Основні напрями та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві
За останні роки на підприємствах України умови праці значно погіршилися. У сфері матеріального виробництва кожен третій, а на окремих підприємствах кожен другий працівник працює в несприятливих умовах, що веде до негативних наслідків. Гострота проблеми поліпшення умов праці зростатиме, якщо не будуть прийняті заходи щодо створення сприятливих умов їх формування. За результатами соціологічного моніторингу, який проводився Інститутом соціології НАН України, найбільша кількість працюючих, які оцінюють умови як небезпечні – це працівники промисловості (34%), за статистичною звітністю цей показник коливається в межах від 30 % (працюють в несприятливих умовах) до 47% (мають пільги та компенсації за небезпечні та шкідливі умови). Серед працівників сільського господарства в небезпечних умовах працюють 20%, у сфері послуг – 14%, у бюджетній сфері – 10% (рис. 11. 2.). [7. С. 156]
%
40
30 34
20 20 10 14 10 0 Працівники промисловості Працівники сільського господарства Робітники сфери послуг Робітники бюджетної сфери сфера діяльності
Рис. 11.2. Зайняті в несприятливих та небезпечних умовах праці по сферах діяльності.
Низькі темпи вдосконалення умов праці на виробництві потребують докорінної перебудови системи управління умовами праці. Управління умовами праці – це безперервний процес здійснення організаційно – технічних, соціально-економічних та інших заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу несприятливих і шкідливих факторів на організм людини. Завданнями управління умовами праці є: забезпечення повної реалізації конституційного права працівників на безпечні й здорові умови праці, підвищення ефективності виробництва на основі поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища. Важливою функцією управління є: планування заходів з поліпшення умов праці. Планування роботи з поліпшення умов праці в рамках підприємства (організації) здійснюється у формі довгострокових програм, перспективних і поточних планів. При плануванні роботи з поліпшення умов праці використовуються матеріали атестації робочих місць за умовами праці; комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії; матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій тощо. При складанні планів підприємств з поліпшення умов праці (Рис. 11.3) передбачається аналіз стану умов праці та його соціальне і економічне оцінювання, визначення ефективності застосовуваних заходів з поліпшення умов праці, а також прогнозування змін стану умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу. Це дає можливість визначити та обґрунтувати запропоновані заходи з поліпшення умов праці. Важливе значення має також розроблення заходів щодо відповідальності та стимулювання виконання плану Істотне значення у системі планування роботи з поліпшення умов та охорони праці на підприємствах має розроблення розділу “охорона праці” у колективному договорі . Одним із підрозділів колективного договору є Комплексний план інженерно – технічних заходів з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці, який складається за формою, наведеною у табл. 11. 3. Таблиця 11.3. Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища № п/п Найменування заходів, робіт Вартість робіт Ефективність заходів Строк виконання Особи, відповіда-льні за виконання Асигновано Фактично витрачено Планується Досягнутий результат 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.
Аналіз стану умов праці Обґрунтування запланованих заходів Виявлення факторів, які впливають на умови праці Вдосконалення організації виконання плану та його пропаганда серед працівників Узгодження проекту плану по поліпшенню умов праці з іншими розділами проекту плану підприємства Соціальна та економічна оцінка стану умов праці Обговорення, доробка проекту плану Розробка заходів щодо відповідальності та стимулювання виконання плану Визначення ефективності застосовуємих заходів Внесення змін в проект плану Узгодження проекту плану в міністерстві Врахування досягнень науково – технічного прогресу Затвердження плану Прогноз зміни стану умов праці Рис. 11.3. Розробка плану підприємства по поліпшенню умов праці.[2. С.93] Виділяють такі напрями поліпшення умов праці на виробництві: - вдосконалення технологічних процесів ; - механізація та автоматизація виробничих процесів; - впровадження дистанційного управління виробничими процесами з метою виведення людини із зони несприятливих умов праці; - удосконалення конструкцій устаткування або заміна застарілого устаткування новим; - раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів; - влаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем; - виготовлення та установка ефективних інженерно – технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо); - реалізація конструктивних рішень з метою доведення до норми рівнів шуму, вібрації, температурного режиму тощо; - раціоналізація режимів праці та відпочинку ; - використання індивідуальних засобів захисту тощо. Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва. До економічних результатів впливу умов праці на людину, які мають позитивне значення, слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів. Сприятливі умови сприяють підвищенню продуктивності праці за рахунок кращого використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат через тимчасову непрацездатність та виробничий травматизм. Зростання продуктивності праці супроводжується також, як правило, досягненням високої якості продукції та послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зменшенню собівартості продукції. За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20% [9. С. 87]. Поліпшення умов і впровадження заходів з забезпеченню безпеки праці сприяють скороченню плинності кадрів. За мотивами “небезпечні і шкідливі умови” звільняється в промисловості до 20% усіх вивільнених, а в будівництві – понад 25%. Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов’язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними результатами. Зростання продуктивності праці пов’язано зі скороченням витрат робочого часу, обумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням ефективності використання робочого часу і продовженням періоду активної трудової діяльності. Несприятливі умови праці приводять до зворотніх результатів: різних форм та ступенів втомленості працівників, функціонального напруження організму. До негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці. Крім того, слід звернути увагу на соціальні результати впливу умов праці на працівників. До позитивних соціальних результатів можна віднести ступінь сприятливого впливу процесу праці на здоров’я людини та розвиток її особистості: стан здоров’я, ставлення до праці, соціальна активність, максимальне задоволення умовами праці. Негативний соціальний результат включає зниження творчої активності, зацікавленості в праці, зниження трудової дисципліни, зростання плинності кадрів внаслідок несприятливих умов праці. Для оцінювання результатів заходів з поліпшення умов та охорони праці згідно з Методикою визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці, запропоновані чотири групи показників [10]: - зміна стану умов і охорони праці; - соціальні; - соціально-економічні; - економічні. Зміна стану умові охорони праці характеризуються підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно – гігієнічних, естетичних, психофізіологічних показників. Соціальні результати заходів з поліпшення умов і охорони праці визначаються за такими показниками: - збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам та скорочення кількості працюючих у незадовільних умовах; - зниження рівня виробничого травматизму; - зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов’язаної з незадовільними умовами праці; - зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; - зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці. Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань. Стимулювання роботи з поліпшення умов праці передбачає систему заохочень. Так ст. 29. “Економічне стимулювання охорони праці” Закону України “Про охорону праці” визначає, що до працівників підприємств можуть застосовуватися будь – які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором). Досвід розвинених країн у галузі охорони праці свідчить, що поліпшенню умов праці сприяють такі заходи: 1. Податкові пільги на засоби, які застосовуються для оздоровлення умов праці. 2. Диференціація страхових внесків залежно від частоти і тяжкості травматизму і професійних захворювань. 3. Застосування санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов праці. Використання зарубіжного досвіду в галузі охорони праці буде сприяти поліпшенню умов праці на підприємствах України.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основні напрями та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві» з дисципліни «Менеджмент персоналу»
