Як у модерній, так і в постмодерній думці ґендер можна найкраще зрозуміти в контексті ширшої проблематики ідентичності та відмінності. Історично ґендер виник як категорія аналізу та культурного критицизму в другій половині XX ст. з появою фемінізму, який часто називають "другою хвилею" (щоб відрізнити його від руху за рівність виборчих прав на початку століття, а також від постструктуралістських різновидів фемінізму). Працюючи в рамках протиставлення стать/ґендер, аналогічному вже відомому нам протиставленню природа/культура, представники фемінізму твердили, що позірні відмінності між жінками й чоловіками слід відносити не до природної, біологічної або "сутнісної" статевої ідентичності, а до суспільного нав'язування культурно-специфічних Тендерних ролей. У цьому контексті часто цитоване висловлювання французького філософа ек-зистенціалістського напрямку Симони де Бову-ар (1908—1986) є ключовим: ти не народжуєшся жінкою, але мусиш нею стати. Одне слово, суспільні жіночі ролі радше культурно приписані, аніж біологічно задані. Ця рання спроба змістити усталені поняття і жіночої, і чоловічої ідентичності містила розгляд специфічних властивостей Тендерних ролей як суспільно-історичних феноменів, що давало підстави вимагати суспільних та політичних змін. Наголошування на Тендері, як на критичному важелі втручання в патріархальні есенціа-лізми, мало тенденцію пов язуватися з фемінізмом (який часто також називають "ґендерним фемінізмом"), який несе заклик надати жінкам рівні права та можливості, посилаючись на те, що існує універсальна людська природа, в якій чоловіки й жінки беруть однакову участь, з огляду на їхню "сутнісну" подібність. Але у значній частині постмодерної думки категорія Тендеру була проблематизована з різних точок зору, які, проте, взаємно накладаються. Тоді як мало хто, — а може, таких і не знайдеться, — з постмодерністських теоретиків стали б заперечувати, що Тендерні ролі є культурно сконструйованими, а не біологічно заданими, майже всі вони сходяться на тому, що категорія Тендеру не може дати адекватного пояснення поняттю відмінності. Внаслідок цього культурний критицизм вийшов за межі мислення в термінах Тендеру й кинув виклик передумовам, якими часто обмежує себе Тендерний фемінізм, якщо ми захочемо висловитися в постмодерністських термінах. 107 Один із найбільш значущих напрямів критики, що їх сформулював тендерний фемінізм, виступає у формі фемінізму статевих відмінностей, який спонукає замислитися над тим, чи справді жінки подібні до чоловіків або повинні вимагати рівності з чоловіками. Такі твердження, на думку теоретиків фемінізму відмінності, мали б своїм наслідком просте прилучення жінок до наявної патріархальної системи цінностей, системи, яка об'єктивно потребує радикальних змін. Видатні феміністки постмодернізму, такі як Люс Іріґаре та Елен Сісу сформулювали теорію жіночої відмінності, великою мірою скориставшись із деконструкції Жака Дерида та післяфройдівського аналізу Жака Лакана, — теорію, яка має на меті спростувати те, що вони вважають усуненням жінки з історії західної філософської думки. З цього погляду, відхід від Тендеру або за межі Тендеру як категорії, яка лежить в основі аналізу, ґрунтується на припущенні, що західна метафізична традиція тільки завдала собі шкоди, вмістивши специфічні ознаки жіночого тіла в систему очевидної бінарної опозиції. Постулювання універсальної і "нейтральної" людської природи фактично високо підносить чоловічі цінності та способи буття. Універсалізація маскулінного, чоловічого начала, у свою чергу, робить нормою маскулінність і помітно пригнічує сукупність жіночих відмінностей та відмінність як таку. Натомість вихідною точкою жіночих відмінностей є дискурсивне поняття жіночої сексуальності; це означає, що специфічно жіночі тілесні відмінності мусять стати предметом розгляду, перш ніж буде осмислена відмінність як така. Інші представниці постмодерністського фемінізму, такі як Джудіт Батлер та Даяна Ілем, дотримуються думки, що в суперечці з приводу того, чи визначати жінку як суто культурну конструкцію (ґендер), чи як вкрай складного і мінливого "іншого" маскулінного дискурсу (стать), Тендерний фемінізм і фемінізм відмінності можуть увічнювати бінарні, ієрархічні та гетеросексистські структури західної метафізичної традиції, а отже, неминуче зазнають невдачі у своїх спробах похитнути деспотичну силу цієї традиції. З цього погляду необхідно переосмислити категорію Тендеру у світлі склад- ної мережі стосунків між Тендером і статтю, врешті-решт дестабілізувавши категорію самої "жінки", як основи для феміністської політики. І далі, черпаючи з ресурсів деконструкції Дерида та психоаналізу Лакана, ці представники фемінізму вказують на дію системи стать/тендер, як однієї з багатьох систем, що перетворюють відмінність як таку на бінарні опозиції західної метафізики.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гендер» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»
