В.Л. Леві і Л.З. Волков виокремили три типи патологічної сором’язливості підлітків. • ШИЗОЇДНО-ІНТРОВЕРТОВАНИЙ (конституціональний). Пов’язаний з ізольованістю підлітка в групі, його неконформною поведінкою, явищами дисморфофобії, скороченням спілкування з людьми («втеча від оцінок»). Ця форма, досить близька до аутистичності, є стійкою й найбільш несприятливою в терапевтичному прогнозі. • ПСЕВДОШИЗОЇДНИЙ. Виникає в закомплексованої людини через наявність у неї фізичних дефектів, фізичної чи соціальної неповноцінності (ожиріння, косоокість, заїкання, від неблагозвучного імені чи прізвища). Виявляється лише з незнайомими людьми. Намагаючись побороти сором’язливість, підлітки часто виявляють розв’язність. • ПСИХАСТЕНІЧНИЙ. Його характеризує знижений рівень домагань у старшому віці, відсутність прагнення до лідерства, конформне поводження. Запущена сором’язливість може набувати різних форм «втечі», у тому числі й пристрасті до алкоголю, наркотиків.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Патологічна сором’язливість» з дисципліни «Психологія особистості»
