Логістичний процес на складі досить складний, оскіль-ки вимагає узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і розподілу замовлень. Логістика на складі охоплює усі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістичний процес на складі є набагато ширшим, ніж тех-нологічний процес і забезпечує (рис. 31): · постачання запасами; · контроль за поставками; · розвантаження і приймання вантажів; · внутрішньоскладське транспортування та перевалку ван- тажів; · складування і зберігання вантажів; · комплектацію (комісіонування) замовлень клієнтів та відван-таження; · транспортування та експедирування замовлень; · збирання та доставку порожніх товароносіїв; · контроль за виконанням замовлень; · інформаційне обслуговування складу; · обслуговування клієнтів (надання послуг). Функціонування усіх складових логістичного процесу має розглядатися у взаємозв’язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами. Умовно весь процес можна поділити на три частини: 1) операції, спрямовані на координацію служби закупівлі; 2) операції, безпосередньо пов’язані з переробкою вантажу та його документацією; 3) операції, спрямовані на координацію служби продаж.
Рис. 47. Схема логістичного процесу на складі Координація служби закупівлі здійснюється в ході опера- цій з постачання запасами та завдяки контролю за веденням поставок. Основне завдання постачання запасами полягає у за-безпеченні складу товаром (чи матеріалом) відповідно до мож-ливостей його переробки на даний період при повному задо- воленні замовлень споживачів. Тому потреби у закупівлі запа- сів визначаються узгоджено зі службою закупок і потужністю складу. Облік та контроль за одержанням запасів та відправкою замо-влень дає змогу забезпечити ритмічність переробки вантажопо-токів, максимальне використання об’єму складу та необхідні умови зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим са-мим збільшити оборот складу, як це показано на рис. 47. Розвантаження і приймання вантажів При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання, зазначені в укладеній угоді (розділ «Базис поставки»). Відповідно до цього готуються місця розвантаження під указаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) та необхідне ван-тажно-розвантажувальне обладнання. Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнерних площадках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання дають змогу ефективно здійс-нювати розвантаження (у стислі строки і з мінімальними втрата-ми вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а отже, знижуються витрати обертання. Операції, що проводяться на даному етапі, включають: · розвантаження транспортних засобів; · контроль документарної і фізичної відповідності замовлень поставки; · документарне оформлення вантажу, що прибув, через інфор-маційну систему; · формування складської вантажної одиниці. Внутрішньоскладське транспортування і перевалка вантажу Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони приймання, звідси до зони зберігання, комплекта-ції та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за до-помогою піднімально-транспортних машин та механізмів. Транспортування вантажів на внутрішньоскладському рівні має здійснюватись за умов мінімальної протяжності у часі та просторі за наскрізними «прямоточними» маршрутами. Це дає змогу уникнути неефективного виконання операцій. Кількість перевалок (з одного виду обладнання на інше) має бути міні-мальною. Складування та зберігання вантажів Процес складування полягає у розміщенні та укладанні ванта-жу на зберігання. Основний принцип раціонального складуван-ня — ефективне використання об’єму зони зберігання. Пере- думовою цього є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського обладнання. Обладнання під збері-гання має відповідати специфічним особливостям вантажу та забезпечувати максимальне використання висоти та площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мініма-льним, але з урахуванням нормальних умов роботи піднімально-транспортних машин і механізмів. Для упорядкованого збері-гання вантажу і економного його розміщення використовують систему адресного зберігання за принципом твердого (фіксова-ного) чи вільного (вантаж розміщується на будь-якому вільному місці) вибору місця складування. Процес складування та зберігання включає: а) закладання вантажу на зберігання; б) зберігання вантажу та забезпечення відповідних для цього умов; в) контроль за наявністю запасів на складі, що здійснюється через інформаційну систему. Комплектація (комісіонування) замовлень та відвантаження Процес комплектації означає підготовку товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включають: а) одержання замовлення клієнта (відбірковий лист); б) відбір товару кожного найменування за замовленням клієнту; в) комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта згідно з його замовленням; г) підготовку товару до відправки (укладання в тару, на това-роносій); д) документарне оформлення підготованого замовлення та конт-роль за підготовкою замовлення; е) об’єднання замовлень клієнтів у партію відправки та