Наступним етапом після побудови ієрархії є порівняння між собою її елементів. Для цього формується метод порівняння. Найпоширенішим (з погляду практичного використання) є ме-тод попарних порівнянь, згідно з яким будується множина ма-триць попарних порівнянь. Для цього в ієрархії виокремлюють елементи двох типів: елементи-«батьки» та елементи-«нащадки». Матриці попарних порівнянь будуються для всіх елементів-«нащадків», що належать до відповідного «батьківського» еле-мента. Елементами-«батьками» можуть бути елементи, що нале-жать будь-якому ієрархічному рівню, крім останнього, де розмі-щені, як правило, альтернативні варіанти рішень (стратегій). Попарні порівняння здійснюються у термінах переваг (доміну-вання) одного елемента над іншим. У загальному вигляді матриця попарних порівнянь формуєть-ся таким чином. Нехай ― множина з елементів (альтернатив), що належать -му рівню ієрархії, ― відповідно оцінки їх ваг (інтенсивності) з погляду «батьківсько-го» елемента . Результати попарного порів-няння елементів -го рівня ієрархії подаються у вигляді мат-риці:
або у скороченому вигляді:
Якщо ваги (інтенсивності) елементів ієрархії попередньо неві-домі, то попарні порівняння здійснюються на основі суб’єктивних суджень (СПР, експертів та ін.), що чисельно оцінюються за певною шкалою. Один з варіантів такої шкали наведено у табл. 5.1. Таблиця 5.1 ШКАЛА ВІДНОСНОЇ ВАЖЛИВОСТІ Інтенсивність (вага) відносної важливості Якісна оцінка (терм лінгвістичної змінної) Пояснення 1 Однаково важ-ливі Обидва елементи роблять однаковий вне-сок щодо досягнення кінцевої цілі 3 Не набагато важливіший Існують висловлювання відносно пріори-тету одного елемента щодо іншого, але ці висловлювання досить непереконливі 5 Суттєво важливіший Існують достатньо переконливі докази та логічні критерії, що один з елементів є важливішим (вагомішим) 7 Значно важливіший Існують переконливі докази великої значу-щості одного елемента порівняно з іншим 9 Абсолютно важливіший Усвідомлення пріоритету одного елемента щодо іншого максимально підтверджується 2, 4, 6, 8 Проміжні оцін-ки між двома сусідніми су-дженнями Потрібен певний компроміс Закінчення табл. 5.1 Інтенсивність (вага) відносної важливості Якісна оцінка (терм лінгвістичної змінної) Пояснення Обернені зна-чення ненульо-вих оцінок Якщо елементу при порівнянні з елементом надається одна з нену-льових інтенсивностей, то елементу при порівнянні з надається обернене значення цієї інтенсивності 0 Непорівняль-ність Немає сенсу в порівнюванні елементів Правомірність використання цієї шкали нарівні з іншими до-ведено теоретично [241]. У тих випадках, коли важко вирізнити стільки проміжкових градацій від абсолютного до слабкого пріо-ритету або в цьому немає потреби у конкретній задачі, можуть використовуватись шкали з меншою кількістю градацій. Мініма-льна шкала може мати дві оцінки: 1 — елементи рівнозначні; 2 — пріоритет одного елемента щодо іншого. Матриця у такому разі заповнюється цілими (відмінними від нуля) числами та обе-рненими до них (дробами). Очевидно, що для побудови матриці СПР (експерт) здійснює попарних порівнянь (тут ― порядок матриці). Під час проведення попарних порівнянь необхідно дати відпо-відь на такі запитання: 1) який з двох порівнюваних елементів є важливішим і чи має він більший вплив; 2) реалізація якого з двох порівнюваних елементів є імовірнішою і якому з них нада-ється перевага? Для порівняння критеріїв (або часткових цілей) зазвичай запитують, який (яка) з них важливіший; для порівнян-ня альтернативних рішень (стратегій) відносно «батьківського» елемента — якому з альтернативних рішень надається перевага або яке з них є імовірнішим? МАІ однаковою мірою охоплює чинники, що піддаються чи не піддаються вимірюванню і тоді для них вимагаються вербаль-ні судження. Методом попарного порівняння альтернатив не завжди можна ефективно скористатись в деяких практичних ситуаціях: · експерту можуть запропонувати для аналізу понад дев’ять альтернатив. У такому випадку побудова однорідних матриць попарних порівнянь ускладнюється. Це пов’язано з фізичними обмеженнями інтелекту людини; · альтернативи можуть надходити до експерта для порівняння не одночасно, а через певні проміжки часу. В цій ситуації немож-ливо попарно порівняти об’єкти тощо. У наведених і деяких інших ситуаціях для порівняння (а також оцінювання) альтернатив доцільно скористатись методом порівнян-ня альтернатив відносно стандартів або методом копіювання [12].
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Принцип дискримінації і порівняльних суджень» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
