Загальна характеристика суті дискусії, її цілей та видів
Дискусія — слово латинського походження, що в перекладі означає розгляд, дослідження. Диспут — обговорення з метою вибору одного рішення. Полеміка — в перекладі з французької означає «войовничий, ворожий»; гостра, непримиренна суперечка, за умов якої учасни-ки часто залишаються на своїх позиціях, хоча й прагнуть залучи-ти супротивника на свій бік. Дискусія — термін, що є синонімом поняттю логіки як мисте-цтва усвідомлювати, обмірковувати, викладати свої думки за за-конами розуму: ― практика організації творчої наукової праці; ― форма наукового спілкування й набуття нових знань; ― форма і спосіб організації навчання; ― інструментарій формування комунікативної культури й стимулювання ініціативності та мислення; ― вільне публічне обговорення певного питання з метою вза-ємозбагачення інформацією про предмет обговорення та досяг-нення мети (істини). Дискусія як спосіб навчання передбачає: ― визначення часу і місця проведення; ― взаємодію всіх членів дискусії вербальними і невербальни-ми засобами; ― розподіл (можливий) ролей на ведучих і учасників; ― спрямованість на досягнення саме навчальної мети. Цієї мети можна досягти за умов: ― діалогічної позиції педагога та його виважених дій, спрямо-ваних на сприяння виникненню альтернативи й уникнення бай-дужої одностайності (як казав декабрист М. Муравйов: «Лихо країні, де всі згодні»); ― утримання критики на конструктивному рівні й у межах коректності; ― дотримання регламенту і правил дискусії всіма її учасни-ками; ― спрямованість дискусії на конструктивний результат. Рекомендуємо таку послідовність стосовно використання дис-кусії у навчанні: ― дискусія з викладачем у ролі ведучого; ― дискусія з учнем у ролі ведучого; ― дискусія без ведучого або самоорганізаційна. Орієнтири для викладача при обранні теми дискусії: ― відповідність теми дидактичним завданням; ― сучасність і значущість для всіх членів суспільства; ― підготовленість самого викладача; ― достатня зрілість слухачів для вивчення теми. Коли доречна дискусія: У разі, коли є можливість досягти основної дидактичної мети під час проведення дискусії: розвинути мислення й комунікатив-ні вміння; сформувати дискусійну культуру, критичне мислення, толерантність та сприйняття відмінної точки зору. Розв’язання суперечливого питання з «єдино правильної» точ-ки зору не є дидактичною метою дискусії. Види дискусій: ― «круглий стіл»; ― «форум»; ― «судове засідання»; ― «техніка акваріуму»; ― «міжгрупове обговорення».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Загальна характеристика суті дискусії, її цілей та видів» з дисципліни «Методика викладання економіки»
