Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження
У межах військово-професійного відбору провадиться комплекс заходів, спрямованих на встановлення відповідності соціальних, психічних, психофізіологічних якостей призовників (кандидатів до вступу у ВВНЗ) вимогам військово-професійної діяльності. Він дає можливість ймовірно оцінити спроможність людини опанувати певну військову спеціальність, можливість досягнення в ній певного рівня розвитку й успішного виконання професійних функцій у типових ситуаціях. Такий відбір може провадитися й військовослужбовцями у військах з метою їх оптимального розподілу за військовим фахом і посадою. Він включає такі компоненти: медичний, фізіологічний, педагогічний і психологічний. Докладніше схарактеризуємо останній, сутністю якого є діагностика і прогнозування здібностей особистості. Психологічний відбір (ПВ) являє собою комплекс заходів, спрямованих на діагностування і прогнозування індивідуально-психічних якостей особистості з метою раціонального розподілу молодих воїнів (призовників) за спеціальностями, посадами і підрозділами, оптимального комплектування ВВНЗ курсантами. Адже такий відбір забезпечує відповідність особистісних, психічних та інших якостей військових спеціалістів вимогам їхньої військово-професійної діяльності. ПВ є основною частиною військово-професійного відбору, що складається з таких етапів: — здійснення діагностичних вимірів і первинне опрацювання отриманих діагностичних даних: — формулювання прогнозу щодо здібностей конкретного кандидата до певного виду військово-професійної діяльності та оцінки до ймовірного рівня його придатності; — верифікації прогнозів на основі даних про фактичну ефективність військово-професійної діяльності осіб, які були відібрані. На його основі щодо конкретного призовника чи кандидата для вступу у ВВНЗ робляться такі оцінки: — рівня розвитку пізнавальних та інших психічних процесів особистості; — адаптаційного потенціалу особистості та її нервово-психічної стійкості; — рівня розвитку спеціальних, професійно важливих якостей особистості; — провідних мотивів і мотивацій професійної діяльності; — військово-професійної спрямованості. ПВ включає соціально-психологічне вивчення та психофізіологічне обстеження особистості призовника або кандидата для вступу ВВНЗ. Соціально-психологічне вивчення передбачає оцінку моральних якостей особистості, суспільної і трудової активності, військово-професій¬ної спрямованості, з'ясування мотивів і мотивації вибору конкретної спеціальності, особливостей життєвого досвіду й умов виховання та розвитку, специфіки спілкування і поведінки в колективі. Для цього застосовуються такі методи, як аналіз документів, опитування, індивідуальна співбесіда. Такий аналіз передбачає вияв: — захоплень, схильностей та інтересів, які пов'язані з військовою службою; — мотивів і мотивації вибору конкретної військової спеціальності; — якостей засвоєння програми початкової військової підготовки; — уявлень про життя та діяльність в армійському середовищі, про ті вимоги, які висуваються перед військовослужбовцем військовою службою; — адекватності співвідношення цих вимог із власними можливостями під час служби в частині. Психофізіологічне обстеження дає змогу оцінити пізнавальні психічні процеси (пам'ять, сприймання, мислення, увагу) та ін., швидкість І координацію рухів (особливості психомоторними), емоційно-вольові якості Й рівень нервово-психічної стійкості. Це обстеження, як правило, здійснюють психофізіологи з метою: — відбору та розподілу призовників для підготовки до служби у Збройних силах та інших військових формуваннях України; — оцінки загального розвитку кандидатів для вступу у ВВНЗ під час попереднього дослідження; — оцінки загального рівня підготовки сержантів та просування їх на вищі посади; — виявлення осіб з ознаками НПН. У психофізіологічному обстеженні застосовуються методи універсального набору психодіагностичних тестів (вивчення особистісного потенціалу військовослужбовців: інтелектуального; емоційно-вольового; мотиваційного; психофізіологічного; психічного) та спеціальних методик, призначених для визначення необхідних фахівцеві професійно важливих якостей для певного виду військово-професійної діяльності. Наприклад, психофізіологічні вимоги до льотчика або офіцера суходільних військ суттєво відрізняються. Для цього слід проводити професіографічний аналіз діяльності військових спеціалістів, який полягає у виявленні панівних психічних і фізіологічних