Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування
Як аналіз, так і планування витрат обертання базуються на відповідних нормах і нормативах. Вони представляють собою суспільно-необхідний рівень розходів для ефективності торгівлі при забезпеченні високої якості обслуговування і дотримання режиму економії. Є відповідні відмінності нормування витрат обертання. Вони зводяться до того, що нормування ведеться в розрізі окремих груп товарів у межах конкретних статей витрат обігу. Нормування витрат обертання в розрізі окремих товарних груп передбачає використання прогресивних, передових норм, виходячи з конкретних умов торгової діяльності. Для нормування з товарно-групових розходів з урахуванням кожної статті витрат обертання використовують різні показники нормативного характеру. Так, базою для визначення рівня з товарно-групових транспортних витрат служить товарооборот в асортименті і тарифні ставки за перевезення 1 т вантажів на 1 км з урахуванням затверджених схем товарного руху. Основою для нормування розходів за кредитом є товарно-групові нормативи товарних запасів. Ці нормативи використовуються для витрат і за іншими елементами затрат (страхування товарно-матеріальних цінностей, зберігання товарів тощо). У процесі нормування витрат зберігання за товарними групами, пов'язаних з амортизацією основних фондів, враховуються норми амортизаційних відрахувань, нормативи і структура торгової площі за товарними групами. У свою чергу природні втрати розраховуються на підставі норм, диференційованих за товарними групами. Норми трудових затрат відповідною мірою відображаються в розмірах відрядних розцінок оплати праці продавців різних типів магазинів за продаж окремих груп товарів. Витрати, пов'язані з відрахуваннями у фонд підготовки кадрів, тарифи за збір виручки використовуються для нормування відповідних статей витрат обертання. Деякі елементи затрат не підлягають безпосередньому нормуванню за товарними групами. Це утримання та поточний ремонт приміщень, утримання апарату управління та охорони, інші розходи. Розрахована загальна планова сума цих витрат розподіляється за товарними групами за відповідними ознаками чи пропорційно фонду заробітної плати чи інших показників. Встановлені норми за товарно-груповими витратами обертання використовуються протягом декількох років. Будучи інтегрованим нормативним показником, вони підлягають перегляду при зміні відповідних норм тарифів, ставок. Тоді вносяться корективи у відповідні елементи затрат. Створення нормативної бази — одна з вирішальних умов вдосконалення прогнозування і планування витрат обертання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування» з дисципліни «Економіка торгівлі»
