Методологічний аспект аналізу економічних законів, категорій і процесів
Викладачеві економічних дисциплін важливо показати слуха-чам два боки економічних процесів. Один із них — це зовнішні властивості та зв’язки досліджуваного процесу. Інший бік — це внутрішній зміст, що відбиває основні, сталі ознаки процесу, за-кономірності його розвитку. Ці боки є взаємозалежними. Щоб висвітлити сутність будь-яких економічних подій, викладач застосовує такі методичні прийоми, що, як свід-чить досвід, виправдали себе. Лектор починає з характеристики того, що здається студентам «очевидним» — із безпосередньо видимих економічних форм (товари-гроші). Потім викладач має довести, що доволі поширені уявлення про зовнішню видимість подій ще не дають істинного знання про їхню внутрішню природу. Зрештою студенти гостро відчувають своєрідний «бар’єр» у розумінні сутності події, що виникає в разі переходу від повсякденного до наукового розуміння. Лектор здійснює найважчий перехід від «очевидного» до «не-ймовірного», до наукового пояснення сутності явищ, до всебічної аргументації наукових положень. Нарешті, пояснюється складне питання: чому не збігаються сутність явища та його зовнішні вияви, а іноді суперечать одне одному. Як приклад можна навести заробітну плату: продається не праця й не ціна праці, а специфічний товар — робоча сила (здатність до праці). Аналогічний підхід викладач може застосовувати під час ана-лізу товарно-грошових відносин, ренти, прибутку, відсотка й де-яких інших форм організації економіки, а також економічних за-конів. Методологічний аналіз економічного закону передбачає: а) визначення, обґрунтування; б) висвітлення змісту; в) формулювання закону; г) кількісну визначеність; д) ілюстрацію дії; е) механізм чинності закону; є) форму вияву; ж) механізм використання закону; з) соціально-економічні наслідки; и) значення пізнання закону. Студенти не зможуть адекватно зрозуміти економічні закони, якщо в лекції вони просто проголошуються, декларуються. От чому від лектора вимагають вміння виводити, обґрунтовувати ці закони і розкривати їхній зміст, спираючись на сутність само-го закону. Економічні закони відбивають істотні, об’єктивно необхідні, загальні причинно-наслідкові зв’язки у сфері вироб-ництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Це свідчить про те, що цілковите обґрунтування будь-якого закону передбачає переконливе доведення наявності в ньому всіх цих ознак. На практиці можна застосовувати простіший шлях виведення економічних законів, тобто виокремлювати тільки два моменти — обґрунтування об’єктивної необхідності та причинно-наслідкову залежність між явищами, адже найчастіше інші моменти закону мають на увазі або висвітлюють під час теоретичного розгляду теми лекції загалом. У лекційній практиці в разі доведення необ-хідності закономірного економічного взаємозв’язку застосовують різноманітні прийоми: а) характеризуються незалежні від волі й свідомості людей умови, що створюють реальну можливість і необхідність якогось закономірного зв’язку (як правило, за цим методом виводять за-кони конкуренції); б) критично розглядають і відкидають всі нереальні й не-прийнятні варіанти економічних зв’язків, обирають єдино мож-ливий варіант, що відповідає об’єктивним умовам (наприклад, закони ринкової рівноваги); в) закони виводять на підставі істотних і необхідних моментів певних економічних відносин (цей прийом, зокрема, застосовують у формулюванні закону вартості, закону нагромадження). У лекціях доцільно давати стислі й чіткі формулювання еко-номічних законів. Під час обґрунтування їх лектор найчастіше висвітлює необхідність розглянутих взаємозв’язків. Під час харак-теристики законів можна вказати лише на причинно-наслідкову залежність між істотними моментами економічних відносин. На-приклад, закон попиту відбиває негативний, або зворотний зв’язок між ціною та величиною попиту, що ґрунтується на так званих «ефектах доходу й заміщення». Поряд із розкриттям якісних особливостей закономірних при-чинно-наслідкових зв’язків викладачі зазвичай наводять їхню кіль-кісну характеристику. З цією метою на лекціях доцільно стисло ви-значати кількісну залежність між наявною у законі причиною та її наслідком. Так, у законі граничної корисності причинно-наслідкові зв’язки виражено в тому, що кожна наступна одиниця конкретного товару приносить дедалі менше задоволення, тому споживачі ку-пують додаткові одиниці цього товару лише за умов зниження його ціни. Наочно представити математичну модель економічного зако-ну на лекції можна за допомогою демонстраційних засобів (дошки з крейдою, наочних приладів і технічних засобів). Зміст економічних законів стає зрозумілішим слухачам, якщо викладач ілюструє дію їх. Ілюстрації мають базуватися на відповідному узагальненому фактичному, статистичному матеріалі, відбивати процеси в порів-нянні за тривалий період часу, переконливо підтверджувати такі зміни в економіці, які відповідають вираженій у законі причинно-наслідковій залежності. Підвищити науковий потенціал лекції можна шляхом методично грамотного висвітлення особливостей дії економічних законів на певних етапах розвитку економіки. Наприклад, на етапі розвиненої ринкової економіки закони ринку діють не так, як на етапі вільної конкуренції або в період регульовання економіки державою.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методологічний аспект аналізу економічних законів, категорій і процесів» з дисципліни «Методика викладання економіки»
