Важливими вимогами, які висувають до обліку, є точність, об’єктивність, достовірність його показників, а також повна відпо- відність їх дійсності. Основним способом спостереження за станом і рухом господарських засобів є документація. Проте документа- ція не завжди може охопити всі господарські явища в момент їх здійснення. Так, природні втрати матеріальних цінностей у про- цесі зберігання (усихання, випаровування, псування тощо), не- точності під час приймання або відпуску, помилки в обліку та ін- ші явища в момент здійснення не можуть бути оформлені відпо- відними документами і відображені в обліку. Це зумовлює роз- біжності між фактичною наявністю цінностей і показниками об- ліку. Оформлюють такі явища не тоді, коли вони відбуваються, а лише в разі їх виявлення. Виявити не оформлені обліковими документами явища дає змогу інвентаризація як необхідне доповнення документації. Її дані уточнюють показники обліку, що приводить їх у відповід- ність з фактичною наявністю засобів, відображенням тих об’єктів і явищ, які з якихось причин своєчасно не були охоплені обліком. Інвентаризація — це спосіб бухгалтерського обліку (елемент методу), що використовується для забезпечення відповідності об- лікових показників про стан та якість активів господарства фак- тичній їх наявності та якості. Проводять інвентаризацію за допомогою технічних прийомів: установлення фактичної наявності і стану окремих видів госпо- дарських засобів у натурі (шляхом огляду, підрахунку, обмірю- вання, зважування тощо) і порівняння цих результатів з показ- никами бухгалтерського обліку. За допомогою такого порівняння визначають розбіжності (якщо вони мали місце) між фактичною наявністю активів й даними обліку, тобто нестачі або надлишки. Така періодична перевірка дає змогу доповнювати й уточнювати показники обліку, а також вести боротьбу із зловживаннями.
142 Отже, інвентаризація є важливим засобом контролю за збе- реженням власності і забезпеченням правдивості й достовірно- сті бухгалтерського обліку. Інвентаризація є засобом упоряд- кування складського господарства, оскільки до початку її про- ведення старанно перевіряють стан складських приміщень і ваговимірювальних приладів, порядок зберігання матеріаль- них цінностей. Інвентаризація — це спосіб виявлення та обліку тих господар- ських активів і джерел їх утворення (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку. Проводять, як правило, інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, незавершеного виробництва та ін- ших господарських активів і джерел їх утворення. У ст. 10 «Інвентаризація активів і зобов’язань» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV зазначено: 1. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського облі- ку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити ін- вентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. 2. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визнача- ються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством. Проведення інвентаризації є обов’язковим: а) у процесі передачі майна підприємства в оренду, привати- зації майна підприємства, перетворення підприємства на акціо- нерне підприємство, а також в інших випадках, передбачених законодавством; б) у випадках ліквідації підприємства; в) перед складанням річної бухгалтерської звітності; г) у разі зміни матеріально відповідальних осіб (на день при- ймання — передачі справ); д) у випадку встановлення фактів крадіжок, або зловживань, псування цінностей, а також за рішенням судово-слідчих органів; е) у разі пожежі або стихійного лиха. На деяких підприємствах інвентаризації проводяться не як разові заходи, а як постійний процес. Керівники таких підпри- ємств затверджують постійно діючу інвентаризаційну комісію, яка щоденно (або за особливим графіком) відвідує місця зберіган- ня матеріальних цінностей і проводить інвентаризацію лише окремих видів цінностей. Обирають для перевірки ті види мате- ріальних цінностей, за якими на момент перевірки в обліку є мі-
143 німальний залишок. Частіше в натурі цей вид матеріальних цін- ностей відсутній, а залишок з обліку являє собою природні втрати (наприклад, під час зберігання спирту). Такого типу інвентари- зація називається перманентною. Організація перманентної ін- вентаризації не вимагає припинення прибутково-витратних опе- рацій, забезпечує постійний контроль за роботою матеріально відповідальних осіб. Перманентні інвентаризації знижують тру- домісткість і тривалість їх проведення. Інвентаризації проводять на підставі «Інструкції з інвентари- зації основних засобів, нематеріальних активів, товарно- матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розраху- нків та інших статей балансу», затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 р. № 90. Інструкція встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентари- зації відповідних статей балансу міністерствами, іншими центра- льними органами виконавчої влади, установами та організація- ми, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів. На території України нині також діє «Інструкція про інвента- ризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно- матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розраху- нків», яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69 зі змінами і доповненнями, що затвер- джені наказом Міністерства фінансів України від 5 грудня 1997 р. № 268 і від 26 травня 2000 р. № 115. Основним завданням інвентаризації є: виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріаль- них цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах і поточних рахунках банків; виявлення невикористовуваних матеріальних цінностей; дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і гро- шових коштів, а також правил утримання та експлуатації мате- ріальних цінностей; перевірка реальної вартості обліковуваних матеріальних цін- ностей, розмірів дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі такої, термін позовної давності щодо якої минув, та інших активів і пасивів. Підприємства, організації та установи зобов’язані проводити інвентаризацію (розглянемо деякі приклади, а детально ці пи- танння вивчатимуться у спеціальних курсах): грошових коштів, грошових документів, ціннностей та блан- ків суворої звітності — не менше одного разу на квартал;
144 молодняку тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, хутро- вих звірів, сімей бджіл — не менше одного разу на квартал; розрахунки з дебіторами і кредиторами — не менше двох ра- зів на рік; розрахунки за депонентами — не менше одного разу на мі- сяць. Інвентаризація розрахунків сприяє їх впорядкуванню, змен- шенню дебіторської і кредиторської заборгованості, зміцненню розрахунково-фінансової дисципліни. Земля, ліси, водойми та інші угіддя, що перебувають у розпо- рядженні підприємств, підлягають інвентаризації в натуральних вимірниках, оскільки вони грошової оцінки не мають. Порівнюючи дані обліку з показниками інвентаризації, вияв- ляють помилки в облікових записах і виправляють їх. Завдяки цьому досягають правильного поточного обліку, повноти і досто- вірності його показників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність та значення інвентаризації» з дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку»