характеристик діяльності цих спеціалістів. Ці характеристики необхідні для складання фізіопсихограм конкретної військово-професійної діяльності. їх основний зміст полягає у визначенні тих фізіологічних і психічних властивостей військовослужбовця, які безпосередньо впливають на ефективність його діяльності. З'ясування психічних і фізіологічних характеристик діяльності щодо конкретної військової спеціальності складається з трьох стадій. Перша стадія полягає у створенні вимог до психічних та фізіологічних якостей на підґрунті фізіограми професійної діяльності (тут насамперед рекомендується з'ясувати такі характеристики виявів психіки військовослужбовця: концентрація, переключення І обсяг уваги, розвиненість і обсяг видів пам'яті взагалі та оперативної пам'яті зокрема, швидкість переведення інформації з довгострокової пам'яті в оперативну, здатність до вироблення складних сенсомоторних навичок тощо). На другій стадії відбувається кількісна характеристика тих психічних і психофізіологічних виявів спеціаліста, які були з'ясовані на першому етапі. Вони оцінюються за п'ятибальною системою, де п'ять балів отримує найзначиміша якість або функція, на які припадає головне навантаження у процесі військово-професійної діяльності. Після цього складається таблиця, де наводяться характеристики цих виявів, ідо їх розміщують за порядком зменшення показників. На третій стадії визначаються якості, з якими пов'язаний загальний перелік всього циклу військово-професійної діяльності. Аналіз структури військово-професійної діяльності передбачає виконання таких процедур: — складання переліку завдань, факторів і умов цієї діяльності, які суттєво впливають на ефективність, наприклад, професійно-технічної системи (або якість діяльності) та стан людини в процесі виконання цих завдань; — виявлення оптимального алгоритму розв'язання завдань на технологічному рівні; — виявлення оптимального алгоритму розв'язання завдань на операційно-психологічному рівні; — побудову таблиць реалізації алгоритмів у типових та найбільш критичних варіантах вирішення завдань з описом психологічної сутності дій людини; — складання схем просторово-часової реалізації вищеназвана них алгоритмів діяльності; — визначення ступеня відповідності кожної дії та їх сукупності, інформаційного та моторного поля інженерно-психоло¬гічним закономірностям і вимогам. Складання і аналіз переліку завдань, факторів і умов діяльності конкретного спеціаліста відбувається таким чином. Наприклад, при виявленні алгоритмів розв'язання завдань на технологічному рівні виокремлюють значні операції у професійно-технічній системі за технологічними критеріями. На цьому рівні виокремлюють як самостійні елементи дій людини, хоча в деяких випадках технологічні операції можна цілком замінити її комплексними діями. Завдання аналізу полягає втому, щоб скласти перелік операцій і показати в процесі діяльності їх зв'язки між собою. Для формалізованого опису пропонується застосовувати графічні схеми переходів. Аналіз структури діяльності на операційно-психофізіологічному рівні передбачає декомпенсацію процесу діяльності до окремих простих дій. Критерієм простої дії є наявність однієї (без проміжних) усвідомленої мети операції, що виконується людиною. Декомпенсацію професійної діяльності слід доводити до простих дій і оперативних одиниць Інформації. Оперативною одиницею інформації є сигнал, який у цьому процесі перетворення інформації та енергії диференціюється людиною від інших сигналів за однією ознакою. В контексті аналізу діяльності просту дію можна визначити як дію, що призводить до формування однієї одиниці Інформації. Операційно-психологічний аналіз здійснюється послідовним розподілом завдань і функцій професійно-технічної системи, від складних до простих дій і оперативних одиниць інформації. При цьому щоразу визначають логічні, просторові й часові зв'язки між відокремленими компонентами, тобто будують детальніший алгоритм діяльності фахівця. Але діяльність має виступати як складна, ієрархічно побудована багаторівнева структура, що динамічно розвивається з великими можливостями переходу від одного рівня до іншого. Сутність алгоритмічного аналізу професійної діяльності полягає в: — розкладенні робочого процесу на якісно елементарні складові; — визначенні їх логічного зв'язку між собою; — визначенні переліку заходів, які мають певний психофізіо¬ логічний смисл.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження» з дисципліни «Військова психологія»
