Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
В організації та здійсненні психологічної роботи, що охоплює широкий спектр проблем життєдіяльності Збройних сил України, ключове місце посідають військові психологи. їхні посади впроваджені починаючи з батальйонної ланки. У батальйоні (лінійному й окремому) і полку (на кораблі 1 рангу) психологічну роботу провадять офіцери-психологи: — в батальйоні — офіцер з морально-психологічної підготовки та забезпечення військової дисципліни, психолог (за відсутності у ротах заступників командирів рот з виховної роботи); — у полку — старший офіцер із соціально-психологічного забезпечення бойової готовності та морально-психологічної підготовки, психолог; офіцер з аналізу морально-психологічного стану військової дисципліни та профілактики правопорушень, психолог (ці посади передбачені у штаті відділення виховної роботи полку). Психолог підпорядковується заступникові командира з виховної роботи, а зі спеціальних питань — психологові вищого органу виховної роботи. Основні напрями психологічної роботи психологів визначаються Концепцією виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України, Положенням про органи виховної роботи в Збройних силах України та іншими нормативними документами. В них визначені основні завдання психологічної роботи щодо підвищення ефективності діяльності особового складу в повсякденних і бойових умовах. Але психологічна робота у військах не обмежується лише цими напрямами роботи. Залежно від конкретних умов бойової та інших видів діяльності, завдань, які розв'язують підрозділи (частини), особливостей служби в різних видах та родах військ можна і доцільно провадити й інші заходи, що сприятимуть поліпшенню психічного здоров'я військовослужбовців та членів їхніх родин, цивільного персоналу, оптимізації життєдіяльності особового складу. У своїй практичній діяльності психолог мас суворо дотримуватися «Етичного кодексу психолога», який є гарантом його високопрофесійної, гуманної й високоморальної діяльності. Кодекс — це сукупність етичних норм І правил поведінки, що склалися в співтоваристві психологів і регулюють їхню професійну діяльність. Етичний кодекс фахівця-психолога у Збройних силах України базується на загальних принципах психологічної роботи, до яких належать: — принцип відповідальності (необхідність відповідати за зміст, інтерпретацію й висновки психологічного дослідження, за всі рішення, які психолог ухвалює в процесі забезпечення достовірності, вигідності й надійності використаних методик); — принцип професійної компетентності (володіння методологією, теорією і методикою психологічного дослідження, конкретними ефективними методиками психодіагностики, практичними й методичними навичками і вміннями опрацювання отриманих дослідних даних); — принцип правової обґрунтованості й етичної доцільності (відповідність статусу освітнього рівня діагноста чинним вимогам); — принцип гуманізму, поваги особистісної самобутності та недоторканності особистості кожного воїна (головний мо¬рально-позитивний ефект будь-якого психологічного дослідження — це дотримання правила «не зашкодь»); — принцип забезпечення таємності інформації, що заторкує особисте життя воїна або особового складу (конфіденційність— це збереження професійної таємниці, нерозголошення інформації, отриманої у процесі психологічної роботи); — принцип добровільності (захист інтересів особистості воїна — це дотримання принципу її добровільної участі в дослідженнях; обов'язком психолога с налагодження співпраці з пацієнтом, турбота про його психічний стан); — принцип своєчасності, постійності, систематичності та комплексності; — принцип всебічного забезпечення психологічної роботи. Знання основних вимог і правил цих принципів та їх суворе дотримання забезпечують психологам у їхній діяльності особистісний підхід, наповнюють їхню діяльність гуманізмом, сприяють своєчасному розв'язанню у військовому середовищі особистісних, колективно-гру¬пових і діяльнісних проблем, ефективно впливають на життєдіяльність особового складу. Крім того, психолог завжди мас пам'ятати про те, що: —він забезпечує цілковиту надійність отриманих результатів; — він відповідає за рішення, які ухвалюють офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій; — він запобігає можливим помилкам у діяльності непрофесійних психологів (на полковому рівні такими мають бути офіцери структур виховної роботи, лікарі, заступники командирів з виховної роботи, залучення яких до психологічної