Враховуючи взаємозв’язки між функціями, що станов-лять матеріальний потік виробничого підприємства, його міжфу-нкціональний характер, й беручи до уваги свою цільову спрямо-ваність, логістика передбачає використання організаційно-управлінських механізмів координації логістичних систем. Організаційний механізм пов’язаний з досягненням необхідного рівня інтеграції шляхом організаційних перетворень у структурі управління підприємством. Це може існувати у формі об’єднання, коли в одному відділі вирішуються завдання коорди-нації дій багатьох функціональних служб. Така структура в разі її використання доцільна тією мірою, наскільки вона підпорядко-вана меті координації пов’язаних між собою видів діяльності. Практика американських фірм показує, що об’єднання зусиль спеціалізованого апарату управління великої корпорації за умов постійних змін у зовнішньому середовищі неможливо забезпечи-ти без створення на різних рівнях управлінських механізмів, ос-новне завдання котрих було б тимчасове або на постійній основі об’єднання функціональних ланок та координація їх дій для до-сягнення чітко визначеної мети. Коли невеликі корпорації з масовим характером виробництва, діють у відносно стабільних умовах, увесь обсяг координуючих функцій, як правило, зосереджений на вищому рівні управління. Однак зі збільшенням масштабів виробництва, розширенням но-менклатури продукції, розширенням сфери діяльності корпорації, зростанням чисельності рівнів управління, процес управління ма-теріальним потоком ускладнюється настільки, що виникає пи-тання про створення спеціальних механізмів міжфункціональної координації у цій галузі. Виходячи з американської практики, можна відокремити два основних напрями управління матеріальним потоком фірми: 1. Вдосконалення різних економічних механізмів, котрі підсилюють взаємодію різних функціональних ланок в межах фірми. 2. Здійснення організаційних перетворень у структурі корпо-рації з метою покращення координації ланок. Ці напрями діють паралельно, доповнюючи один одного. Структури управління матеріальними потоками, як було зазна-чено, можуть бути різними. Вони, як і відділи маркетингу, ство-рюються за функціональними або товарними ознаками. Це можуть бути підрозділи, котрі вирішують питання про управління потока-ми сировини та матеріалів, необхідних для виконання виробничої програми, або відділи закупівлі чи управління матеріалами. Сфера діяльності цих підрозділів поширюється на економічний простір, починаючи зі складу готової продукції постачальника і закінчуючи складом готової продукції споживача. Для управління потоками готової продукції на підприємстві можуть бути створені підрозділи з розподілу. У їх структуру вхо-дять відділи розподілу. На підприємствах України до них відно-сять складські та транспортні підрозділи. За кордоном удосконалення планових і контрольних процесів управління матеріальними потоками, котре здійснюється на ос-нові використання електронно-обчислювальної техніки, відбува-ється одночасно з організаційною перебудовою служб, котрі бе-руть участь в управлінні матеріалами, з метою координації дій. Найбільше поширення отримали три різновиди організацій-них механізмів. Це можуть бути спеціальні функціональні лан-ки, в яких контролюється більша частка планових, адміністра-тивних та контрольних функцій, що регламентують рух матеріального потоку. В окремих випадках це буває спеціальний управляючий або координуюча група, основним завданням яких є координація процесу прийняття рішень з управління матеріальним потоком. Для забезпечення високого рівня внутрішньо функціональної координації використовують матричні механізми, створені на по-двійному підпорядкуванні ланок, від котрих залежить ефективне управління матеріальним потоком. Створення таких механізмів дає змогу вирішити проблему міжфункціональної взаємодії. Спеціалізовані структури управління в логістиці розробля-ються виходячи з проблем, котрі необхідно вирішити фірмі. За функціональними ознаками в логістичних структурах управління вирізняють три напрями: планування, регулювання та контроль. Основними процесами при плануванні є складання й коорди-нація планів