Для того щоб забезпечити підприємство (об'єднання) необхідними йому матеріалами відповідно до виявленої потреби, організується матеріально-технічне постачання підприємства. Його задача полягає у визначенні потреби підприємства в матеріалах і технічних ресурсах, вишукуванні можливостей покриття цієї потреби, організації збереження матеріалів і видача їх у цехи, а також у проведенні контролю за правильним використанням матеріально-технічних ресурсів і сприяння в їхнє економії. Вирішуючи цю задачу, робітники органів постачання повинні вивчати і враховувати попит і пропозицію на всі споживані підприємством матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільше экономичную форму товародвижения, оптимизировать запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати. Матеріальні ресурси являють собою частина оборотних фондів підприємства. Оборотні фонди - це ті засоби виробництва, що цілком споживаються в кожному виробничому циклі, цілком переносять свою вартість на готову продукцію й у процесі виробництва змінюють або утрачають свої потребительные властивості. До складу оборотних фондів включаються: 1) основні і допоміжні матеріали, паливо, енергія і напівфабрикати, одержувані з боку; 2) малоцінні й інструменти, що быстроизнашиваются, і запасні частини для ремонту устаткування; 3) незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення; 4) тара. Оборотні фонди, за винятком малоцінних інструментів і інвентарю, незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виготовлення, а також енергії, ставляться до матеріальних ресурсів. Потрібно відзначити, що при розподілі засобів виробництва на основні й оборотні в практику припускаються деякі цілком виправдані умовності. Інструмент і інвентар діляться на дві частини. У першу з них входять малоцінні (вартістю менше 200 грн.) і що быстроизнашиваются (із терміном служби менше одного року) інструменти й інвентар. Вони ставляться до оборотних фондів. Інша ж частина, у якій включається весь інший інструмент і інвентар, ставиться до основних фондів. Для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТО), що на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання. Головною задачею органів постачання підприємства є своєчасне й оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості. Вирішуючи цю задачу, робітники органів постачання повинні вивчати і враховувати попит і пропозицію на всі споживані підприємством матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільше экономичную форму товародвижения, оптимизировать запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати. У умовах ринку в підприємств виникає право вибору постачальника, а виходить, і право закупівлі більш ефективних матеріальних ресурсів. Це змушує постачальницький персонал підприємства уважно вивчати якісні характеристики продукції, виготовленої різноманітними постачальниками. Сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо та інші матеріальні цінності на заводах і фабриках зберігаються на складах. Склад, число і розміри останніх залежать від номенклатури і кількості споживаних матеріальних цінностей. На значних підприємствах кількість складів нерідко досягає декількох десятків. Кількість, склад, ємність і спеціалізація складів утворять структуру складського господарства підприємства. Організація складів, їхнє технічне оснащення і розміщення на території заводу і фабрики мають істотне значення для роботи й економіки підприємства. Організація складського господарства впливає на пропускну спроможність складів, трудомісткість і собівартість складських робіт, на розмір внутрішньозаводських транспортних витрат і т.д.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Стратегія управління запасами на підприємстві» з дисципліни «Операційний менеджмент»
