ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ
З позиції логістики, важливість управління виробничи-ми процесами полягає в найбільш ефективному, щодо зменшення витрат і підвищення якості продукції, управлінні матеріальними потоками і незавершеного виробництва в технологічних процесах виробництва готової продукції. Новизна концепції і логістичного підходу до управління про-мисловими системами стосується всебічного і комплексного ви-рішення питань руху матеріальних ресурсів у процесі виробницт-ва та споживання. Логістична система охоплює та узгоджує процеси виробництва, закупівлі та розподілу готової продукції, а також є основою при стратегічному плануванні та прогнозуванні виробництва. Логістична концепція потребує комплексного під-ходу до управління системою каналів, через котрі надходять на підприємство, переміщуються у середині його, ідуть з нього усі матеріальні потоки при виробництві та розподілі.
Рис. 38. Види виробничих потокових процесів логістичної системи Раціональна організація та управління матеріальними потока-ми на сьогодні передбачають обов’язкове використання основних логістичних принципів: односпрямованості, гнучкості, синхроні-зації, оптимізації, інтеграції потокових процесів. Організації та оперативному управлінню матеріальними пото-ками належить провідна роль в оперативному управлінні підпри-ємством, у своєчасній поставці продукції і особливо з метою під-вищення ефективності виробництва, тому що в їх межах вирішуються всі питання, пов’язані з використанням виробничих ресурсів за часом та у просторі. Сучасна організація та оперативне управління виробництвом (матеріальними потоками) мають відповідати ряду вимог: 1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи усіх ланок ви-робництва за єдиним графіком, і рівномірного випуску продукції. Часто ритмічну роботу ототожнюють з рівномірним випуском продукції, однак це не є правомірним. Ритмічна робота — перш за все гармонізація усіх процесів виробництва (основних, допо-міжних, обслуговуючих та управлінських) і ефективне викорис-тання ресурсів, тобто робота відповідно до принципів і методів логістики. Під ритмічною роботою слід розуміти оптимальну (цілеспрямо-вану, досконалу відповідно до закономірностей руху виробничого процесу) організацію за часом і в просторі одиничних (процес виго-товлення партії деталей одного найменування на виробничій ділян-ці), часткових (процес виготовлення комплекту деталей одного ви-робу (замовлення) на виробничій ділянці) та приватних (процес виготовлення виробу (замовлення) одного найменування на усіх стадіях виробництва, у всіх виробничих підрозділах основного ви-робництва) процесів у єдиний безперервний виробничий процес, що забезпечує своєчасний випуск кожної конкретної продукції у вста-новлених обсягах з мінімальними витратами виробничих ресурсів. Зараз дуже важко реалізувати вимоги ритмічної, узгодженої роботи усіх виробничих підрозділів підприємства через статичне сприймання виробничого процесу і статичний метод ведення ка-лендарно-планових розрахунків ходу виробництва. 2. Забезпечення максимальної безперервності процесів ви-робництва. Безперервність виробничого процесу має дві протилежності: безперервність руху предметів праці і безперервність заванта-ження робочих місць. Питання полягає в тому, якій послідовності виробничого процесу віддати перевагу за тих чи інших умов. Дослідженнями встановлено, що в процесі виробництва три-валість усіх взаємопов’язаних операцій вирівнюється до деякої календарної межі. Крім того, мінімальна календарна межа вирів-нювання близька за розміром до максимальної тривалості опера-цій у сукупності взаємопов’язаних операцій, що розглядається. Вирівнювання тривалості операцій може відбуватися як за раху-нок простоїв робочих місць, так і за рахунок пролежування пред-метів праці, або за рахунок того та іншого одночасно. Слід мати на увазі, що година простою робочого місця (робіт-ника і обладнання) в умовах непоточного виробництва наносить збитків, набагато більших, ніж збитки виробництва від години пролежування предметів праці одного найменування. Тому загаль-ним критерієм оптимізації — є мінімум витрат виробничих ресур-сів — в умовах непоточного виробництва може бути забезпече-ним за рахунок організації безперервного завантаження робочих місць, тоді як у поточному виробництві — вибором варіанту з мінімальним часом міжопераційного пролежування деталей. 3. Забезпечення достатньої гнучкості та маневреності у реалізації цілі при виникненні різних відхилень від плану. Аналіз умов виконання перших двох вимог, що висуваються до організації і управління матеріальними потоками, показав, що використовувані методи недосконалі. Щоб за умов недосконало-го планування на рівні цехів та виробничих ділянок забезпечити виконання виробничих планів підприємства, усім лінійним керів-никам, диспетчерському персоналу цехів та заводоуправлінню треба багато займатися регулюванням ходу виробництва і пере-розподілом робіт по різних пріоритетах з метою зменшення втрат виробництва і робочого часу. Це єдина вимога до організації і управління матеріальними потоками, що реалізується за «будь-яку ціну», і за рахунок якого виконуються виробничі плани і програми. 4. Забезпечення безперервності планового керівництва. Кожний виробничий підрозділ одержує план (завдання по обся-гах, номенклатурі і термінах виконання замовлень), забезпечується відповідними ресурсами і спрямовується на досягнення запланова-них кінцевих результатів роботи. Але недосконалість календарно-планових розрахунків навіть за умови інтенсивного використання обчислювальної техніки не дозволяє плановику й майстру надійно планувати роботу дільниці, визначати послідовність і терміни вико-нання конкретних робіт (операцій) на кожному робочому місці хоча б на декілька днів наперед, тобто безперервність планування начеб-то не доходить до робочих місць. Тому плановик і майстер дільниці, як правило, розподіляють роботу, формують завантаження кожному робітнику за зміну, виходячи із сьогоднішніх пріоритетів. Для підвищення рівня безперервності планового керівництва слід навчитися не тільки розробляти місячні плани-графіки ходу вироб-ництва на кожній виробничій ділянці, а й уміти утримувати вироб-ничий процес у межах складеного плану-графіка за умов впливу на нього різних факторів. Це дозволяє належним чином організувати своєчасну оперативну підготовку виробництва і упереджувальне технічне обслуговування для конкретних виробничих завдань. В умовах зростання конкуренції успішна діяльність кожного під-приємства залежить від швидкості реагування на постійні зміни у зо-внішній інфраструктурі. Тому підприємству слід мати механізми управління, через які можлива адаптація до ринкових умов і конку-ренції. Реалізація цього означає, що споживачеві потрібно визначити напрями розвитку підприємства. У зв’язку з цим виникає необхід-ність формування на підприємствах організаційно-економічних умов, що дозволяли б кожному підприємству нормально функціонувати у ринковій економіці. Організаційно-економічні умови, котрі включа-ють сукупність методів та алгоритмів управління підприємства у ри-нкових умовах, мають забезпечити досягнення мети функціонування. Розглядаючи функціонування підприємства з точки зору стій-кості його місця у загальній інфраструктурі, можна виокремити три основні сфери, котрі характеризують і формують стійке по-ложення підприємства на ринку виробників: внутрішньосистемна виробничо-збутова сфера; сфера функціонування підприємства в ринковому середовищі і ринкова сфера. Ринкова стійкість кожного підприємства, компанії, руху про-дукції забезпечується системою обертання. Тому використання в умовах невизначеності ринку логістичного підходу сприяє кон-курентоспроможності підприємств.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ» з дисципліни «Логістика»
