Барт, Ролан (Barthes, Roland) Нар. 12 листопада 1915 p., Шербур, Франція; пом. 26 березня 1980 p., Париж, Франція. Теоретик літератури і критик~куль-туролог Тексти, які становлять творчий доробок Рола-на Варта, не піддаються жодній спробі якось їх підсумувати. Перебуваючи в постійному русі між методологіями, теоретичними словниками та стилями письма, тексти Варта самі є засобами для вироблення й випробування зв'язків між головними його зацікавленнями: історією, текстуальністю і втіхою. У першій зі своїх головних праць "Нульовий градус письма" (1953) Барт став на захист мовного та стилістичного експериментування. У відповідь на есе Жана-Поля Сартра "Що таке література?", у якому Сартр твердить, що для того, щоб писати політичні твори, треба користуватися простим стилем і мовою, "Нульовий градус письма" детально опрацьовує теоретичну побудову, що поєднує авангардну естетику з революційною політикою: саме експериментування визнається політичним засобом. Барт відзначає відмінність між "мовою", як сукупністю комбінаторних можливостей, що поділяються носіями мови; "стилем", як особистим словником суб'єкта, його референційною рамкою, "біологічною" або "біографічною"; і третім терміном, "écriture", яким він позначає діалектичний процес посередництва між цими крайніми точками внутрішнього та зовнішнього, щоб, у кінцевому підсумку, створити "форму, що розглядається як людська інтенція (намір)". Це важливе поняття "écriture", що його можна перекласти як "письмо" ("writing"), нагадує про вибір, що його автор робить, коли пише, — вибір, що відразу ж зумовлюється історією (включаючи мову, що завжди заселена іншими голосами) і певною відстанню від історії, що дає можливість авторові стати дійовою особою в цій історії. Схожі теми розглядаються в "Мішле" (1954), "Про Расіна" (1963) та в яскравих і переконливих есе про Брехта та Роб-Ґріє, опублікованих у збірнику "Критичні есе" (1964). В іншій групі текстів Варта, куди входять "Елементи семіології" (1964), "Система моди" 33 (1967) та популярні "Міфології" (1957), — застосовуються методологічні стратегії структуралізму, як засобу наближення до суспільних "міфологій". Для Варта міф є історією, перетвореною на природу. Варт застосовує це слово у своєрідний спосіб, щоб описати ті способи, якими культурний факт структурується і продукується культурними "кодами", що ідеологічно підтримують панування буржуазної культури (Варт наводить і такі приклади, як, наприклад, світ моди, видовище спортивної боротьби або обличчя Грети Гарбо). Підходячи до вивчення культури засобами структуралістської методології, Варт створив соціальну семіотику, чутливу до маніпуляцій влади, а також культурну критику, що наголошує способи, якими саме значення змінюється, продукуючи своїх споживачів, в міру того, як воно відтворює ідеологічні та економічні контексти, до яких воно входить. Врешті-решт відійшовши від структуралізму, Варт повернувся до питання про текстуальність у "S/Z" (1970), "Задоволення від тексту" (1973) і часто цитованих есе, включених до англомовного збірника "Image Music Text" ("Образ. Музика. Текст") (1977). Він говорить про "смерть автора" й про повторну кон-цептуалізацію тексту (в його протиставленні до "книжки" або до "твору") в термінах Дерида, як знаку, що не піддається будь-якій остаточній смисловій дефініції. Окреслюючи різницю між "читацьким текстом", з якого читач пасивно одержує наперед детерміноване значення, та "авторським текстом", із якого читач сам активно видобуває безперервно зміщувані серії значень, Варт установлює зв'язок між текстуальністю та задоволенням. Як і в своїх попередніх працях, він детально описує і протизаконне задоволення від читання й писання, і спосіб, у який ці види текстуальної діяльності можуть бути розгорнуті засобами культури як виховні знаряддя. Останні тексти Варта, написані перед його раптовою смертю 1980 р. — автобіографічне есе "Ролан Варт про Ролана Варта" (1975), поетичні фрагменти "Любовний дискурс" (1977), дискусія на теми фотографії "Камера Люсінда" (1980) і відверте визнання щодо гомосексуальних бажань у посмертно опублікованих "Інцидентах" (1987) — це дбайливо опрацьовані й виважені тексти, які ілюструють і доповнюють чимало з того, що було раніше викладене в його ширших теоретичних працях. Ці тексти виражають аномальний вплив текстуальності та її здатність указувати на межі різно-нормативного дисциплінарного дискурсу, водночас маневруючи в них і іх руйнуючи. У накресленні можливостей написання тексту про щастя, не пишучи про щастя, у визначенні структур лінгвістичного відхилення від норми, що відрізняються від мови відхилення, і у проявах політики гомосексуального письма, яке на письмі обминає слово "гомосексуальний", тексти, створені Роланом Бартом, залишаються на слуху. Додаткова література Просимо взяти до уваги, що дати, процитовані виїде, вказують на час перших, французьких публікацій Варта; нижче подаємо список англомовних видань деяких із його праць.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Барт, Ролан» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»
