Світовим досвідом банківського нагляду напрацьовані різні підходи щодо комплексного контролю за ризиками, притаманними діяльності банків (таблиця 3). Таблиця 3. Системи оцінки ризиків у країнах світу
Держава Назва системи Рік впровадження Характеристика системи Франція ORAP (організація та зміцнення попереджувальних заходів) 1997 Дистанційний моніторинг (розрахунок фінансових показників та аналіз груп банків) SAABA (статистичний метод для агрегованого аналізу) 1997 Система раннього реагування (прогноз очікуваних збитків) Німеччина BAKIS (інформаційна система) 1997 Дистанційний моніторинг Італія PATROL 1993 Дистанційний моніторинг Система раннього реагування Розробля ється Модель для оцінки прогнозу погіршення ситуації Нідерланди RAST (інструменти для оцінки ризиків) 1999 Комплексна система оцінки банківських ризиків Система спостереження Розробляється Дистанційний моніторинг Англія RATE (система оцінки ризику та ступеня нагляду) 1998 Комплексна система оцінки банківських ризиків США CAMELS 1997 Система рейтингів на основі інспекційних перевірок
Банківський нагляд
137
В умовах концентрації банківських ризиків найбільш ефективними методами щодо їх контролю зарекомендували себе рейтингові підходи, зокрема система CAMEL. Наглядовими органами США вона використовується із 1979 року, після удосконалення у 1997 році вона отримала розширену назву CAMELS. На її адаптованому варіанті працюють і вітчизняні органи банківського нагляду — у травні 2002 року постановою Правління Національного банку України № 171 затверджене Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS. Матеріали інспектування, крім їх безпосереднього призначення — отримання результатів виїзного нагляду за діяльністю банку, використовуються для визначення рейтингу банку за критеріями системи CAMELS. Цей рейтинг банку є власністю Національного банку і конфіденційною інформацією, призначеною тільки для внутрішнього використання, та не підлягає опублікуванню в засобах масової інформації. На основі розглянутого звіту про інспектування комерційного банку Національним банком України згідно з діючою методикою визначається його рейтинг. Він повідомляється банку протягом 10 робочих днів після його погодження, що відбувається одночасно із затвердженням звіту про інспектування. Банк має право використовувати інформацію про свій рейтинг на власний розсуд. Комплексна рейтингова оцінка встановлюється для окремої банківської установи (банку, філії). Якщо інспектування було проведене одночасно за всіма структурними підрозділами банку, то рейтинг буде один Для всієї банківської структури. Так установлюється рейтинг банків 1 та 2 групи. Кожна буква у назві системи CAMELS означає її певний компонент: (С) — достатність капіталу; (А) — якість активів;
138
Т.П.Гудзь
(М) — менеджмент; (Е) — надходження; (L) — ліквідність; (S) — чутливість до ринкового ризику. Рейтингова оцінка достатності капіталу визначається за такими критеріями: — дотримання нормативів капіталу; — рівень достатності капіталу банку; — наявність фінансових можливостей щодо наро щування статутного та регулятивного капіталу з метою мінімізації банківських ризиків; — обґрунтованість дивідендної політики; — вплив ризиків на капітал банку;
— достатність сформованих резервів під активні операції; — динаміка та прогноз прибутковості, її вплив на регулятивний капітал банку, ін. При визначенні рейтингової оцінки якості активів враховуються такі фактори: — співвідношення між обсягом нестандартних активів, активів з негативною класифікацією та сукупними активами; — дотримання нормативів кредитного ризику; — ефективність управління кредитним портфелем та портфелем цінних паперів; — організація претензійно-позовної роботи та її дієвість тощо. Визначення рейтингової оцінки менеджменту банку базується на врахуванні таких факторів: — компетентність керівництва банку та взаємозв'язок між різними рівнями управління; — ефективність діяльності банку; — організація планової роботи банку; — якість управління ризиками; — рівень належної організації внутрішнього аудиту банку;
Банківський нагляд
139
— оцінка фінансових взаємовідносин банку з інсай-дерами; — організація належної роботи щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, тощо. Для визначення рейтингової оцінки надходжень банку слід враховувати такі фактори: — динаміка обсягу прибутку та чистого грошового потоку банку; — структура джерел грошових надходжень, перспективи їх розвитку; — рівномірність грошових потоків надходження та достатність їх обсягу для забезпечення своєчасних виплат; — наявність та якість систем фінансового планування і бюджетування, тощо. Для визначення рейтингової оцінки ліквідності банку враховуються такі фактори: — дотримання нормативів ліквідності банку; — наявність компетентної системи внутрішньо- банківського аналізу; — якість управління активами і пасивами банку; — наявність схем швидкого реагування на несподівані зміни на фінансовому ринку. Рейтингова оцінка чутливості банку до ринкового ризику визначається з урахуванням таких факторів: — як організована у банку система управління ринковим ризиком (розроблені положення, методики, системи збирання, обробки та аналізу інформації щодо ринкового ризику, призначені відповідальні працівники); — які заходи вживаються банком з метою мінімізації ринкового ризику; — створення в банку відповідного внутрішньокорпо-ративного середовища, сприятливого для ефективного Управління ринковими ризиками (усвідомлення працівниками необхідності та їх ефективна взаємодія);
140
Т.П.Гудзь
— рівень знань персоналу банку щодо оцінки ринкових ризиків. Кожен компонент системи та комплексний рейтинг оцінюються за п'ятибальною шкалою, де оцінка «1» є найвищою оцінкою, а оцінка «5» — найнижчою. Процес визначення комплексної рейтингової оцінки є досить суб'єктивним, а тому має бути достатньо аргументованим. Комплексний рейтинг не може визначатися як середнє арифметичне рейтингових оцінок за компонентами системи. Як правило, підраховується кількість компонентів з однаковою оцінкою і та, яка зустрічається найчастіше, і буде комплексною. Банки, що отримали комплексний рейтинг «1» або «2» є фінансово надійними і здатними протистояти більшості економічних спадів (крім форс-мажорних обставин), їх керівництво вважається висококваліфікованим. Банки з комплексним рейтингом «З» мають суттєві недоліки, і якщо вони не будуть терміново виправлені, то це призведе до фінансових проблем. У такій ситуації служба банківського нагляду має надати чіткі вказівки керівництву банку щодо подолання існуючих проблем. Банки з комплексним рейтингом «4» або «5» мають серйозні проблеми, що свідчать про загрозу їх неплатоспроможності. Нагляд за такими банками має бути більш ретельним із одночасним застосуванням оздоровчих заходів. До банків, що отримали комплексні рейтингові оцінки «З» або «4», або «5», застосовуються відповідні заходи впливу згідно з Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року №369).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Характеристика рейтингової системи CAMELS» з дисципліни «Банківський нагляд»
