До найвідоміших консультантів, які ефективно впливали на інших завдяки правильно використаному слову, відносять харизматичних релігійних лідерів (Мойсей, Будда, Христос), філософів (Конфуцій, Сократ, Платон, Арістотель), та багатьох політичних діячів. Вони діяли як консультанти, бо, впливаючи на емоції і розум, стимулювали людей до інтелектуального і духовного зростання. Серед знахідок, які вони в процесі досвіду викрис-талізували для прийдешніх поколінь, багато принципів, якими можна керуватися в психологічному консультуванні. Наприклад, • нема жодного життєвого питання, на яке б існувала тільки одна правильна відповідь; • існує багато можливих інтерпретацій одного й того ж досвіду; • кожна людина відкриває свою істину власним шляхом, тому передати комусь досвід - все одно що „народити за нього його дитину" (Г.Гессе) та ін. В світлі хоча б цих кількох установок стає очевидним, що кожна людина здатна розуміти лише те, до чого її спрямовує власне життя. Перефразувавши відомий вислів, можна сказати, що інсайт буде настільки вагомим і глибоким, наскільки глибокою є людина, що його переживає. А шлях до нього буде унікальним, своїм, бо кожен з нас є неповторним у цьому світі. Секрети ефективного консультанта Досвід переконує, що запропонований вихід, навіть „тричі золотий" - найрозумніший у світі, є порожнім звуком, якщо людина сама його не вистраждала, не .доросла" до нього.
220 Щоб досягти інсайту шляхом недирективної трансформації установок клієнта в психотерапевтичній практиці часто застосовують маєвтику, або метод „повивальної бабки", як влучно назвав його Сократ. Суть методу проста: якщо один з співрозмовників хоче передати щось іншому, то він так організовує комунікацію, щоб його партнер сам у процесі розмови дійшов бажаного висновку. Народжені таким чином думки, враження, переконання повністю асимілюються особистістю і стають основою для перебудови внутрішньої картини світу. В психології широкої популярності набула модифікація "сократичного діалогу", яку запропонував Е. Кречмер. Вона полягає у виведенні третього рішення після аналізу двох протилежних. Наприклад, жінка скаржиться на свого чоловіка за те, що він зраджує її, і тому огульно шпетить всіх чоловіків, приписуючи їм зрадливість, хіть та безчесність. їм, каже вона, не можна довіряти, на них не можна покластися, бо вони не виконують взятих зобов'язань. Консультант підтримує і розвиває думку пацієнтки, доводячи її до абсурду, запевняючи, що таким був, мабуть, і її батько, і ті чоловіки, яких вона поважає. Клієнтка починає захищатися, доводячи, що це не поширюється на її батька, що є зовсім інші чоловіки - надійні, турботливі, відповідальні. Консультант підтримує і розвиває і такий хід думок, підсумовуючи, що чоловіки взагалі в цьому житті дуже багато важать і їм належить вирішувати, яке місце відвести в ньому жінці. Клієнтка знову не погоджується, але тепер, нарешті, здатна розумно і зважено обговорювати свою ситуацію і дії чоловіка. Подібну перебудову алгоритмів усталених психологічних обмежень інколи називають практикою „оксамитового катка", або „розгойдуванням човна". В НЛП пропонують розвінчання фіксованих ідей (Фанч Ф., 1997). Однак завдання залишається одним і тим же - знайти спосіб зрушити з місця заскорузлі думки та установки.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Маєвтика, або сократичний діалог» з дисципліни «Основи психологічного консультування»
