Перше, на що звертається увага - це симптоми негараздів, які напружують людину. Деякі труднощі клієнт сам буде класифікувати як неадекватні нормальному життю, інші він вважає фоном - до якого давно призвичаївся, бо вважає, що покращити ситуацію безсилий. Як виникає відповідна симптоматика? По-різному з точки зору буття, але однаково як на психологічний погляд. Зазвичай в основі будь-якої симптоматики лежить безконтрольність емоційної сфери людини, недиференційованість інтелектуальних і емоційних процесів (М. Боуен). Можна виділити кілька груп симптомів, що сигналізують про психологічну дезадаптованість. По-перше, це психологічні симптоми, які й привели клієнта на консультацію до психолога - невдоволення собою, оточуючими людьми, життям взагалі, відчуття самотності та непотрібності, знижений настрій, брак мотивації, нездатність приймати рішення та слабкість волі, специфічну сенситивну чутливість тощо, а також усі емоції патогенного кола (гнівливість, дратівливість, образа, заздрощі, ревнощі, вина, розгубленість, депресія, апатія і т.д.). Клієнт розповідає про напруженість у стосунках, сварки, конфлікти, зраду, обмови, чиюсь „злу волю", підозри, даоїстість ситуацій тощо. По-друге, це соціальні симптоми, тобто прояви дисфункцій і дезадаптації в соціумі: безробіття, часта зміна роботи або шлюбного партнера, невиконання батьківських та синівських (дочірніх) обов'язків, втечі, бродяжництво, брехня, крадіжки, нещасні випадки, кримінальні вчинки, проституція, наркотики, алкоголізм та інші асоціальні вчинки тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Симптоми» з дисципліни «Основи психологічного консультування»
