Запит - це певним чином мотивоване звернення до психолога з проханням надати конкретну форму психологічної допомоги. Переважно саме проблема визначає психологічний запит клієнта, але непоодинокими є випадки, коли запит стосується проблеми лише опосередковано. Кожна людина формулюватиме запит до психолога згідно своєї психологічної компетентності, освіченості та рівня усвідомлення своїх труднощів. Так, з наведеного вище прикладу може витікати безліч запитів: „навчіть як зробити так, щоб він нікуди не йшов", „які психологічні хитрощі існують для таких ситуацій?", „як владнати ситуацію, що склалася?", „як вижити в цій ситуації?", „як розлучитися з найменшими психологічними втратами?", „як підготувати до цього дітей?", тощо. Існує суттєва різниця між скаргою та психологічним запитом, яка визначається рівнем усвідомлення існуючих проблем, здатністю об'ємно бачити загальну картину ситуації, мірою проникнення консультанта в психологію переживань клієнта. Секрети ефективного консультанта Відсутність чіткого розмежування скарги і запиту не сприяє результа- тивності психологічного обслуговування. Запит як очікуваний результат консультативної роботи виступає системоутворюючим чинником, котрий організовує та направляє комунікацію. Головне, щоб його зміст стосувався психології, а не, скажімо, морального вибору чи питань соціального нормування життя тощо. Досвідчений психолог не перейде до постановки терапевтичного завдання до тих пір, поки клієнт не визначиться з тим, яких саме змін він очікує. Чітко сформульований результат в термінах НЛП має такі характеристики: Позитивне формулювання. Залежить лише від власних можливостей особи. Має достатній рівень конкретизації. Передбачає те, що станеться після досягнення бажаного. Ці наслідки екологічні для клієнта та оточуючих його людей. Клієнт знає, як зробити перший крок. Йде і робить! Треба визнати, що чітке формулювання дається нелегко, бо запит теж часто має як явну, так і приховану складову. Однак, є сенс працювати над формулюванням запиту дуже ретельно, доки бажання (навіть потаємні) не стануть метою, котра має більш-менш зрозумілий спосіб досягнення. Якщо
59
результат не витримує перевірки за якимось із вказаних вище критеріїв, потрібно повертатись до цьому ще і ще раз, щоб уточнити або переформу-лювати його. По суті, запит деталізує змістовну сторону контракту. Серед розмаїття „сирих" психологічних запитів можна виділити кілька найчастіше уживаних: Прохання про емоційну і моральну підтримку („Як ви думаєте, я правий?" „Я хороша людина, вірно?" „Вам не здається, що моя ситуація безвихідна?" „Мої рішення, вчинки правильні?"). Прохання про допомогу в аналізі („Я не впевнений, чи правильно я сприймаю цю ситуацію?", Допоможіть розібратися в тому, що відбувається"). Прохання про інформацію („Що про це відомо?" „Яку думку мають психологи щодо того, що я розповідаю?") Прохання про опанування навичок („Навчіть, як діяти, думати, переживати, бо у мене не виходить"). Прохання про допомогу у становленні позиції („Що робити, якщо дитина не слухає? Чоловік зраджує? Призвичаїтись до родичів ніяк не вдається?" тощо). Прохання про вплив на члена сім'ї або про зміни для його ж користі (,Допоможіть дитині позбутися страхів; чоловіку - алкоголізму; старшій дочці навчитися спілкуватися з однокласниками" тощо) Прохання про вплив на члена сім'ї в інтересах клієнта („Зробіть сина більш слухняним", „Як змусити дітей більше любити і поважати мене?") (Семья в психологической консультации, 1989, с. 45). Психологічний запит є дуже важливим елементом скарги. Прийняття того чи іншого запиту за основу визначає основні теми психологічного дослідження. При його відсутності або нечіткості психологічна допомога взагалі стає проблематичною. Конкретний запит вимагає унікального перебігу не тільки діагностичного етапу консультування, але й його психотерапевтичної фази, тобто об'єднує інтерв'ю в один творчий акт.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Запит» з дисципліни «Основи психологічного консультування»
