додану вартість на спецрахунок). Відповідно до пункту 11.5 статті 11 Закону, платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахуван ня ресурсів у бюджет чи шляхом заліку суми експортного відшкодування, при цьому зазначена сума засобів включається до складу податкового кре диту платника податку в тому податковому періоді, в якому відбулося та ке погашення, і не включається до складу його податкових зобов’язань. Достроково погашена сума нараховується окремо на особистий раху нок платника податку за датою такого погашення. Якщо суми експортного відшкодування недостатньо для погашення по даткового векселя (сума податкового векселя — 100тис. грн., асума експорт ного відшкодування — 60 тис. грн.), платник податку для дострокового по гашення податкового векселя має право оплатити відсутню частину коштами. Не вважається достроковим погашенням включення непогашеної ча стини податкового векселя до складу податкових зобов’язань того звітно го періоду, на який припадає термін погашення векселя. Застосування митного режиму імпорту при ввезенні товарів на підставі бартерних (товарообмінних) договорів На підставі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) іно земний продавець зобов’язується поставити в Україну імпортну частину 259
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
товарів, представити документи, що стосуються цих товарів, а також пере дати право власності на товари відповідно до умов зовнішньоекономічно го договору (контракту). Український покупець, у свою чергу, зобов’яза ний прийняти постачання відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) і поставити експортну частину товарів. Товари, ввезені на підставі бартерного (товарообмінного) договору (контракту), містяться під митний режим імпорту. Операції з декларуван ня і митного оформлення імпорту таких товарів аналогічні операціям купівлі продажу. Розходження полягає тільки узаповненні деяких граф ван тажної митної декларації, а також терміну декларування імпортної части ни товарів, що мають надійти в Україну на підставі бартерного (товаро обмінного) договору (контракту). Зокрема, законодавством України встановлено, що товари, імпортовані на підставі бартерних договорів (кон трактів), підлягають ввезенню на митну територію України в терміни, за значені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з моменту митного оформлення вантажної митної декларації на експорт товарів. Уви падку експорту за бартерним договором (контрактом) високоліквідних товарів, термін ввезення вУкраїну імпортних товарів не має перевищувати 60кален дарних днів із дня оформлення вивізної вантажної митної декларації. Порушення терміну ввезення резидентами товарів (в залік бартер ної операції — експорт) спричиняє стягнення пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% від суми не одержаного виторгу (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, приведеної до грошової одиниці України за валютним курсом, який встановлено НБУ на день виникнення заборгованості (ст. 3 Закону України від 23.12.98 р. №351 XIV «Про регулювання товарообмінних (бартер них) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності»).
Розміщення товарів, ввезених на підставі бартерних (товарообмінних) договорів (контрактів), під митний режим імпорту передбачає обов’язко ву оплату податків і зборів,якими оподатковуються товари при ввезенні на митну територію України. В конкретних випадках, які установлені законодавством України, мо жуть бути застосовані звільнення і пільги в оплаті платежів. Застосування митного режиму імпорту при ввезенні товарів на підставі інвестиційних угод На підставі інвестиційних угод вУкраїну можуть ввозитися і відповідно міститися під митний режим імпорту: 260
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України x майно (крім товарів, призначених для реалізації або власного спожи вання) у вигляді внеску іноземного інвестора в статутний фонд під приємства з іноземними інвестиціями; x майно (крім товарів, призначених для реалізації або власного спожи вання) на підставі договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов’язаної зі створенням юридичної особи. Основним документом, що визначає умови застосування інвестиційних угод вУкраїні, є Закон України від 19.03.96р. №93/96 ВР «Про режим іно земного інвестування», вякому під іноземними інвестиціями вУкраїні ро зуміються цінності, вкладені іноземними інвесторами в об’єкти інвес тиційної діяльності відповідно до законодавства України зметою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту. Відповідно до закону, за лежно від форми іноземної інвестиції, інвестування може здійснюватися як зі створенням юридичної особи — резидента, так і без його створення, на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України про спільну інвестиційну діяльність. Застосування митного режиму імпорту при ввезенні майна у ви гляді внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями відображено на рис. 7.2. В цьому випадку передбачається створення на території України підприємства із стовідсотковим або зчастковим іноземним інвестуванням. Перед тим, як ввозити майно в Україну, необхідно виконати процедуру, пов’язану зпроведенням державної реєстрації створеного підприємства. Процедура реєстрації підприємства детально описана в Законі Ук раїни від 15.05.2003р. №755–1У «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців». Ст. 24 цього Закону встановлено, що для одержання Свідоцтва про державну реєстрацію підприємства підприємство надає встановлений законодавством пакет документів. За підсумками державної реєстрації підприємства реєстраційні органи вносять у Єдиний державний реєстр відповідні зведення про організаційно право ву форму юридичної особи. Законодавством України установлені визначені вимоги, яким має відповідати статут підприємства. Устатуті підприємства з іноземними інве стиціями вказуються дані про вид майна, з якого формується статутний фонд, його вартість, виражена в іноземній валюті і у валюті України. Доцільно також вказати мету внесення інвестиції. Ст. 17 Закону України від 19.03.96р. №93/96 ВР «Про режим іноземного інвестування» установ лено, що статутні документи підприємств з іноземними інвестиціями 261
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
обов’язково мають містити зведення, передбачені законодавством Ук раїни для підприємств відповідних організаційно правових форм, ата кож зведення про державну приналежність їх засновників (учасників). нерезидент Участь у створенні підприємства з іноземними інвестиціями Відвантаження та ввезення майна в Україну
резидент реєстрація підприємства з іноземними інвестиціями в органах державної реєстрації постановка на облік в митному органі (акредитація) Декларування товарів у митному режимі імпорту: - видача ВМД (митний режим імпорту); - видача документів для митного оформлення товарів; - сплата встановлених податків та зборів (на суму ввізного мита надається простий вексель); - виконання заходів нетарифного регулювання та інших обмежень
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МИТНОГО РЕЖИМУ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ» з дисципліни «Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації»