роботи допускається у разі необхідності наказом командира полку після узгодження із психологом вищого органу), що допомагають йому в роботі, але не ознайомлені з вимогами стосовно обмежень у використанні інформації про досліджуваних, Психолог відповідає за правильне й доступне роз’яснення непрофесіоналам суті застосовуваних психологічних методів, а також за можливі антигуманні дії; —він знає, що будь-яка особа, яка с пацієнтом психолога, має право відмовитися від участі в психологічному обстеженні або експерименті і відмежуватися тим самим від небажаного втручання у свій внутрішній світ (за винятком обстежень, які здійснюються в плановому порядку в полку (на кораблі); —його обов'язок зберігати професійну таємницю втрачає силу, якщо положення закону або наказу вимагають від психолога повідомити про отриману інформацію. І нарешті, щодо конкретних нормативних функціональних обов'язків психологів у військових підрозділах і частинах необхідно зазначити, що у Збройних силах України типового переліку цих обов'язків немає. В оперативних командуваннях такі обов'язки розробляють самостійно із врахуванням конкретної специфіки професійної діяльності видів Збройних сил і родів військ. Тому розглянемо узагальнені обов'язки психологів, які належать до складу відділення виховної роботи полку, бо вони є типовими для фахівців полкового рівня. Старший офіцер із соціально-психологічного забезпечення бойової готовності та морально-психологічної підготовки, психолог відповідає за організацію і стан соціально-психологічної роботи в частині та її вплив па бойову і мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виконання навчально-бонових завдань, навчання особового складу. Він зобов'я¬заний: — розробляти пропозиції до плану бойової та мобілізаційної готовності частини, відпрацьовувати формалізовані документи па воєнний час. періодично перевіряти готовність техніки і майна відділення виховної роботи, їхню укомплектованість та боєздатність; — розробляти проекти розпоряджень командира з МПЗ бойової і мобілізаційної готовності та бойової підготовки; — розробляти рекомендації стосовно комплектування підрозділів, які несуть бойове чергування, підбору команд (груп) для виконання завдань у відриві від військової частини, знаття психологічного напруження під час діяльності в екстремальних ситуаціях; — розробляти рекомендації з підготовки особового складу до бойових дій і відновлення боєздатності підрозділів через моделювання у процесі бойової підготовки умов сучасної війни; — готувати та спільно з начальниками служб провадити вікторини, конкурси, змагання з видів і тем бойової підготовки; — організовувати й провадити заняття з офіцерами виховної роботи запасу; — організовувати й провадити заходи щодо забезпечення соціальної і психічної адаптації військовослужбовців відповідно до їхньої військової спеціальності, індивідуальних, нервово-психічних якостей та умов служби; — провадити прогнозні розрахунки психічних втрат особового складу в бойових умовах; — здійснювати індивідуальну психодіагностику особистості воїна; — провадити заняття з офіцерами з проблем морально-психо- логічного забезпечення бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки; — провадити соціально-психологічні дослідження з виявлення індивідуальних, групових та колективних настроїв, характеру міжособистісних взаємин, вивчення потреб і запитів особового складу; — організовувати й забезпечувати у військових підрозділах роботу кімнат психологічного розвантаження; — брати участь у психологічній підготовці особового складу для ведення сучасного бою, ефективного виконання бойових і навчально-бойових завдань; — брати участь у плануванні й організації професійної підготовки офіцерського складу з проблем психології та педагогіки, у навчанні офіцерів виховної роботи формам і методам морально-психологічного забезпечення бойової і мобілізаційної готовності, бойової підготовки, в розробленні планів здійснення заходів морально-психологічної підготовки; — співпрацювати на основі розпоряджень командира і заступника командира з виховної роботи з військкоматами, уточнювати приписку військовозобов'язаних офіцерів виховної роботи запасу та брати участь у їх підборі і розстановці по посадах, організувати роботу з ними щодо ефективного виконання ними функціональних обов'язків у воєнний час. Офіцер з аналізу морально-психологічного стану військової дисципліни та профілактики правопорушень, психолог відповідає за формування і розвиток