Цілі, завдання і функції розподільчої логістики вимага-ють певних форм її організації, тобто певним чином організова-ного процесу збуту готової продукції. Організація розподільчої логістики включає: 1) організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням принципів та методів логістики; 2) організацію управління збутом як сукупність логістичних операцій, логістичних ланцюжків і логістичних систем; 3) організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб’єктів розподільчої логістики. Логістичне моделювання процесу збуту готової продукції від-бувається на базі системотехніки і цільової орієнтації на кінцеві результати збутової діяльності. З певним ступенем абстракції і спрощення логістичну модель процесу збуту можна уявити як мережну модель [14].
Рис. 35. Мережна логістична модель процесу збуту · Умовні позначення: 1 — вивчення купівельного попиту; 2 — формування портфеля замовлень; 3 — встановлення господарчих зв’язків зі споживачами; 4 — фінансування збутових досліджень; 5 — асортиментне завантаження виробничих потужностей підприємства; 6 — укладання договорів постачання (продажу); 7 — встановлення цін на товари, послуги і роботи; 8 — створення запасів готової продукції; 9 — вибір каналів розподілу; 10 — стимулювання збутовиків та перепродавців; 11 — організація доставки (постачання) продукції (послуг) споживачам (покупцям); 12 — контроль за виконанням договірних зобов’язань; 13 — розрахунки з покупцями і «посередниками»; 14 — надання послуг споживачам; 15 — оцінка виконання планів збуту; 16 — фінансування збутових операцій; 17 — задоволення платоспроможного попиту споживачів і одержання прибутку. Логістична послідовність формування і функціонування даної моделі створює такі взаємопов’язані блоки подій: 1) організаційно-аналітичний блок, що включає події з 1 по 4 і забезпечуючий комплекс операцій з дослідження ринку (пере-важно — вивчення попиту споживачів на товари і послуги під-приємства); 2) організаційно-технічний блок, що включає події з 5 по 10 і забезпечуючий комплекс операцій по створенню матеріально-речових умов збутової діяльності; 3) організаційно-управлінський блок, що включає події з 11 по 17 і забезпечуючий комплекс операцій з управління збутовою ді-яльністю, таки, як планування, оцінка, контроль і регулювання діяльності всіх учасників збутового процесу. Подана модель розподільчої логістики є синтезом взаємодії трьох основних потоків: 1) матеріального, що є ланцюжком подій 1 ® 2 ® 5 ® 8 ® 11 ® 14 ® 17; 2) інформаційного, що є ланцюжком подій 1 ® 3 ® 5 ® 9 ® 12 ® 15 ® 17; 3) фінансового (грошового), що створюється ланцюжком подій 1 ® 4 ® 7 ® 10 ® 13 ® 16 ® 17. Дезінтеграція розглянутої моделі дає можливість побачити в якості її первинного елемента логічну операцію, що стосовно пред-мета нашого дослідження є осібною сукупністю дії, спрямованих на задоволення платоспроможного попиту споживачів. Операції роз-подільчої логістики розрізняють за декількома ознаками: 1) повнота обслуговування клієнтів (повне чи комплексне об-слуговування і неповне чи часткове обслуговування); 2) форма організації (зовнішні, тобто за межами підприємства, і внутрішні, тобто в межах підприємства); 3) спосіб виконання (технічні, матеріальні, фінансові, інфор-маційні); 4) результат (поставка товару, надання послуг). Розподільча логістика як сукупність взаємопов’язаних логістичних операцій може бути описаною в термінах операційних систем. Опера-ційна система розподільчої логістики складається з трьох підсистем: · перероблюючої підсистеми; · підсистеми забезпечення; · підсистеми планування і контролю. Задоволення попиту споживачів є результатом взаємодії усіх перелічених підсистем (рис. 36).
Рис. 36. Операційна система розподільчої логістики [13] Перероблююча підсистема безпосередньо виконує збутову робо-ту, перетворюючи сигнали ринку про платоспроможний попит спо-живачів (вхід системи) у необхідні ринку товари та послуги (вихід си-стеми). Збутовий перетворювач (транслятор попиту) виконує операції з асортиментного завантаження виробництва, кількісного і якісного приймання готової продукції, організації її зберігання і підготовки до споживання, просування товарів на ринок по каналах розподілу і това-роруху, допродажного і післяпродажного обслуговування споживачів. Підсистема забезпечення створює матеріально-речові і фінан-сово-трудові умови для нормального функціонування перероблю- ючої підсистеми. Вона передбачає: виробниче забезпечення збуту, включаючи виробництво товарів та послуг по замовленнях спожи-вачів, матеріально-технічне забезпечення збутової діяльності, вклю-чаючи створення складів, транспортних, торговельних та інших ко-мунікацій; фінансове забезпечення виробництва і реалізації продукції, включаючи фінансування рекламних компаній; кадрове забезпечення збутових служб підприємств, включаючи професійне навчання торговельного персоналу. Підсистема забезпечення розподільчої логістики може базуватися тільки на власних ресурсах під-приємства (що трапляється дуже рідко), а також на запозичених ко-штах. Вибір того чи іншого способу забезпечення часто визначається економічною ефективністю і результативністю функ-ціонування підсистеми забезпечення. В разі, коли певна функція за-безпечення може стати функцією перероблюючої підсистеми. На-приклад, в загальному випадку перевезення готової продукції — функція підсистеми забезпечення, але у разі надання транспортних послуг стороннім організа- ціям вона стає функцією перероблюючої підсистеми. Підсистема планування і контролю може бути названа управляючою підсистемою в кібернетичній моделі розподільчої логістики. Вона подає команди (плани, завдання) за інших (керо-ваних) підсистем, одержує інформацію про їх реакції на керований вплив (зворотній зв’язок) і коригує поведінку учасників збутової діяльності відповідно до прийнятих цілей і завдань. Вироблення і прийняття управлінського рішення у даній підсистемі здійснюєть-ся під активним впливом зовнішнього середовища (економічного, правового, політичного) і з урахуванням внутрішньої організації збутової діяльності підприємства (склад служби збуту, склад і роз-поділ функцій по підрозділах підприємства). Будь-яка операційна система, в тому числі і розподільчої логі-стики, працює по процедурах, добре вивчених теорією вивчення операцій. Стандартні процедури включають: · постановку завдання; · вибір цільової функції; · розробку моделі дослідження; · визначення галузі можливих технічних рішень і оцінки ха-рактеристик; · виконання необхідних розрахунків і робіт; · перевірку результатів за критерієм оптимальності; · аналіз одержаних результатів і розробку рекомендацій. Постановка завдань у розподільчій логістиці залежить від стра-тегії поведінки підприємства на ринку і загальносистемних цілей. Розподільча логістика не є самодостатньою і не може бути націле-ною на внутрішні потреби чи проблеми. Як транспорт не має пра-цювати тільки заради самого процесу перевезення, так і розподі-льча логістика не може функціонувати заради самої себе.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ» з дисципліни «Логістика»
