Для того, щоб конкретизувати цілі та результати інноваційної діяльності комерційних банків, а також забезпечити систематизо- ваний підхід до безлічі її можливих проявів, необхідна розгорнута
46 Банківські інновації класифікація банківських інновацій. Побудова її повинна базувати- ся на загальних методологічних принципах, що були викладені рані- ше, але враховувати і особливості банківської діяльності. Крім того, необхідно враховувати, що багатоаспектність банківських інновацій призводить до певного перетину класифікаційних множин між со- бою. Однією з основоположних ознак класифікації банківських інно- вацій є предмет та сфера їх застосування . У цьому відношенні, як правило, виділяються: - продуктові інновації (створення нових продуктів та послуг), - ринкові інновації (що відкривають нові сфери застосування продукту), - процесні інновації (технології, організація діяльності, управлін- ня), іноді вони ще називаються забезпечувальними. З сучасної точки зору, ця класифікація є занадто укрупненою і за- лишає поза увагою деякі нові сфери інноваційної діяльності банків. Враховуючи зарубіжний досвід, серед продуктових інновацій до- цільно окремо виділяти фінансові, які мають вигляд різноманітних фінансових інструментів, що обертаються на грошовому ринку. Від звичайних продуктових вони відрізняються причинами виникнен- ня, специфічним процесом створення, особливостями життєвого циклу. Згідно класифікації Банку міжнародних розрахунків, за- пропонованої у 1986 році, фінансові інновації, у свою чергу, поді- ляються на пов’язані з передачею цінового або кредитного ризику, з підвищенням ліквідності, спрямовані на збільшення можливостей запозичень та на зростання акціонерного капіталу. Для забезпечення більш точного позиціонування банку на фі- нансовому ринку у відповідності до обраної стратегії розвитку влас- не продуктові інновації необхідно поділяти на такі, що пов’язані з традиційної діяльністю банків як фінансових посередників (депо- зитною, кредитною, розрахунковою), та ті, що відображають їх про- никнення у нові сфери фінансової діяльності. Серед ринкових інновацій , крім пов’язаних з виведенням товарів на нові ринки, слід, безумовно, виокремлювати інновації у каналах збуту та маркетингових комунікаціях комерційного банку, значення та динамічність змін яких останніми роками суттєво підвищилися. Назва останньої групи інновацій – забезпечувальні – відображає їх роль у процесі банківського виробництва: вдосконалювати умови та механізми виконання банками своєї основної функції у суспіль-
47 Розділ 2. Інноваційний процес у банківській сфері стві, що полягає у задоволенні потреб економічних суб’єктів у різ- номанітних фінансових послугах. Ця група інновацій теж потребує конкретизації, оскільки вона об’єднує досить неоднорідні за своїм змістом процеси. У ній доцільно виділити: - технологічні інновації , що пов’язані з розвитком технічних мож- ливостей функціонування банку; - власне процесні інновації , що відображають удосконалення бан- ківських бізнес-процесів у рамках програм комплексного управ- ління якістю –TQM (англ. Total Quality Management), Six Sigma або на принципах реінжинірингу; - сервісні інновації , що полягають у розробці нових підходів до об- слуговування клієнтів; - управлінські інновації , що стосуються змін організаційної струк- тури банку, механізмів планування, контролю, стимулювання тощо; - концептуальні інновації , що полягають у змінах моделі та страте- гії ведення бізнесу. Останні інновації вважаються найменш відомими.
Провідний американський спеціаліст у галузі менеджменту Т. Девенпорт по- яснює бізнес-модель як фундаментальну логіку організації для виходу на ринок та заробляння грошей та відмічає, що інновації бізнес-моделей є критичними для компаній, оскільки визначають їх економічну долю. Як один з можливих варіантів, він наводить при- клад переходу до е-коммерції. В умовах, коли банки намагаються вдосконалювати організацій- ні форми збуту своїх послуг клієнтам, зокрема, шляхом створення фінансових супермаркетів або повноцінних відділень на територі- ях торговельних підприємств, широкого розповсюдження у банків- ській діяльності набуває ще один тип інновацій, якому раніше не приділялося достатньо уваги, – у сфері оформлення приміщень (англ. store design innovations). Банківські офіси, перш за все у зарубіжних країнах, набувають все більш нетрадиційного вигляду з метою ство- рення максимального комфорту для відвідувачів. У даному випадку показовим є приклад американського банку Umpqua Bank (штат Орегон), який з 1995 року впроваджує концеп- цію «повільного банкінгу», в якій банківське відділення розгляда- ється не тільки як місце реалізації банківських продуктів, а і центр спілкування мешканців місцевої громади, осередок суспільного життя. Тому за зовнішнім виглядом воно більше нагадує кафе або
48 Банківські інновації клуб за інтересами. Цікаво, що цей дизайн, який був запатентова- ний банком у 2004 році, дозволив йому на протязі короткого періоду часу завоювати найбільшу частку ринку банківських послуг у регіо- ні і у 2008 році був удостоєний золотої винагороди у міжнародному конкурсі International Design Excellence Awards (IDEAs). Повний опис
класифікації банківських інновацій за предметом та сферою їх застосування представлений на мал. 2.1. За інноваційним потенціалом, банківські інновації, як і іннова- ції в інших сферах діяльності, прийнято поділяти на: - радикальні, або базисні , які, нагадаємо, означають впровадження принципово нових продуктів та послуг, якісно нових технологій їх реалізації та надання, а також процесів, заснованих на нових науко- вих принципах. Радикальні нововведення можуть вимагати суттєвих інвестицій та бути тривалими у розробці, а їх комерціалізація є най- більш ризикованою. Проте саме вони мають максимальну цінність, оскільки вносять принципово нове у діяльність фінансового інсти- туту. Створення базисних інновацій комерційним банком свідчить про наявність у нього агресивної інноваційної стратегії, стратегії лі- дерства. Не випадково, наприклад, американський Bank of America, який першим почав у 1958 році випуск платіжних карток, і зараз вва- жається одним з найбільш інноваційних банків світу; - модифікуючі інновації – це невеликі, але важливі або суттєві покращен- ня продуктів та процесів. Вони переважають у фазах розповсюдження та стабільного розвитку життєвого циклу нововведень і покликані по- кращувати характеристики первинних моделей, не змінюючи прин- ципів, що лежать в основі їх створення. Прикладом може слугувати розробка банками технології смарт-карт, що мають такі ж самі базисні характеристики, що і карти з магнітною смугою, але є більш функці- ональними, зручними та захищеними при використанні. Модифіку- ючими інноваціями у сфері банківської діяльності також можна вва- жати постійний процес вдосконалення умов та технології здійснення базових операцій банків – залучення депозитів та надання кредитів; - комбінаторні (архітектурні) інновації дуже часто стають осно- вою створення нових продуктів для клієнтів, що задовольняють їх індивідуальні потреби. До цього типу інновацій у банківській сфері відноситься, зокрема, структуроване фінансування, еле- ментами якого можуть бути різні форми розміщення акцій ком- панії, сек’юритизація активів, викуп акцій за рахунок кредиту, лізинг, використання гарантій, страхового покриття тощо.
