Ф’ючерсні контракти завдяки їх важливим перевагам — один з найпопулярніших фінансових інструментів хеджування. Так, перевагами ф’ючерсних контрактів є доступність ф’ючерсної торгівлі для всіх учасників ринку з огляду на невисокий рівень початкової маржі, наявність гарантії виконання всіх контрактів з боку клірингової палати, можливість дострокового виходу з контра-кту укладанням протилежної угоди. Значною перевагою ф’ючерсів є їх висока ліквідність, яка забезпечується за рахунок організації що-денної біржової торгівлі. Крім того, необов’язковість реальної по-ставки згідно з ф’ючерсним контрактом можна віднести до переваг, оскільки існує можливість вибору — здійснювати поставку базових активів чи ні. Достатньо низька вартість угод порівняно із сумами контрактів також дає переваги учасникам ф’ючерсної торгівлі. Бір-жовий характер торгівлі дозволяє формувати ціни ф’ючерсних кон-трактів під впливом попиту та пропозиції на ринку, що виключає можливість диктату з боку якогось одного учасника угоди. Отже, ф’ючерсні контракти багато в чому переважають будь-які інші фі-нансові інструменти, але водночас не позбавлені й недоліків. Стандартні умови ф’ючерсного контракту не завжди можуть за-довольнити потреби хеджера. Наприклад, учасникові торгів потріб-но купити базовий актив в іншій кількості і в інші терміни, ніж це передбачено стандартними умовами ф’ючерсів. Невідповідність умов контрактів і потреб клієнта щодо термінів і сум є одним з недоліків ф’ючерсних угод. Крім того, на біржах взагалі може не бути ф’ючерсного контрак-ту на активи, в яких зацікавлений клієнт. Тоді хеджер має дібрати такий контракт, який у минулому показав найтіснішу кореляцію з готівковою ціною активу, що обліковується за балансовою позиці-єю, яка хеджується. Для виявлення тісноти зв’язку між цінами вико-ристовуються статистичні методи кореляційного аналізу. Іноді ви-никає ситуація, коли не проводиться торгівля такими фінансовими ф’ючерсами, які б доволі тісно корелювали з балансовою позицією і гарантували результати хеджування. В інших випадках такий фінан-совий ф’ючерс можна знайти, але він виявляється не досить ліквід-ним. Тоді доводиться користуватися більш ліквідним, але менш придатним з погляду кореляції ф’ючерсним контрактом. Неможливо дати формальний критерій щодо мінімального рівня кореляції для вирішення питання про доцільність операції хеджування. Для біль-шості менеджерів кореляційні коефіцієнти, що перевищують 0,70, є досить прийнятними. Через неідентичність активів, які обліковуються за балансовою та ф’ючерсною позиціями, доводиться використовувати складні стратегії хеджування, які потребують високопрофесійної підготовки кадрів та значних фінансових витрат. Недоліком ф’ючерсних контрактів є також зниження дохідності грошових коштів, котрі вкладені на депозитний рахунок брокера як гарантійні внески. Здебільшого на ці кошти не нараховуються від-сотки, і в разі значних обсягів ф’ючерсних операцій зниження зага-льного рівня дохідності може бути відчутним. Використання цінних паперів як застави допомагає частково вирішити цю проблему, але додаткова маржа вноситься лише у вигляді грошових коштів, тому повністю уникнути зниження доходів неможливо. Короткостроковий характер ф’ючерсних контрактів не дозволяє ефективно хеджувати ризики, які виникають при проведенні серед-ньо- і довгострокових фінансових операцій. Для хеджування таких ризиків за допомогою ф’ючерсів необхідно кілька разів проводити ф’ючерсні операції, а це потребує значних витрат. Загалом необхідність проведення спеціальних досліджень, не-відповідність строків, сум і типів ф’ючерсних контрактів потребам хеджерів, зниження дохідності ускладнюють процес хеджування ф’ючерсами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ Ф’ЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ» з дисципліни «Фінансовий менеджмент банку»
