Вище розглядалося питання, яке стосувалося виникнення та розвитку логістики за кордоном, де основною причиною її актуаль-ності став пошук резервів у позавиробничій галузі за рахунок систем-ного підходу до виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням особливостей товарообороту. Справді, технологічна межа резервів виробництва на даному етапі розвитку НТП умовно існує, а ось господарчо-організаційних резервів, тим бі-льше в умовах ринку — ні. Тому застосування логістики як засобу, що сприяє виявленню й використанню цих резервів, цілком закономірне. У цьому зв’язку заслуговують на увагу відповіді американських ме-неджерів та господарників на запитання: яким проблемам у розвитку й удосконаленні транспортно-складського господарства підприємств слід сьогодні віддати перевагу? Пріоритети розподілилися таким чи-ном: впровадження ЕОМ у транспортно-складське господарство (70 % опитаних), скорочення запасів (60 %), автоматизація транспор-тних засобів (60 %), інтегрування технології (30 %), підвищення ком-петентності керівників виробничих підрозділів у організації транс- портно-складського господарства (30 % опитаних). Відповіді на аналогічні запитання, одержані на підприємствах колишнього СРСР, є такими: будівництво нових складів (80 % опитаних), механізація ручних робіт (60 %), покращання органі-зації праці (50 %), впровадження нової техніки (36 %), впрова-дження АСУ та міні-ЕОМ (15 % опитаних). Як бачимо, наведені «рецепти» ліквідації відставання транспортно-складського гос-подарства підприємств від вимог дня американських і радянських спеціалістів докорінно відрізняються. Тому, логістика має зміни-ти застарілу психологію у цьому плані. Щоб прискорити розвиток логістики в Україні, важливо з’ясувати причини, які стримують її практичне застосування. По-перше, це відсутність належного державного підходу до проблем логісти-ки, що виявляється як у відсутності відповідної бази, так і у відсут-ності спеціалістів та центрів їх підготовки. По-друге, загальна еко-номічна криза, незавершеність вирішення питання власності, скорочення обсягів виробництва, інфляція гальмують будь-які но-вації. По-третє, відсутній комплексний облік витрат, при якому їх зростання у транспортно-складському господарстві перекриваєть- ся ефективністю, досягнутою за межами цієї галузі господарства. Разом з тим, існуюча система бухгалтерського обліку, методика внутрішньовиробничого госпрозрахунку, що застосовуються на практиці, поки що не дають можливості для повної оцінки витрат та результатів на рівні відповідних підрозділів і служб підприємства. По-четверте, логістичний підхід передбачає проведення кардиналь-них змін у структурі підприємства, перехід до більш гнучких органі-заційних структур, створення спеціалізованих цехів та служб транс-портно-складського господарства. По-п’яте, розвиток ідей логістики гальмується недоліками у професійній підготовці кадрів. Існують і інші причини, ліквідація яких прискорила б впровадження логістики у практику. Логістика як наукова дисципліна та практика менеджменту може стати надійним помічником в удосконаленні діяльності під-приємств. З цією метою в Україні необхідно створити розгалужену мережу логістичних утворень, що в сучасних кризових умовах до-поможе підприємствам швидше встановити нові господарчі зв’язки. Такі служби, як ніякі інші заходи, спроможні швидко відновити виробничий ритм, знявши бар’єр у господарських відносинах. Існуюча нині система управління матеріальними потоками є традиційною. При розробці логістичних моделей, орієнтованих на ви-користання на загальноекономічному просторі колишнього СРСР, слід зважати на ряд особливостей. Перша особливість полягає у великій території, яка ускладнює проектування логістичних моде-лей, сприяє збільшенню обсягів запасів та транспортно-заготівельних витрат. Друга особливість — у нерозвинутій інфраструктурі (засоби транспорту зв’язку, устатковані склади, пакувальне обладнання). Поряд з уповільненням обороту матеріальних об’єктів це спричиняє великі втрати, пошкодження матеріальних ціннос-тей. Необхідно враховувати, що відсоток їх збереження буде знач-но нижчим, ніж у нормативах, прийнятих на Заході. З розвитком матеріально-технічної бази сфери обороту дія цього фактору по-слаблюється. Третя особливість — це високий ступінь концент-рації виробництва та споживання на великих підприємствах. З од-ного боку, це сприяє інтенсифікації матеріальних потоків, а з другого — уповільнює реакцію та гнучкість у зв’язку зі зміною потреб клієнтів. Малі підприємства мають перевагу у реакційній спроможності, оскільки вони експлуатують здебільшого просте універсальне устаткування та інструмент. Нововведення не спри-чиняють тривалих і збиткових простоїв. Четверта особливість полягає у високому ступені концентрації управління, що знижує реак-цію виробництва на зміну попиту. Концентрація управління виявляється в обмеженості самостійності виробничих та постача-льницько-збутових підприємств та організацій, у необхідності уз-годжувати прийняті рішення з вищими органами управління. Че-рез це малі підприємства мають значну перевагу, оскільки скорочується час диспозиції за рахунок оперативності прийняття відповідних рішень, прискорюється надходження документів та оперативної інформації. П’ята особливість полягає у низькому ступені інтеграції виробництва. Вона виявляється в об’єднанні ба-гатьох проміжних етапів технологічного циклу, у намаганні досяг-ти макси- мального ступеня готовності продукції до кінцевого споживання. На багатьох підприємствах поряд з основною продукцією виготовляються технологічне оснащення, інструмент, інші засоби ви-робництва. При регулюванні матеріальних потоків провідну роль відіграє виробнича логістика як найбільш комплексна ланка логіс-тичної моделі великого підприємства. Шоста особливість полягає у слабкій насиченості ринку. Дія цього фактору полегшує проек-тування і функціонування маркетинг-логістики, але створює вели-кі складності для постачальницької логістики. Сьома особливість характеризується відсутністю резервів виробничих потужностей і має вираз у нагромадженні великих резервів матеріальних ресурсів у вигляді матеріалів, сировини, що значною мірою перешкоджає гнучкості виробництва і свідчить про низький рівень інтенсивності матеріальних потоків. Концепція логістики в управлінні матеріаль-ними потоками тільки-но починає застосовуватись в Україні. Необ-хідною умовою успішного її розвитку є підготовка висококваліфі-кованих фахівців, спроможних здійснювати проектування автоматизованих систем логістики й застосовувати їх на підприємствах та у постачальницько-збутових організаціях.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛОГІСТИКИ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Логістика»
