Дюра, Марґеріт (Duras, Marguerite) Нар. 4 квітня 1914 p., Джадінь, Індокитай. Авторка романів Паралельно зі зростанням у рамках постмодернізму впливу французьких критиків-феміністок Елен Сісу, Юлії Кристевої та Люс Іріґаре виникла група французьких романісток, які сконцентрували свою увагу на проблемах жіночості в їхньому протиставленні проблемам фемінізму. Можливо, найпомітнішою серед них є Марґеріт Дюра, яка експериментує з різними позиціями жінки в її жіночій сутності. Проте слід відзначити, що "жіноча" література — це не література про тих жінок, які щасливі у своїй покірності чоловікам. Жіноча література радше зосереджує увагу на уявленні про те, що то означає — бути жінкою. Дюра опублікувала свій перший роман "Les Impudents" ("Безсоромні") 1943 p., після того як покинула свою секретарську працю в Департаменті колоній. її персонажі, члени родини Танеранів, — це здебільшого розколоті душі, які відчувають одне до одного ненависть та/або байдужість. її героїня Мод змушена миритися зі своєю жіночістю, в міру того як вона увиразнюється в контексті минулих і сучасних подій. Ця перша спроба письменниці лишилася майже непоміченою, як і другий її роман, "La Vie tranquille" ("Спокійне життя"), опублікований 1944 р. Головна героїня твору Франку пише у своєму щоденнику про вчинки родичів та друзів і про почуття марноти, від якого вона страждає. Обидва ці романи з їхнім описом родинних взаємин були охарактеризовані як американські за стилем, оскільки увага в них була зосереджена на мотивах, поширених у творах таких американських письменників, як Вільям Фолкнер та Ерскін Колдвел. У 50-х pp. увага письменниці змістилася від родинних проблем до тем авангарду. Читацька публіка перед лицем ядерної загрози та війни в Кореї почала сприймати родинні романи 1940-х pp. як анахронічні за змістом і стала віддавати перевагу творам, побудованим не так компактно. Дюра опублікувала "Les Petits Chevaux de Tarquinia" ("Маленькі коні з Тарк-вінії") в 1953 p.; це радше довге оповідання, аніж роман, і в ньому описуються кілька пар, що відпочивають на одному з італійських курортів. Характери персонажів розпливаються, їхнє існування скріплюється більше діалогами, ніж сюжетом або темою. Ще далі від традиційного роману Дюра відійшла в 1954 p., коли надрукувала "Des Journées entières dans les arbes" ("Цілі дні під деревами"). Троє персонажів — мати, син та його коханка — тут представлені лише через діалог. Описи зведено до мінімуму, кожен має не більш як декілька рядків. "Moderato cantabile" позначає вирішальний поворот у творчості Дюра. її героїня, на відміну від описаних у попередніх романах, відкидає буржуазне суспільство на користь особистих взаємин зі своїм внутрішнім "я". Це не означає, що там зовсім не йдеться про суто зовнішнє; героїня Дюра ще підтримує фрагментарні зв'язки з тими, хто її оточує. Вона палко любить свою дитину й сумлінно відвідує щотижневі уроки з гри на фортепіано. Та коли вчитель музики звинувачує її за нездатність зрозуміти п'єсу "Moderato cantabile", вона позбувається цієї провини просто тим, що зрікається свого життя міщанки з середнього класу. Мова й пам'ять, подані через сприйняття героїні та самої Дюра, витісняють свої об'єкти. 137 Хоча ці ранні твори сформували Дюра як письменницю, лише автобіографічний роман "L'Amant" ("Коханець") допоміг їй увійти в колективну свідомість і вченого світу, і читацької публіки. "Коханець" — це історія п'ятнадцятирічної білої дівчинки, яка живе в Сайґоні 1920-х pp. і яку зваблює симпатичний китаєць, значно старший за віком. Ця оповідь має про-вокативний характер, і то не тільки через опис сексуальних стосунків між дорослим чоловіком і дівчинкою-підлітком, а й через те, як Дюра міняє місцями її пристрасть до елегантного чоловіка з її ж любов'ю до старшої подруги Елен Лаґонель, а також із гіркотою з приводу душевної хвороби матері. "Коханець" був згодом екранізований. Історія, від якої чимало мислителів-постмо-дерністів відійшли, віддавши перевагу текстові, відіграє важливу роль у творчості Дюра, оскільки чимало її сюжетів містять відомості з її власного досвіду. Та оскільки Дюра вдається також до мовної гри, вона теж вийшла на арену постмодернізму.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дюра, Марґеріт» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»
