Сутність методів планування, що можуть застосовуватися при обгрунтуванні кожного варіанта плану такі. Необхідний обсяг товарообороту, що забезпечує отримання цільової суми прибутку, розраховується шляхом сумування постійних витрат і цільової суми балансового прибутку, поділеної на різницю між рівнем чистого доходу до товарообороту (після виплати ПДВ) у % і рівня змінних витрат обігу у % до товарообороту, помноженому на 100. Розрахований таким методом плановий обсяг роздрібного товарообігу забезпечить торговому підприємству отримання в плановому періоді цільової суми прибутку, яка дасть змогу підприємству вирішувати стратегічні цілі розвитку та розширення своєї діяльності, забезпечить фінансову стійкість та платоспроможність підприємства, його конкурентоздатність. Можливий плановий обсяг товарообороту підприємства розраховується на основі вивчення основних закономірностей та тенденцій зміни обсягів реалізації товарів у попередні періоди. При цьому використовують таке припущення: тенденції розвитку товарообороту, що склалися, є об'єктивними, визначають зміни обсягу та структури споживчого попиту в районі діяльності підприємства, а не суб'єктивними факторами (недоліками в організації та забезпеченні торгового процесу). Одним із найбільш розповсюджених методів планування обсягу роздрібного товарообороту та його товарної структури є економіко-статистичний метод. Обсяг роздрібної реалізації товарів цим методом розраховується у такій послідовності: 1. Визначається очікуване виконання плану роздрібного товарообороту за поточний період. 2. Розраховуються середньорічні темпи зростання товарообороту і товарного забезпечення загалом за підприємством та в розрізі товарних груп. 3. Аналізується різниця в темпах товарообороту та товарних ресурсів, з урахуванням якої та середньорічних темпів зростання встановлюється темп зростання окремих товарів та товарних груп. 4. Шляхом множення очікуваного товарообороту за поточний рік і розрахованих темпів зростання реалізації в плановому періоді отримують можливий обсяг та структуру товарообороту. 5. Отримані дані коригуються на вплив факторів, які не були враховані при екстраполяції розрахунку планових темпів зростання (зміна торговельної мережі, чисельності населення, яке обслуговується тощо). Більш обгрунтовано, з більшою точністю можливий плановий обсяг товарообороту може бути визначений методом екстраполяції динамічних рядів товарообороту. Його використання грунтується на тому, що розвиток товарообороту під впливом певних факторів довгострокової дії носить певною мірою інерційний характер, що дає змогу прогнозувати майбутній розвиток товарообороту, базуючись на аналізі минулого та виявленні закономірностей розвитку в майбутньому. Вказану тенденцію можна охарактеризувати як функцію-тренд, в якій через певний час проявиться вплив усіх інших факторів. Оцінка можливого обсягу товарообороту підприємства може бути проведена не тільки на основі вивчення тенденції його розвитку, але й шляхом вивчення та прогнозування попиту споживачів. Першочергове значення при цьому має глибоке вивчення обсягу та структури попиту споживачів, визначення незадоволеного попиту, який формується, дослідження факторів, що впливають на обсяг та структуру попиту, прогнозування їх зміни на плановий період. При наявності інформації щодо обсягів або темпів зростання споживчого попиту (купівельних фондів населення району діяльності підприємства) у процесі планування використовують метод еластичності (чутливості) товарообороту. Цей метод орієнтований на врахування та максимальне використання можливостей споживчого ринку як основного лімітуючого фактора розвитку товарообороту. Розрахунок планового обсягу товарообороту проводиться в такій послідовності: 1. Визначають коефіцієнт еластичності обсягу реалізації товарів торговельного підприємства від доходів населення району, що обслуговується цим підприємством. 2. Визначається можливий приріст доходів (купівельних фондів) населення району в плановому періоді. 3.3 урахуванням можливого приросту доходів населення визначають можливий приріст обсягу реалізації товарів на підприємстві. 4. Визначають можливий приріст товарообороту підприємства за рахунок найбільш повного задоволення попиту населення. Розрахунок можливого темпу приросту базується на результатах вивчення обсягів незадоволеного попиту та попиту, що формується, на товари, які реалізує підприємство у передплановому періоді. Окремо слід виділити планування ресурсозабезпеченого обсягу товарообороту. Воно здійснюється залежно від виду ресурсів, забезпеченість якими потрібно узгодити в плановому періоді. Для цього розраховують забезпеченість товарообороту товарними фондами, трудовими ресурсами, матеріально-технічною базою. Тут використовується балансовий метод планування. При використанні цього методу плановий розмір товарообороту визначається на основі інформації про планові обсяги надходжень (Н) товарів, нормативів потреби в утворенні товарних запасів на кінець планового та фактичного обсягу товарних запасів на початок періоду. Крім цього, враховують плановий розмір іншого вибуття товарних ресурсів. Для планування роздрібного товарообороту використовують нормативний метод планування. Він базується на використанні техніко-економічних нормативів товарообороту на 1 м2 торгової площі, які періодично розробляються та коригуються науково-дослідними установами України. Нормативи товарообороту на одиницю площі розроблені для прогресивних методів продажу товарів з диференціацією їх розмірів залежно від товарної спеціалізації відділів торгового підприємства, розміру середньодушового товарообороту, місця розташування підприємства та режиму його роботи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методи планування роздрібного товарообороту» з дисципліни «Економіка торгівлі»