49 Розділ 2. Інноваційний процес у банківській сфері Мал. 2.1. Класифікація банківських інновацій за предметом та сферою їх застосування За обсягом впливу на банківську діяльність , інновації поді- ляються на локальні та системні . Локальні мають місце на окремій ділянці роботи, як правило, вони пов’язані із вдосконаленням тех- нології виконання операцій. Вони не потребують значних матері- альних витрат, підвищують ефективність одної-двох операцій та не справляють помітного впливу на бізнес-процес у цілому. Це може бути впровадження сканування платіжних документів клієнтів за- мість їх ручного вводу в операційну систему банку, вдосконалення технології формування звітності тощо.
50 Банківські інновації Відмінністю системних інновацій є неможливість їх автономної реалізації без перебудови всього механізму створення цінності, а також залежність їх виникнення та ефективності впровадження від стану та технологій різних галузей. Системні інновації, серед яких можна назвати використання у банківському бізнесі комп’ютерної техніки, мережі Інтернет тощо, передбачають одночасне здійснення багатьох інновацій, що взаємодоповнюють, ініціюють та забезпечу- ють розвиток одна одної. Наприклад, впровадження у 1994 році в Україні загальнодержавної системи електронних платежів, будучи само по собі унікальним явищем у світовій банківській практиці, вимагало одночасної перебудови багатьох аспектів діяльності укра- їнських банків – від технічного забезпечення до бухгалтерського об- ліку операцій та вмінь працівників. Якщо системні інновації не одержують комплексного втілення, то ефективність їх значною мірою знижується. Правомірність цього поло- ження можна проілюструвати на прикладі запровадження українськими банками платіжних карток як міжнародних, так і локальних платіжних систем. У цілому вони надають багато переваг як самим банкам, так і їх клієнтам, проте свого завдання на макроекономічному рівні – суттєвого скорочення готівкового обігу на користь безготівкового – поки що не ви- конують у зв’язку з неможливістю здійснення розрахунків ними в бага- тьох точках продажу (невеликих магазинах, залізничних касах, підпри- ємствах зв’язку, аптеках тощо), а також відсутності бізнес-моделей, які б зробили ці операції вигідними для торговців. У залежності від ринкової ситуації та обраної стратегії , банк може здійснювати реактивні або стратегічні інновації . Реактив- ні є відповіддю на нововведення, що впроваджені конкурентами, фактично вони є вимушеними і здійснюються з метою утримання ринкових позицій. Як правило, здійснення реактивних інновацій є більш витратним, ніж стратегічних. Здійснення стратегічних інновацій має випереджувальний ха- рактер з метою отримання конкурентних переваг, хоч останні на банківському ринку внаслідок його високої конкурентності та про- зорості, як правило, не зберігаються протягом тривалого часу. Стра- тегічні інновації частіше спрямовані на формування нових потреб споживачів, ніж на задоволення існуючих. Тож за характером потреб, що задовольняються, виділяють: - інновації, що спрямовані на створення нових потреб . Вони з’являються достатньо рідко, тому що вимагають наявності у
51 Розділ 2. Інноваційний процес у банківській сфері банків певного творчого та інноваційного потенціалу, підкрі- пленого результатами ретельних маркетингових і соціологічних досліджень. Крім того, дані інновації несуть у собі значні ризики невдачі у випадку помилкового стратегічного рішення. Прикла- дами вищезазначених інновацій в українській банківській прак- тиці може бути запровадження операцій з дорожніми чеками на початку 1990-х років або просування на початку 2000-х рр. таки- ми банками, як Укрсоцбанк, ТАС-Комерцбанк, Укрсиббанк та інші, послуги факторингу; - інновації, що спрямовані на задоволення вже існуючих потреб , ви- никають або з власних розробок банку, або шляхом запозичення зарубіжного досвіду. Так на українському банківському ринку було запроваджено іпотечне кредитування фізичних осіб. На завершення, слід відмітити, що з метою класифікації до банківських інновацій можна застосувати й інші критерії, що були розглянуті у попередньому розділі: за джерелом виникнення, за те- риторіальною ознакою новизни, з точки зору структурної характе- ристики тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Класифікація банківських інновацій» з дисципліни «Банківські інновації»
