Психологію військового колективу становлять різноманітні соціаль¬но-психологічні явища, в яких виявляються зміст, динаміка та різнома¬нітні особливості його життєдіяльності. її розуміння як цілісного яви¬ща й розкриття загальної характеристики можливе лише в межах сис¬темного підходу. Для класифікації явищ колективної психології можна використати різні критерії. Так, наприклад, у межах системно-функціо¬нального підходу можна виділити три групи соціально-психологічних явищ, які по-різному впливають на життєдіяльність військового колек¬тиву: а) соціально-психологічні явища і процеси, які ведуть до інтеграції колективу (згуртованість колективу, його ціннісноорієнтована єдність, суспільна думка, груповий настрій, колективістські традиції тощо). Інтеграція виявляється в згуртованості колективу, єдності колективістських спрямувань; б) соціально-психологічні явища і процеси, які сприяють диференціації, роз'єднанню військового колективу (лідерство, конфлікти тощо); в) соціально-психологічні явища, що сприяють як інтеграції, так і диференціації військового підрозділу (переконання, навіювання, наслідування тощо). Деякі з них розглянуто в попередній темі. У цій темі ми проаналізу¬ємо явища лідерства, статусу, малих неформальних груп, авторитетно¬сті та методи їх дослідження.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МАЛИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП» з дисципліни «Військова психологія»
