Із розглянутого матеріалу випливає, що підприємство може або брати ризик на себе, тобто ризикувати, або уникати ризику, тобто не приймати ризикованих рішень, і відповідно діяти. Проте у менедж-менті ризику можливі також інші підходи до ризику. Щоб переко-натися в цьому, наведемо такий приклад. Припускаємо, що підприємство спеціалізується на виробництві продукції садівництва. Менеджер цього підприємства повинен ви-рішити — обприскувати чи ні плодові дерева пестицидами проти можливого раптового поширення шкідників. Імовірність такого по-ширення низька. У цій ситуації можливі такі дії: підприємство може спробувати проконтролювати ризик і обприскає дерева або вирішить ризикува-ти і не обприскуватиме дерева. Можливі і такі дві події: а) шкідники раптово поширюються в саду; б) шкідники не поширюються. Мож-ливі також чотири наслідки прийнятих рішень: 1) якщо підприємство вирішить обприскати дерева і в місцевос-ті, де розташований його сад, поширяться шкідники, йому вдасться запобігти псуванню врожаю й уникнути фінансових втрат; 2) якщо підприємство обприскало сад, а шкідники не поширили-ся, то воно не зазнає збитків від псування врожаю. Однак підприєм-ство витратить кошти на обприскування дерев, тому його дохід буде менший на ту суму витрат, яку воно понесло на обприскуванні; 3) коли підприємство вирішить не обприскувати дерева, а шкід-ники інтенсивно поширяться, то воно втратить частину врожаю. Отже, можливі значні фінансові втрати; 4) в разі, коли підприємство не обприскає дерева і шкідників не буде, воно матиме відчутну економію, бо не витратить коштів на обприскування дерев. Розглянемо схему для прийняття рішення підприємством, що спеціалізується на виробництві продукції садівництва (рис. 12.2). Якщо ставлення менеджера спеціалізованого на садівництві під-приємства таке саме, як і менеджера підприємства А (не схильний до ризику), він обприскуватиме дерева. Якщо ж його ставлення до ризику аналогічне ставленню менеджера підприємства Г (більше схильний ризикувати, ніж не ризикувати), то скоріш за все він не обприскуватиме дерева. Адже ймовірність того, що шкідники в саду не поширяться, досить висока, і тому такого типу менеджери пого-дяться скоріше ризикнути, ніж витрачати кошти на обприскування дерев.
Дія Ймовірність Подія Обприскує дерева Не обприскуєдерева Висока Поширення шкід-ників Підприємство уникає збитків від псування врожаю.Менеджер діяв правильно Підприємство за-знає збитків від псування врожаю.Менеджер діяв помилково Низька Шкідники не поширюються Підприємство втратило кошти на обприскування.Менеджер діяв неправильно Підприємство зе-кономило кошти на обприскуванні.Менеджер діяв правильно Рис.12.2. Схема для прийняття рішення підприємством, що спеціалізується на садівництві
Прийняття рішення обприскувати дерева — це один із спо-собів контролювати ризик. Проте здійснення такого контролю можливе й іншими способами. Найважливішим із них є передача ризику іншим (трансферт ризику). Механізм такої передачі покажемо на наступному прикладі. Підприємство має вирішити, страхувати врожай від граду чи ні. Коли ймовірність випадання граду висока, підприємство може «пе-редати» страховій компанії ризик втратити урожай внаслідок випа-дання граду. Для цього воно страхує свій урожай, виплачуючи цьо-му партнеру певну суму страхових платежів. Якщо град не випаде, прибуток підприємства буде меншим на суму цих страхових пла-тежів. Підприємство може взяти ризик на себе, не страхуючи уро-жай на випадок граду. В цьому випадку воно втратить урожай або його частину і не матиме доходу, якщо град випаде. Але якщо град не випаде, підприємство зекономить кошти, бо не платитиме стра-хових внесків. Тепер проаналізуємо можливі дії менеджера даного підприємст-ва залежно від його ставлення до ризику (рис. 12.3). Якщо менеджер підприємства не схильний до ризику, він стра-хуватиме урожай незалежно від ступеня ймовірності випадання граду. Якщо ж він схильний до ризику, то в усіх випадках він бра-тиме ризик на себе. За умови, що менеджер більше схильний не ризикувати, ніж ризикувати (подібно до менеджера підприємства В), він передаватиме ризик страховій компанії. Але якщо менед-жер схильний більше ризикувати, ніж не ризикувати, він би, як і менеджер підприємства Г, взяв би ризик на себе, тобто не страху-вав би урожай.
Дія Страхує урожай Не страхуєурожай Висока Град випадає Підприємство отримає страхо-ву компенсацію.Менеджер діяв правильно Підприємство втрачає врожай і дохід.Менеджер діяв помилково Низька Град не випадає Підприємство одержить мен-ший прибуток на суму страхових платежів.Менеджер діяв помилково Прибуток підп-риємства не зменшується.Менеджер діяв правильно Рис. 12.3. Схема для прийняття рішення про страхування врожаю на випадок граду Таким чином, у менеджменті ризику є щонайменше чотири важливих підходи до ризику: 1) уникати ризику (тобто не приймати ризикових рішень і не ри-зикувати); 2) спробувати контролювати ризик; 3) брати ризик на себе, тобто ризикувати з надією на сприятливі події; 4) «передавати» ризик іншим, тобто страхувати ризик. Необхідною передумовою ефективного господарювання є знан-ня того, коли слід уникати ризикових рішень, контролювати ризик, погоджуватися ризикувати та страхувати ризик. Прийняття таких рішень передбачає аналіз альтернативних варіантів дій, до яких мо-жуть вдаватися менеджери.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНТРОЛЮВАННЯ РИЗИКУ» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
