У розвинених країнах (США, Франція, ФРН та ін.) впроваджу- ють систему тотального забезпечення якості (ТЗЯ), яка мала експе- риментальну перевірку у Японії. Основна мета системи ТЗЯ — посилення конкурентоспромож- ності товарів, що досягається шляхом практичної реалізації комплексу таких принципів: 104 1. Забезпечення постійної відповідності продукції запитам споживача. 2. Зосередження зусиль на запобіганні проблемам, а не їх усуненні (у японських фірмах у середньому 60 % витрат на забезпечення якості спрямовується на запобіжні заходи, 30 % — на здійснення контролю якості, 7 % — на усунення браку з внутрішніх причин, 3 % — на усунення браку, викликаного зовнішніми причинами). 3. Ринкові переваги продукції завдяки її особливій якості та упаковці. 4. Оцінювання діяльності всіх підрозділів та служб підприємства за критеріями якості. 5. Персональна відповідальність та самоконтроль кожного працівника з урахуванням колективних оцінок і думок. У розвинених країнах організація гуртків контролю якості (ГКЯ) розглядається як обов’язкова складова ТЗЯ. Цей організаційний ре- зерв зростання якості є формою низового громадського контролю працівниками одного підрозділу якості продукції та чинників, які її формують. ГКЯ включають 5–10 осіб, а керівником групи здебільшо- го призначається керівник підрозділу. Члени гуртка самостійно оби- рають тему розробок, а вище керівництво виступає перед членами ГКЯ з проблемними доповідями. Робота груп якості висвітлюється на спеціальних стендах. Найвдаліші розробки преміюються, премія розподіляється між членами ГКЯ. Розробки, що проводяться в гуртках, спрямовані на поліпшення умов праці, підвищення кваліфікації працівників, раціоналізацію технологічних процесів, удосконалення стилю керівництва. Менед- жери багатьох фірм вважають, що ГКЯ допомагають створити на під- приємствах атмосферу співдружності. Економічний ефект, отриманий від реалізації пропозицій членів ГКЯ, приблизно втричі перевищує витрати, пов’язані з їх діяльністю. Організація ГКЯ потребує високого рівня керівництва ними, наяв- ності конкретних річних планів розробок і певних цілей. Зарубіжні концепції управління якістю. Підхід Демінга. У. Едвардс Демінг був консультантом зі світовим ім’ям, який отримав найбільше визнання за свої праці у японській про- мисловості. У Японії приз Демінга кожного року присуджують фірмі, яка домагається найбільших успіхів у забезпеченні якості. Демінгна- голошував на здійсненні постійної, всебічної програми підвищення 105 якості, у якій мусять об’єднувати свої зусилля постачальники, інвес- тори і споживачі. Сутність концепції, розробленої Ф. Кросбі, полягає у бездефектному виготовленні продукції. Вона ґрунтується на таких основних положеннях: • увага виробників продукції повинна спрямовуватися на попередження появи дефектів, а не на їх виправлення; • якість роботи компанії визначається не тільки якістю виробни- чих процесів, а й якістю діяльності невиробничих підрозділів. Система Шинго. Співзасновник системи “Тойоти” “точно вчас- но” Чейдж Шинго відомий у Японії як “містер Удосконалення”. Його теоріяприсвячена запобіганню дефектам на етапі їх виникнення, тобтовикористання системи управління якістю технологічних про- цесів. Шлях до попередження дефектів, що з’являються на виході технологічного процесу, полягає у здійсненні контролю під час про- цесу. Згідно з підходом Шинго, є різниця між помилками та дефек- тами. Дефекти виникають тому, що люди роблять помилки. Навіть, коли помилки є неминучими, вони не стануть дефектами, якщо зво- ротний зв’язок призведе.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зарубіжний досвід управління якістю продукції» з дисципліни «Операційний менеджмент»
