Досить часто ці способи обгрунтування думок розглядаються як синоніми. Але існує принципова різниця між ними. Початковою формою обгрунтування потрібно розглядати заяву. Це висловлювання або декілька висловлювань одно- го із учасників комунікації при обговоренні якогось питання. Система заяв, об'- єднаних однією темою, яка характеризується єдиною структурно- компонентною природою, є повідомленням. Повідомлення—аналог доповіді, виступу або промови. Спір як вираз ділового спілкування широко застосовується при обговоренні спірного положення. У вивченні спору існує багато думок про його характерис- тику й природу. Часто спір кваліфікують як процедуру, в якій один доводить, що певна дум- ка правильна, а другий—що вона помилкова. В спорі йде такий обмін думками, в якому опонент бореться за власну тезу і спростовує тезу пропонента. На думку дослідників, родовим поняттям спору може бути поняття обміну думками. В спорі обмін думками найчастіше носить конфліктний характер. Ос- новні концептуальні та композиційні характеристики спору як різновиду діло- вого спілкування такі: • суб'єктивна структура спору характеризується наявністю принаймні двох су- б'єктів, одного із яких називають пропонентом, а другого—опонентом; • суб'єкти спору рівнозначні в своїй ролі в процесі обміну думками за ступенем асоціативності, видами та формами прямого та зворотного зв'язку один з од- ним; • предметом спору є суперечливе положення, про яке кожна сторона має власну думку, яка називається позицією або тезою; • для будь-якого спору достатньо поверхневого обговорення суперечливого по- ложення; • позиції сторін суперечать одна одній і найчастіше мають відкрито негативний характер; • процедура обміну думками виявляється в боротьбі думок; • боротьба думок у спорі досягає вищої форми - конфлікту або війни думок, особливістю чого служить доведення кожною стороною істинності своєї тези та помилковості тези опонента; • предметне поле обговорення спірного питання ніколи не буває чітко визначе- ним. У спорі боротьба ведеться не основою, а думками; • спір як вид ділового спілкування не регламентується ні в процедурному, ні в просторовому, ні в часовому відношеннях. Дискусію як вид ділового спілкування нерідко ототожнюють з полемікою та спором. Однак, на відміну від спору, дискусія не веде до конфронтації, не роз'- єднує, а з'єднує. Дискусія пов'язана з організованістю, упорядкованістю, колективною діяль- ністю щодо з'ясування істини. Засобами дискусії виступають не думки, а об- грунтовані позиції.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Спір, полеміка, дискусія» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»