оформ-лення транспортних накладних; є) відвантаження вантажів у транспортний засіб. Замовлення клієнтів комісіонують у зоні комплектації. Під-готовка та оформлення документації здійснюються через інфо-рмаційну систему. Адресна система зберігання дає змогу вказу-вати у відбірковому листі місце відібраного товару, що значно скорочує час відбору та допомагає відслідковувати відпуск то-вару зі складу. При комплектації відправки інформаційна система полег-шує поєднання вантажів у економічну партію відвантаження, що дає можливість максимально використовувати транспорт-ний засіб. При цьому обирається оптимальний маршрут доста-вки замовлень. Відвантаження здійснюється на навантажува-льній рампі (вимоги до відвантаження аналогічні до вимог розвантаження). Транспортування та експедирування замовлень можуть здій-снюватись як складом, так і самим замовником. Останній варі-ант є ефективним лише у тому разі, коли замовлення виконуєть-ся партіями, що дорівнюють місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш по-ширеною та економічно виправданою є централізована доставка замовлень складом. Тоді завдяки уніфікації вантажів та оптима-льним маршрутам доставки значно скорочуються транспортні витрати і з’являється реальна можливість здійснювати поставки дрібними партіями і частіше, що скорочує непотрібні страхові запаси споживача. Збирання і доставка порожніх товароносіїв займають значну частину у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара-обладнання) за умов внутрішньоміських перевезень частіш за все багатооборотні, а тому вимагають повернення відправнику. Ефек-тивний обмін товароносіїв можливий лише тоді, коли достовірно визначена їх оптимальна кількість і чітко виконується графік об-міну ними зі споживачами. Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і є стрижнем функціонування усіх служб складу. Залежно від технічної оснащеності управління ма-теріальними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистеми загальної ав-томатизованої системи управління матеріальними та інформацій-ними потоками (на автоматизованих складах). Інформаційне обслуговування охоплює: · обробку вхідної документації; · пропозиції по замовленнях постачальників; · оформлення замовлень постачальників; · управління прийманням та відправкою; · контролювання наявності вантажів на складі; · приймання замовлень споживачів; · оформлення документації для відправки; · диспетчерську допомогу, включаючи оптимальний вибір партій відвантаження та маршрути доставки; · обробку рахунків клієнтів; · обмін інформацією з оперативним персоналом та верхнім ієрархічним рівнем; · різноманітну статистичну інформацію. На забезпечення координації діяльності служби продажу в першу чергу спрямовані операції контролю за виконанням замовлень і надання послуг клієнтам, від яких залежить рівень обслугову-вання. Успішне логістичне обслуговування покупців може стати найважливішою, до того ж стратегічною ознакою, що вигідно ви-різняє дану фірму серед конкурентів. Виділяють три основні категорії елементів обслуговування: допродажне, на час продажу та післяпродажне. Наданням до-продажних послуг займається служба продажу (маркетингова служба). Склад забезпечує виконання таких продажних послуг: Ё сортування товарів; Ё повну перевірку якості товарів, що постачаються; Ё фасування та пакування; Ё заміну замовленого товару; Ё експедиторські послуги зі здійсненням розвантаження; Ё інформаційні послуги; Ё підписання договорів з транспортними агентствами; а також післяпродажних послуг: n встановлення виробів; n гарантійне обслуговування; n забезпечення запчастинами; n тимчасову заміну товарів; n приймання дефектної продукції та її заміну. Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є за-порукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу передбачається досягнення: 1) раціонального планування складу при визначенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та удосконаленню процесу пе-реробки вантажу; 2) ефективного використання простору при розстановці облад-нання, що дає змогу підвищити потужність складу; 3) використання універсального обладнання, яке виконує різ-номанітні складські операції, що призводить до істотного скоро-чення парку піднімально-транспортних машин; 4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропуск-ної спроможності складу; 5) здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованої доставки, що уможливлює істотне скорочення транспортних витрат; 6) максимального використання можливостей інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов’язані з документооборотом та обміном інформації тощо. Іноді резерви раціональної організації логістичного процесу, на-віть і не досить значні, випливають з простих речей: розчистки заго-роджених проходів, покращання системи освітлення, організації ро-бочого місця. У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все має аналізуватися, а результати аналізу — використовуватись для покращання організації логістичного процесу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛОГІСТИЧНИЙ ПРОЦЕС НА СКЛАДІ» з дисципліни «Логістика»
