Сутність, призначення та будова рахунків бухгалтерського обліку
Бухгалтерський баланс періодично формує важливі відомості про стан господарських активів і джерел їх формування в уза- гальненому грошовому виразі за певний період. Проте для опера- тивного керівництва господарством не досить мати інформацію лише про наявні господарські активи та джерела їх утворення в узагальненому грошовому виразі. Для контролю за виробничою діяльністю підприємства необ- хідно систематично відображати рух окремих видів господарських активів, зміни джерел їх утворення у процесі господарської дія- льності, виявляти результати господарських процесів, тобто вести облік кожної господарської операції, що здійснюється на підпри- ємстві в певній (установленій) послідовності. Відображати окремі господарські операції безпосередньо в бух- галтерському балансі незручно, оскільки після кожної з них треба було б складати новий бухгалтерський баланс. Крім того, баланс не може дати зведених відомостей про обсяг змін у кожній групі господарських активів і джерел їх утворення. І, нарешті, баланс відображує стан господарських активів лише в грошовому вимір- нику, а необхідно ще вести облік матеріальних цінностей в нату- ральних вимірниках. Тому для поточного відображення змін гос- подарських активів і джерел їх утворення, що відбуваються під впливом господарських операцій, у бухгалтерському обліку засто- совують рахунки бухгалтерського обліку. Рахунки бухгалтерського обліку як елемент методу бухгалтер- ського обліку є способом групування здійснюваних господарських операцій за економічно-однорідними ознаками з метою поточного відображення наявності і руху (змін) окремих видів господарсь- ких активів і джерел їх утворення, господарських процесів та їх результатів.
52 Систематизація і групування господарських операцій на ра- хунках за однорідними ознаками забезпечують безперервне і по- слідовне відображення всіх змін у складі господарських активів підприємства та джерел їх утворення. Завдяки системі рахунків одержують безперервну інформацію про хід і результати госпо- дарської діяльності, необхідну для потреб оперативного керівни- цтва, контролю та аналізу господарської діяльності. Рахунки бухгалтерського обліку відкривають для кожної еко- номічно однорідної групи господарських активів, джерел їх утво- рення, господарських процесів та їх результатів («Основні засо- би» — 10, «Виробничі запаси» — 20, «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» — 21, «Виробництво» — 23, «Каса» — 30, «Статутний капітал» — 40, «Резервний капітал» — 43 та ін.). Залежно від характеру обліковуваних об’єктів записи на рахун- ках бухгалтерського обліку здійснюються у різних вимірниках (натуральних, трудових, грошових), але з обов’язковим викорис- танням грошового вимірника з метою узагальнення різних госпо- дарських активів, джерел їх утворення і господарських процесів. Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об’єктами, що на них обліковуються, і завданнями обліку. Рахунки бухгалтерського обліку прийнято будувати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву частину якої називають умовним тер- міном «дебет», а праву — «кредит», назву рахунка пишуть посере- дині таблиці. Термін дебет походить від лат. debere, що означає «бути винним», а кредит — від лат. credere, що означає «вірити». За сучасних умов терміни дебет і кредит не відповідають бук- вальному розумінню цих слів і є лише умовним технічним позна- ченням частин рахунків. Схематично рахунок бухгалтерського обліку можна представити як двосторонню таблицю або схематич- но у вигляді моделі (табл. 4.1). Таблиця 4.1 Рахунок «Каса» (назва рахунка) Д-т К-т Дата № опе- рації Зміст операції Сума Дата № опе- рації Зміст операції Сума
4.01
4 Сальдо на 1.01.2001 р. Одержано з поточ- ного рахунка банку і т. д. 400,00
5300,00
4.01
5 Виплачена заробітна плата праців- никам господарства 5600,00
53 Дебет Каса Кредит С-до 1.01.2001 р. 400,00 4) 5600,00 3) 5300,00 і т. д.
Щоб мати повне уявлення про обліковий об’єкт, на кожному рахунку записують початковий стан активів або джерел їх утво- рення, що називається початковим залишком на рахунку (почат- кове сальдо). Після цього на рахунках відображують господарські операції, тобто показують усі зміни господарських активів, дже- рел їх утворення і господарських процесів. При цьому збільшення обліковуваного об’єкта записують в одній частині рахунка, а зме- ншення — в другій (де і як записують буде викладено нижче). Маючи дані про початкове сальдо (залишок) обліковуваного об’єкта і зміни протягом звітного періоду (як правило, за мі- сяць) — обороти, визначають його сальдо на кінець звітного періо- ду (як правило, на кінець звітного місяця).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність, призначення та будова рахунків бухгалтерського обліку» з дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку»
