Державна політика цін – сприяння органів державної влади, місцевого самоврядування, направлене на здійснення регулювання цін в народному господарстві, сфері послуг і контроль за їх дотриманням. Державна політика цін здійснюється через аналіз практики формування цін і їх регулювання, контроль за дотриманням цін, встановлених державою. У 1990 р. був прийнятий Закон "Про ціни і ціноутворення", який визначає основні принципи встановлення цін і тарифів, а також організацію контролю за їх дотриманням. Згідно з даним законом, політика ціноутворення направлена на забезпечення : - рівних економічних умов для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств; - розширення сфери використання вільних цін; - підвищення якості продукції; - соціальної гарантії для малозабезпечених громадян; - розвитку конкуренції; - орієнтацію цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. Державні фіксовані й лімітовані ціни та тарифи встановлюються на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін (паливо, енергоносії і т.д.), на товари і послуги, які мають соціальне значення. Зміна цін, встановлених державою, можлива лише у разі ухвалення про це рішення того органу державної влади, який їх встановив. У 1996 році була прийнята Ухвала Кабінету Міністрів України № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади і органів місцевих рад в області регулювання цін і тарифів". Згідно з даною ухвалою: 1.Міністерство охорони здоров'я за узгодженням з Міністерством економіки встановлює перелік вітчизняних і імпортних лікарських препаратів, ціни на які підлягають регулюванню. 2.Міністерство транспорту за узгодженням з Міністерством економіки встановлює: - тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом; - тарифи на перевезення пасажирів, багажу залізничним транспортом в міжнародному і внутрішньому напрямах; - тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами по міжміських маршрутах. 3.Міністерство освіти за узгодженням з Міністерством фінансів встановлює граничний розмір плати за мешкання в студентських гуртожитках. 4.Міністерство зв'язку за узгодженням з Міністерством економіки встановлює тарифи на основні послуги зв'язку в межах України. 5.Міністерство зв'язку за узгодженням з Пенсійним фондом і міністерством економіки встановлює тарифи на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою пенсій і грошових допомоги населенню, що сплачується із коштів пенсійного фонду. 6.Місцевими органами самоврядування встановлюються тарифи на: - паливно-енергетичні ресурси; - водопостачання і водовідведення; - теплоенергію; - послуги з вивезення сміття; - граничний рівень рентабельності на дитяче харчування; - тарифи на надання платних медичних послуг (лікувально-профілактичне, санаторне лікування). На сьогодні державне регулювання цін в Україні здійснюється на підставі наступних нормативно-законодавчих документів (з відповідними змінами і доповненнями): 1. Закон України «Про ціни і ціноутворення» (1990р.); 2. Закон України «Про обмеження монополізму і недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності» (1992р.); 3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997р.); 4. Ухвала Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади і органів місцевих рад в області регулювання цін (тарифів)» (1996 р.); 5. Ухвала КМУ «Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних підприємств» (1995 р.); 6. Ухвала КМУ «Про вдосконалення порядку формування цін» (1998 р.) та ін. Закони в області ціноутворення встановлюють основні правила формування цін, порядок контролю над ними, права і обов'язки окремих органів виконавчої влади у сфері ціноутворення. Функції контролю за цінами в Україні здійснює Державна інспекція з контролю за цінами. Інспекція стежить за дотриманням підприємцями єдиних принципів формування собівартості, структури цін і тарифів, визначених чинним законодавством, порядку формування відпускної ціни, виявляє випадки необґрунтованого завищення цін. Спільно з Антимонопольним комітетом інспекція прагне попередити зловживання, що випливають з пануючого положення якого-небудь підприємства при здійсненні торгових операцій, а також зловживань в організації збуту, пов'язаних з торгівлею із знижкою, з поверненням платежів, із створенням дискримінаційних умов продажу і т.д.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Державна цінова політика» з дисципліни «Ціноутворення»
