Розвиток масово-комунікаційних процесів у контексті глобалізму
Початок XXI ст. характеризується новими політичними, економічними, культурними процесами і тенденціями, які поступово набули глобальних масш- табів. Причин виникнення нової історичної ситуації досить багато. Серед них— складні реалії постбіполярного світу з його непередбаченою глобальною полі- тичною динамікою та глобальними економічними і соціальними трансформаці- ями. Характер нових глобальних трансформацій великою мірою визначається й тим, що людство нині вступає в інформаційну еру—еру складних процесів ко- мунікаційної революції, інформаційних вибухів, які врешті-решт впливають на встановлення нового світового порядку. Глобальний розвиток систем масової комунікації дедалі більше впливає на епохальні зрушення. Специфічна природа такого явища, як масова комунікація, тобто виробництво інформації за допомогою найновітніших технічних засобів, зумовлена передусім середовищем поширення та функціонування цінностей, моделей поведінки для мас, уособленим, зокрема, в масовій культурі. Це спри- чинює складність вивчення масової комунікації, необхідність міждисциплінар- ного підходу до її наукової розробки. У 1980—90-х рр. ситуація в галузі засобів масової комунікації (ЗМК) або, як їх ще називають,—мас - медіа,—швидко і докорінно змінюється. До таких традиційних ЗМК, як наземне телебачення, радіомовлення, всі різновиди звуко- запису та його поширення, кіно, друковані видання, додаються новітні винахо- ди в цій сфері, які революційно впливають на розвиток цієї (й не тільки цієї) сфери життєдіяльності людини і які отримують назву «нові засоби масової ко- мунікації» (НЗМК). До НЗМК належать нові різновиди телебачення— супутни- кове, кабельне, телебачення високої чіткості зображення (що робить телебачен- ня наймогутнішим медіумом), а також відео і комп'ютери та їх програмне за- безпечення. А віднедавна в США після прийняття «Телекомунікаційного акта» 1996 р. такі засоби індивідуальної комунікації, як телефони або факси, теж за- раховані до мас - медіа. В еру інформаційних супермагістралей, Інтернету, ди- джиталізації інформації (тобто використання в комп'ютерній техніці та телеко- мунікаціях запису, передачі та обробки інформації за допомогою бінарнокодо- ваних знаків) старі кордони, що відділяли міжперсональну комунікацію від ма- сової, стають прозорими (одночасно звужуючи канали міжперсональної кому- нікації та створюючи можливості для втручання в цей процес іззовні, що несе потенційну загрозу правам людини). Утворюється могутній комплекс аудіовізуальних електронних комунікацій, який дедалі більше набуває глобального характеру і за способом кооперації в економічній та технологічній сферах, і в політичній, соціально - культурній та, врешті - решт,—міжнародній сфері. Впливаючи на глобальний економічний розвиток і водночас становлячи одну з його складових, глобальні трансформації систем НЗМК разом з тим приводять до виникнення нових, досі невідомих си- туацій в різних сферах національних інтересів, створення нових колізій та ви- користання нових потенціалів і можливостей у формуванні та втіленні внутрі- шньої й зовнішньої політики держав, розширення спектрів культурного, полі- тичного й ідеологічного впливів. Глобалізація та зростаючий соціально-політичний статус НЗМК роблять можливим і необхідним їх входження в концептуальну парадигму національних стратегій найбільш розвинених держав, де вони є не тільки одним із компонен- тів—фактором міжнародних впливів та інструментом дипломатії, але й складо- вою і чинником світових глобалізаційних процесів взагалі. Країни світу, що опинилися в новій масово-комунікаційній ситуації, докла- дають багато зусиль і в рамках міжнародних інститутів та організацій, і на регі- ональному рівні (ООН, ЮНЕСКО, Рада Європи, Європейський Союз, Європей- ська телерадіомовна спілка тощо) для врегулювання питань у цій сфері. Разом з тим початок XX1 ст. позначається виникненням і активізацією діяльності між- народних неурядових організацій (НУО) в галузі медіа. Ця нова ситуація не тільки у світовій масово-комунікаційній практиці, але й у сфері міжнародних відносин ще тільки окреслюється і потребує комплексного аналізу. В сучасній західній політологічній та комунікаційній науках робляться перші спроби визначити горизонти певних глобальних тенденцій у світовій ко- мунікації і зовсім поодинокими є праці в царині медіа - дипломатії та віртуаль- ної дипломатії. Національна глобалістика, яка закономірно перебуває на стадії зародження, на сьогодні розглянула далеко не всі питання. Учені різних країн і регіонів все частіше осмислюють національні ЗМК в системі міжнародного співіснування та кооперації—і з метою передбачення на- слідків цього процесу, і в плані розробки превентивних заходів щодо захисту інтересів національного та регіонального телерадіомовлення. Дослідження про- блем масової комунікації набуває інтегрованого міжнародного характеру. Від окремих колективних праць учені переходять до організації міжнародних про- грам і наукових проектів. Міжнародні колективи розробляють теоретичні ас- пекти цієї науки. Першим справді глобальним дослідженням, присвяченим сучасному стану громадського телебачення в усіх регіонах земної кулі та його трансформаціям у світлі нових технологічних і соціополітичних зрушень на планеті, стала акаде- мічна монографія «Громадське телерадіомовлення для 21 століття» (Лондон, 1996) за редакцією видатного канадського вченого М. Рабоя, який зібрав інтер- національний колектив науковців і під керівництвом якого були проведені до- слідження стану і перспектив розвитку громадського телебачення в усіх регіо- нах світу. Нині науковці виходять на новий рівень осмислення влади медіа. Тепер у центр їхньої уваги потрапляють важливі непрямі, всеосяжні та ідеологічні впливи ЗМК на аудиторію (праці С. Голла, Д. Гобсона, А. Лоу, П. Віллса та ін.); проводяться дослідження влади мас - медіа як організації в її зв'язках з іншими елітними інституціями (Д. Пелец, Р. Ентмен, Б. Бегдекіен, Д. Алтейде, С. Ліх- тер, С. Ротман, Л. Ліхтер). Але в зарубіжній науковій думці ще не розроблено комплексного підходу до дослідження глобальних трансформацій масової комунікації у політичних, економічних і культурних взаємозв'язках і взаємовпливах, особливо в сфері міжнародних відносин. Такий підхід відсутній і у вітчизняній масово - комунікаційній та політичній науках. Слід відзначити, що як наукова дисципліна масова комунікація в Укра- їні перебуває на початковому етапі. Перша монографія в цьому напрямі — «Нові засоби масової комунікації»(К.:1993, автор—О.Зернецька), присвячена складовим функціонування нових засобів масової комунікації, є підсумком ви- вчення трансформаційних процесів, що відбувалися в західних мас - медіа про- тягом 80-х — початку 90-х років XX ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розвиток масово-комунікаційних процесів у контексті глобалізму» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»
