І. Початок дискусії а) створення сприятливого емоційного й інтелектуального на-строю (для уникнення «бар’єру мовчання»); б) для введення в дискусію використовують: ― заздалегідь підготовлені проблемні повідомлення слухачів (один або кілька учасників); ― обговорення в малих групах; ― коротке попереднє опитування. Не слід затримуватися на вводному моменті, інакше дискусію буде дуже складно «завести». ІІ. Управління дискусією а) Основний інструмент — «відкриті запитання», що не пе-редбачають однозначних відповідей («як?», чому?», «за яких умов?»…) Продуктивність генерації ідей підвищується, коли викладач: ― дає час на обмірковування відповідей; ― уникає двозначних запитань; ― не ігнорує жодної відповіді; ― розширює відповідь запитанням «Які ще факти, явища, ві-домості…?»; ― застерігає від надмірних узагальнень («Коли, за яких умов це правильно…?». б) Використання пауз в очікуванні відповіді слухача; зміна тривалості пауз від одної до п’яти секунд зумовлює: ― збільшення тривалості відповідей; ― збільшення кількості висловлювань; ― підвищення впевненості слухачів; ― пропозицію більшої кількості ідей; ― залучення слухачів із низьким темпом навчання; ― підсилення взаємодії між слухачами та з викладачем. в) Реакція на помилки учасників: ― безумовним правилом ведення дискусії є утримання від будь-якого — прихованого й тим паче відкритого — висловлю-вання схвалення або несхвалення; ― разом із тим, викладач не має залишати поза увагою не-логічні міркування, явні суперечності, необґрунтовані вислов-лювання; ― використовувати тактовні репліки з метою роз’яснення тверджень, фактичних даних, утримання обговорення в межах теми дискусії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поради щодо проведення дискусії» з дисципліни «Методика викладання економіки»
