Під інформаційною ситуацією (ІС) розуміють певний ступінь градації невизначеності щодо перебування економічного середо-вища в одному зі своїх можливих станів у момент прийняття суб’єктом управління (гравцем) рішення. Класифікатор інформаційних ситуацій, що характеризують поведінку економічного середовища при «виборі» свого стану в процесі прийняття рішення (він може бути деталізованим і роз-ширеним), можна побудувати таким чином: І1 — перша ІС — характеризується (згідно з висунутими гіпо-тезами) заданим розподілом апріорних імовірностей станів еко-номічного середовища, тобто вважається, що відомі компоненти вектора Q = (q1, q2, …, qn), де qj — ймовірність реалізації j-го сце-нарію (j = 1, …, n). З погляду теорії ймовірності повинні викону-ватись такі умови: ; (5.1) ; (5.2) І2 — друга ІС — характеризується заданим розподілом ап-ріорних імовірностей різних станів економічного середовища з точністю до невідомих параметрів, що характеризують цей за-кон розподілу, і при цьому виконуються співвідношення (5.1) та (5.2); І3 — третя ІС — характеризується деякою сукупністю обме-жень щодо ймовірностей qj (j = 1, …, n) станів економічного се-редовища, у т. ч. співвідношеннями (5.1) та (5.2); І4 — четверта ІС — характеризується, з одного боку, невідо-мим розподілом апріорних імовірностей різних станів економіч-ного середовища за умови, що невідомі ймовірності сценаріїв qj (j = 1, …, n) задовольняють співвідношення (5.1) та (5.2), а з іншого боку, — відсутністю активної протидії економічного се-редовища цілям суб’єкта управління; І5 — п’ята ІС — характеризується абсолютно протилежними інтересами СПР та економічного середовища (або несхильністю суб’єкта прийняття рішень до ризику, прагненням уникнути ри-зику), тобто має місце конфлікт між ними. При цьому економічне середовище є активним і являє собою зловмисного противника гравцю. У даному випадку статистична гра стає за своєю суттю парною матричною грою з нульовою сумою (грою двох учасни-ків з антагоністичними інтересами); І6 — шоста ІС — характеризується як проміжна між І1 та І5 при виборі економічним середовищем своїх станів, коли одноча-сно з наявністю певної інформації щодо розподілу Q апріорних імовірностей qj (j = 1, …, n) економічне середовище не є пасив-ним. При цьому існуючі протиріччя між інтересами СПР та еко-номічним середовищем не обов’язково мають повністю антагоні-стичний характер; І7 — сьома ІС — характеризується нечіткою (розпливчастою) множиною станів економічного середовища. Слід звернути увагу на те, що в дійсності множину всіх мож-ливих сценаріїв (станів економічного середовища) практично не-можливо побудувати, а тому рівність (5.1) необхідно було би за-мінити нерівністю: . Але наявність наведеної умови (нерівності) пов’язана з пев-ними ускладненнями використання апарату теорії ігор. Окрім то-го, більшість методів оцінювання ймовірностей qj (j = 1, …, n) сценаріїв забезпечують виконання рівності (5.1). Взагалі це — тема окремих досліджень. Вищеокреслені типи інформаційних ситуацій є глобальними характеристиками рівнів невизначеності та ступеня ризику щодо вибору економічним середовищем своїх станів. Зауважимо та-кож, що кожній інформаційній ситуації відповідає також свій на-бір критеріїв прийняття рішення. Під критерієм прийняття рішення розуміють певний показ-ник економічної ефективності й алгоритм, який дозволяє з мно-жини рішень S = (s1, s2, …, sm) для фіксованого функціонала оці-нювання F у полі конкретної інформаційної ситуації вибрати єдине оптимальне рішення (чи множину оптимальних рі-шень , якщо їх кілька) відповідно до цього економічного показника. У випадку існування множини рішення, що її склада-ють, називаються еквівалентними згідно з обраним критерієм оптимальності. Пошук оптимальних рішень часто пов’язаний з використанням багатокритеріальних та багатоцільових методів і моделей.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Класифікація інформаційних ситуацій» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