та графіків руху і використання матеріального потоку в усіх ланках виробничо-збутової системи; розробка напрямів дій та формування критеріїв оцінки їх досягнення. У сфері регулювання ув’язують функції ланок, відповідних за рух та використання матеріальних ресурсів. Важливою функцією є контроль, котрий дає змогу оцінити рівень забезпеченості матеріальними ресурсами, ефективнос- ті їх використання, підрахунок витрат, пов’язаних з їх рухом у всіх ланках системи. Завдяки контролю розробляють захо- ди з підвищення ефективності управління матеріальним по- током. Кожний структурний блок складається з різних наборів управлінських ланок. Кількість їх та особливості взаємодії зале-жать від обсягів і складності робіт, пов’язаних з управлінням матеріальним потоком на кожному етапі руху крізь виробничо-збутову систему, а також від специфіки виробничої і збутової діяльності. Організаційна структура може бути різною і залежить від характеру продукції, що випускається, кількості її споживачів, обсягу матеріаломісткості, розміру підприємства. Управлінсь-кий механізм пов’язаний з впровадженням спеціально роз- роблених управлінських процедур, основою яких є плануван- ня виробництва, збуту, зберігання і транспортування як єди- ного матеріального потоку. Поняття «логістична система» мо-же застосовуватися стосовно органів управління. З одного бо-ку, це визначена кількість структурних елементів, що функціо-нують для досягнення єдиної мети, а з іншого — план її досягнення суб’єктом управління. Логістична система — це також організаційний механізм, який, перетинаючи функціо-нальні межі відділів виробничого підприємства, за рахунок більш гнучкої координації спрямовує їхні дії на досягнення мети логістики. Логістичний підрозділ є не моно-, а міжфункціональним і відповідає за виконання усього блоку видів діяльнос- ті, пов’язаних з матеріальним потоком і необхідних для за- доволення попиту споживачів від вибору постачальників до надання послуг. Відділ очолює керівник матеріального пото- ку, який визначає оперативні завдання, улагоджує конфлікти, відповідає за вдосконалення системи та кінцеві результати її функціонування. І як важливий, хоч і новий член структури управління, він підпорядковується першому керівникові під- приємства. Різноманітність особливостей, властивих виробничим під-приємствам, розмаїтість конкретних проблем, що постають пе-ред ними, зумовлює багатоваріантність організаційних рішень управління матеріальним потоком. Для матеріаломістких виро-бництв, особливо підприємств машинобудівного профілю, на-прямом «головного удару» організаційних перетворень є конце-нтрація зусиль, спрямованих на зниження витрат на етапах постачання й виробництва. Таке організаційне рішення є наслід-ком нерозвинутості власної мережі розподілу більшості машинобудівних підприємств, розмір збутових витрат яких незначний. Однак це не свідчить про те, що ця організаційна перебудова не зачіпає сфери збуту. Деталізація функцій і розробки внутрішньої структури ор-ганів управління матеріальним потоком є складним процесом. Основні функції підрозділів, котрі вирішують питання з управління потоками сировини та матеріалів, пов’язані з плану-ванням і полягають у координації планів потреби в матеріалах з виробничими планами, розробці графіків завантаження меха- нізмів і маршрутів руху матеріального потоку в процесі пере- робки. У сфері матеріально-технічного забезпечення важливе зна-чення має встановлення зв’язків з постачальниками, розробка за-мовлень, організація закупівлі матеріалів, організація їх транспортування. Значна увага приділяється функціям, пов’язаним зі збереженням запасів, причому не тільки виробничих, а й готової продукції, ор-ганізації їх переробки (пакування, маркування, доукомплекту-вання). Особливе значення має надання різних видів послуг спо-живачам. Підприємства, які виготовляють широкий асортимент про-дукції й обслуговують значну кількість територіально роз’єднаних споживачів, мають свою розвинуту мережу розподілу, де пріоритетом структурних змін стає концентрація зусиль на зниженні витрат, що виникають у каналах розподілу. Акцентується увага на зосередженні