Мета і методи аналізу взаємозв'язку «Витрати – обсяг виробництва – прибуток»
Аналіз взаємозв'язку «Витрати – об'єм виробництва - прибуток» - це метод системного дослідження витрат, обсягу діяльності і прибутку підприємства. Аналіз «Витрати – об'єм виробництва - прибуток» використовують для визначення впливу, який мають зміни у витратах, ціні товару, об'ємі виробництва і номенклатурі товарів, що випускаються, на величину одержуваного від реалізації товару прибутку, а також для оцінки зміни одного з цих чинників або декількох чинників разом. Даний аналіз використовується для визначення: 1) об'єму реалізації, який забезпечує відшкодування всіх витрат; 2) об'єму реалізації, що забезпечує отримання певної (очікуваної) величини прибутку; 3) величини прибутку при певному заданому об'ємі реалізації; 4) впливу змін величини витрат, об'єму і цін реалізації на прибуток підприємства; 5) оптимальної структури витрат. Основним елементом аналізу взаємозв'язку «Витрати – об'єм - прибуток» є аналіз беззбитковості. Аналіз беззбитковості заснований на розділенні витрат на постійні й змінні, а також розрахунку точки беззбитковості, яка визначає критичний об'єм реалізації. Точка беззбитковості (поріг рентабельності - Vтб) – об'їм реалізації, при якому доходи підприємства рівні його витратам, а прибуток рівний "0". Вона може бути виражена в натуральних (кількість продукції) і грошових (виручка) одиницях вимірювання і розрахована двома способами. I спосіб. У загальному вигляді виручка від реалізації продукції є сумою всіх витрат (постійні плюс змінні), а також прибутку підприємства, який воно чекає одержати в разі реалізації заданого об'єму продажів:
, (6.1)
де В – виручка від реалізації продукції, грн.; Пост – величина постійних вітрат за певний період часу, грн.; ЗМ – загальні змінні витрати, грн.; Пр – величина одержаного прибутку підприємством, грн.. Оскільки в точці беззбитковості прибуток рівний нулю, то можна сказати, що при даному об'ємі виробництва виручка рівна сукупним загальним витратам. Враховуючи те, що виручка є добуток об'єму реалізації на ціну одиниці продукції, а загальні змінні витрати є добуток змінних витрат на одиницю продукції на об'єм виробництва, формулу (6.1) можна перетворити таким чином:
, (6.2)
де V – обсяг виробництва (реалізації) продукції за даний період часу, од.; ЗМод – змінні витрати на одиницю продукції, грн.. Виразив з даної формули об'єм виробництва, який є в даному випадку критичним об'ємом, одержимо формулу розрахунку точки беззбитковості:
. (6.3)
II спосіб Заснований на визначенні показника маржинального прибутку. Маржинальний прибуток – перевищення виручки від реалізації над всіма змінними витратами, пов'язаними з даним об'ємом продажів, інакше кажучи, різниця між виручкою від реалізації і змінними витратами:
. (6.4)
Беручи до уваги формулу (6.1), можна сказати, що маржинальний прибуток рівний сумі постійних витрат і прибутку підприємства, в разі реалізації заданого об'єму продажів. Оскільки в точці беззбитковості прибуток підприємства рівний нулю, то маржинальний прибуток буде рівний величині постійних витрат. Маржинальний прибуток в цілому по підприємству можна представити як добуток маржинального прибутку одиниці продукції (МПод) на об'єм проведеної продукції. У такому разі, критичний об'єм виробництва може бути розрахований за формулою
. (6.5)
У разі визначення порогу рентабельності в грошовому вираженні використовується формула
, (6.6)
Для визначення критичного обсягу продажів використовується такий показник, як коефіцієнт маржинального прибутку (Кмп), що визначається як відношення маржинального прибутку одиниці продукції до ціни, що показує, яка частина маржинального прибутку знаходиться в ціні:
. (6.7) У такому разі поріг рентабельності (з урахуванням коефіцієнта маржинального прибутку) розраховуватиметься згідно з формулою
. (6.8) Аналіз взаємозв'язку «Витрати – об'єм виробництва - прибуток» дозволяє визначати не тільки критичний обсяг виробництва, але й цільовий обсяг виробництва (Vціл), який дозволить підприємству одержати заплановану очікувану величину прибутку:
, (6.9)
Наведені формули розрахунку точки беззбитковості використовуються у випадках, якщо підприємство виробляє один вид продукції. Якщо ж підприємство виробляє два і більш видів продукції, то поріг рентабельної роботи підприємства може бути розрахований через показник середньозваженого маржинального прибутку (МПсред):
, (6.10)
де МПi- маржинальний прибуток i-го виду продукції; j - питома вага даного виду продукції в загальному обсягу виробництва. Таким чином, критичний обсяг у разі багатопродуктового виробництва в цілому по підприємству визначається згідно з формулою
. (6.12)
Точка беззбитковості по кожному виду продукції (VТБ) розраховується як точка беззбитковості в цілому по підприємству, помножена на питому вагу даного виду продукції: . (6.13)
Для визначення впливу на прибуток підприємства зниження продажів використовують поняття запасу міцності. Запас міцності (ЗП) – це величина, на яку фактичний (запланований -Vфакт) об'єм реалізації перевищує критичний об'єм:
. (6.14)
Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження об'єму продажів без ризику понести збиток. Разом з абсолютним значенням показника запасу використовують коефіцієнт запасу міцності. Коефіцієнт запасу міцності (КЗМ) – це співвідношення запасу міцності й фактичного або запланованого об'єму реалізації:
. (6.15)
Коефіцієнт запасу міцності є мірою ризику нерентабельної роботи підприємства. Значення цього показника знаходиться в межах від мінус нескінченності до плюс одиниці. Чим більше значення має коефіцієнт запасу міцності, тим менше вірогідність того, що підприємство нестиме втрати в разі зменшення об'єму реалізації. Аналіз взаємозв'язку "Витрати – об'їм - прибуток" має недоліки, що засновані на деяких допущеннях: 1. Поведінку постійних і змінних витрат можна виміряти точно. 2. Об'їм реалізації рівний об'єму виробництва. 3. Змінні витрати і ціна не змінюються протягом певного періоду часу. 4. Асортимент продукції також незмінний. 5. Витрати і виручка від реалізації мають лінійну залежність від об'єму виробництва. 6.Відсутній облік залежності між ціною і попитом на даний товар, внаслідок чого ціна на нього може виявитися завищеною.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Мета і методи аналізу взаємозв'язку «Витрати – обсяг виробництва – прибуток»» з дисципліни «Ціноутворення»