у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних обов'язків, наказів командирів і начальників, ефективність заходів, які спрямовані на зміцнення військової дисципліни та профілактики правопорушень, та їхнє психологічне насичення. На підставі знання вимог Конституції та законів України, Військової присяги, Головнокомандувача та Міністра оборони України з питань військової дисципліни та профілактики правопорушень він особисто провадить: — заняття щодо роз'яснення державної політики у соціально - правовій сфері, наказів і директив Міністра оборони України із соціальних питань, зміцнення правопорядку і дисципліни в одному із відстаючих підрозділів; — індивідуальну профілактичну допомогу з 1-2 військовослужбовцями, схильними до скоєння правопорушень; — заняття з різними категоріями посадових осіб частини та підрозділів з навчання їх практиці індивідуально-виховної роботи з особовим складом, зміцнення правопорядку та військової дисципліни. Він провадить: — облік злочинів і подій, порушень військової дисципліни та громадського порядку; — готує експрес-аналіз стану військової дисципліни в частині та довідкові матеріали для підбиття підсумків. Окрім того, він також: — аналізує стан військової дисципліни в частині; — встановлює причини та умови, що сприяють скоєнню правопорушень; — перевіряє у підрозділах ведення журналів обліку порушень військової дисципліни та службових карток солдат і сержантів; — вивчає соціальний стан, запити та настрої особового складу, листи, скарги та заяви, що надходять; — доповідає по команді висновки та пропозиції щодо забезпечення соціальної справедливості, реалізації встановлених законодавством прав та пільг; — вивчає взаємини, МПС І військову дисципліну в підрозділах; — вивчає соціально-політичний стан у районі розташування частини, вносить пропозиції заступникові командира з виховної роботи щодо вдосконалення виховання підлеглих; — встановлює причини соціального напруження та спільно з іншими посадовими особами здійснює заходи зі своєчасного вирішення соціально-побутових проблем особового складу. На нього покладається також: — організація та контроль здійснення правового інформування у підрозділах; — організація та контроль занять у системі гуманітарної підготовки з соціально-психологічної тематики та проблем профілактики правопорушень; — контроль доведення до особового складу, що залучається до несення вартової та внутрішньої служби, статей Кримінального кодексу України про відповідальність за порушення правил несення служби та поводження зі зброєю; — забезпечення довідковими матеріалами куточків правових знань в підрозділах І бібліотеці частини. Важливими напрямами його роботи є: — надання допомоги командирам підрозділів щодо профілактики правопорушень статутного порядку і зміцнення військової дисципліни; — утвердження високоморальних норм поведінки у стосунках між військовослужбовцями і суворе дотримання вимог військових статутів; — вивчення морально-психічного клімату у підрозділах і зміцнення військової дисципліни; — аналіз соціальних умов служби, побуту та їх вплив на стан військової дисципліни, пропозиції щодо їх поліпшення; — здійснення психологічного аналізу чинників, які викликають порушення правил статутних взаємин між воїнами та інших негативних явищ, і здійснення їх профілактики та корекції; — надання посадовим особам, які призначені для проведення адміністративних розслідувань та дізнань, військовослужбовцям і членам їхніх родин консультативної допомоги в оформленні необхідних документів для реалізації встановлених для них законодавством прав та пільг. Він бере участь: — в аналізі та вирішенні конфліктних ситуацій у військових підрозділах; — у доведенні вироків військових судів, статей Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за скоєні злочини. З метою оптимального вирішення соціально-побутових проблем, зміцнення правопорядку та дисципліни, проведення заходів правової підготовки і правового виховання військовослужбовців він підтримує постійну взаємодію з: — правоохоронними установами; — членами військових судів; — активом громадських організацій. Отже, ми розглянули основні обов'язки психологів полкової ланки. Однак, зважаючи на специфіку професійної діяльності психолога (психолог не лікує, а допомагає клієнтові розв'язати конкретні проблеми), слід зазначити, що в цій діяльності слід виявляти творчість, людяність, небайдужість до особового складу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи» з дисципліни «Військова психологія»