надлишків товарних запасів, викорис-танні прогресивних видів тари та пакування, раціональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслугову-вання, гарантійних майстерень, регіональних складських ком-плексів, виборі найкращих маршрутів транспортування. Це ва-жливо як з точки зору економізації поставок, так і для забезпечення високого стандарту обслуговування. В такому разі поєднуються функції, пов’язані з переміщенням, які в економі-чному просторі виконуються на межі виробничих процесів, тобто відвантаженням готової продукції з розташованих на те-риторії підприємства складів збуту і споживанням продукції, що постачається. При формуванні логістичних підрозділів зайнятих управлін-ням розподілом готової продукції, основними функціями будуть ті, що пов’язані з плануванням процесу розподілу, організацією переміщення матеріального потоку, збереженням і регулюванням запасів, а також з наданням різних видів послуг. До функцій планування процесу розподілу належать такі, котрі пов’язані з проведенням переговорів зі споживачами, обробкою замовлень, складанням графіків доставки та роботою транспорту. В процесі руху матеріального потоку розробляються графіки та маршрути переміщення в процесі обробки матеріалів, здійс-нюється доставка готової продукції. Основна увага приділяється забезпеченню тісної взаємодії між виробничими і збутовими лан-ками. Таким чином, відділ управління матеріалами — це органі-заційний механізм зниження витрат, що виникають в основному на етапах забезпечення й виробництва, а відділ управління роз-поділом є аналогічним механізмом зниження витрат, але вже у сфері збутових відносин. Обидва варіанти побудови інтегровано-го підрозділу базуються на розчленуванні матеріального потоку і є окремими фрагментами загального організаційного рішення. Йо-го доцільно використовувати виробничим підприємствам, які не-залежно від профілю стикаються з безліччю взаємопов’язаних і водночас різних проблем, що потребує вирішення координації дій усіх підрозділів, через які проходить матеріальний потік. Струк-туру управління матеріальним потоком подано на рис. 19. Кожна ланка такої структури достатньо самостійна, однак усі вони діють як єдиний комплекс. Усі координуючі та контроль- ні функції сконцентровані в підрозділах, підпорядкованих управляючому матеріальним потоком. Важливе значення в цьо- му процесі відіграє використання спеціалізованої інформаційної системи. Найбільш ефективним структурним підрозділом логістики є підрозділ управління матеріальним потоком, котрий охоплює планові, управлінські та контрольні функції, що регламентують рух матеріального потоку, забезпечують координацію роботи усіх управлінських ланок. Можуть бути створені логістичні структури залежно від видів діяльності, наприклад, матеріально-технічного забезпечення, транспортно-експедиційних операцій, перевізного процесу та ін. В кож-ний з цих підрозділів входять групи або окремі юридичні особи, зайняті виконанням операцій, пов’язаних із закупівлями, поста-чанням матеріалів, регулюванням процесів перевезень, визначен-ням потреби в матеріалах та ін.
Рис. 19. Структура відділу управління матеріальним потоком Цікавим, на наш погляд, є створення відділу логістики, тим біль-ше, що на підприємствах України існує ця структура. В ній концент-рується більшість логістичних функцій (як планово-координаційна, так і оперативного характеру) в єдиний блок із загальним керівницт-вом і відповідальністю. Мета його полягає в стратегічному управлін-ні усіма товарно-матеріальними потоками і запасами заради максимі-зації прибутку підприємства в цілому. Це показано на рис. 20. Організаційні форми, що розглядалися, успішно зарекомендува-ли себе в промислових корпораціях США, Японії, ряді країн Захід-ної Європи. Перехід до ринкової економіки та об’єктивні потреби промислового виробництва зумовлюють створення аналогічних ін-тегрованих підрозділів на вітчизняних підприємствах. Іншими сло-вами, існує об’єктивна необхідність у дослідженні різних логістич-них систем, що функціонують у розвинутих західних країнах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ» з дисципліни «Логістика»
