МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ «ПРОДУКТ-ПРОДУКТ» ЗА ЗМІНИ ЦІН НА КОНКУРУЮЧІ ПРОДУКТИ
Правило прийняття рішення «продукт—продукт» дає змогу ме-неджерам обгрунтовано змінювати виробничу програму підприємства залежно від змін ринкових цін на продукцію. В нашому прикладі, скажімо, доцільно збільшувати обсяг виробництва ріпаку тоді, коли його ціна підвищиться порівняно з ціною ячменю. І навпаки, виправ-дано зменшувати обсяг виробництва ріпаку і збільшувати виробниц-тво ячменю, якби ціна ріпаку знизилася порівняно з ціною ячменю. Аналіз різних варіантів зміни ринкової кон’юнктури на про-дукцію дає змогу зробити такий узагальнюючий висновок: будь-які зміни цін на конкуруючу продукцію, за винятком тих варіантів, ко-ли вони (ціни) зростають або знижуються на обидва продукти в од-ному і тому ж напрямі і з однаковими темпами, впливають на рі-шення «продукт—продукт», яке повинен прийняти менеджер у нових цінових умовах. Щоб переконатися в цьому, розглянемо такий приклад. Нам уже відомо, що за ціни ріпаку 540 і ячменю 180 грн. за 1 т максимальний дохід формувався при виробництві 1100 кг ріпаку та 1382 кг ячме-ню. Тепер постає питання: яка комбінація продуктів буде «правиль-ною», якщо: а) ціна ріпаку знизиться до 450 грн. за 1 т при незмінній ціні на ячмінь; б) ціна на ріпак зросте до 594, а на ячмінь знизиться до 153 грн.; в) ціни на ячмінь і ріпак знизяться на 20% і становити-муть відповідно 144 і 432 грн. за 1 т? Відповісти на це запитання можна після визначення нових співвідношень цін і порівняння кожно-го з них з граничною нормою трансформації (табл. 5.11). У 1-му варіанті зміни ціни на ріпак цінове співвідношення ста-новитиме 450 : 180 = 2,5; у 2-му варіанті з підвищенням ціни на рі-пак і зниженням на ячмінь цінове співвідношення підвищиться до 3,88 ( 594 : 153 = 3,88); у 3-му варіанті цей показник дорівнює 3432 : : 144). Таблиця 5.11 ВАРТІСТЬ ВИРОБЛЕНОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗА РІЗНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ ЦІН
Номерваріанта Приріст урожаю ріпаку, Приріст урожаю ячменю, ГНТ Співвідношення цін за різних варіантів зміни ціни на ячмінь і ріпак, варіанти Вартість виробленої продукції за різних співвідношень цін, грн. кг/га кг/га а б в 2,5 3,88 3,0 1 0 2598 — 2,5 3,88 3,0 2 100 2590 0,080 2,5 3,88 3,0 3 200 2567 0,230 2,5 3,88 3,0 4 300 2528 0,390 2,5 3,88 3,0 5 400 2472 0,560 2,5 3,88 3,0 6 500 2398 0,740 2,5 3,88 3,0 7 600 2304 0,940 2,5 3,88 3,0 8 700 2189 1,150 2,5 3,88 3,0 9 800 2047 1,420 2,5 3,88 3,0 10 900 1873 1,740 2,5 3,88 3,0 742,1 11 1000 1658 2,150 2,5 3,88 3,0 748,4 670,5 12 1100 1382 2,760 2,5 3,88 3,0 743,8 864,8 674,2 13 1200 995 3,870 2,5 3,88 3,0 865,0 661,7 14 1300 0 9,950 2,5 3,88 3,0 772,2 Щоб переконатися в тому, який саме варіант забезпечує макси-мальну вартість виробленої продукції, немає потреби визначати цей показник за усіма варіантами. Достатньо розрахунок зробити по «правильному» варіанту і двох суміжних — попередньому та наступному. Цим засобом ми скористаємося при аналізі даної таблиці. Як бачимо, у 1-му варіанті при співвідношенні цін 2,5 правильною (найбільш ефективною за цих умов) буде така комбінація продуктів: 1000 кг ріпаку і 1658 кг ячменю. Вартість виробленої продукції за такої комбінації становить 748,4 грн. Це найбільший обсяг продукції у вартісному виразі за ціни на ячмінь 180 і на ріпак 450 грн. за 1 т. І дійсно, вартість виробленої продукції за попередньої комбінації становить 742,1 і наступної 743,8 грн., тобто в обох випадках вона менша порівняно з «правильною» комбінацією, за якої виробництво ячменю зросте з 1382 кг до 1658 кг, а виробництво ріпаку через зниження на нього ціни скорочується з 1100 до 1000 кг. При співвідношенні цін 3,88 найбільш ефективною буде комбі-нація з виробництвом 1200 кг ріпаку і 995 кг ячменю. І зрозуміло, у цій комбінації збільшується виробництво ріпаку, ціна на який зрос-ла, і знижується виробництво ячменю як менш ефективного зараз продукту через зниження на нього ціни. Вартість виробленої продукції в цій комбінації найбільша і становить 865 грн., в той час як в попередній 864,8 і наступній 772,2 грн. У 3-му варіанті ціни на ріпак і ячмінь знизились. Як бачимо, зміна цін відбулася в одному і тому ж напрямі з однаковим темпом. В результаті цінове співвідношення між цими продуктами залиши-лося незмінним, тобто таким, яким воно було при цінах на ріпак і ячмінь, відповідно 540 і 180 грн. за 1 т. Відповідно до вимог правила прийняття рішення «продукт—продукт» найкращим варіантом поєднання обсягів виробництва цих продуктів буде той, який був визначений раніше: 1100 кг ріпаку і 1382 кг ячменю. Щоправда, вар-тість виробленої продукції тепер зменшиться, оскільки знизилися ціни. Якщо раніше цей варіант забезпечував 842,8 грн., то тепер — 674,2 грн. Проте за вказаних цінових умов це — максимальний об-сяг виробництва продукції. Як видно з табл. 5.11, попередній варі-ант забезпечує одержання 670,5, а наступний за «правильним» варі-антом — 661,7 грн. Який же висновок випливає із викладеного? Якщо зі зміною цінової ситуації підприємство не перейде до нової комбінації ви-робництва відповідних видів продукції, то воно обов’язково зазнає втрат, розмір яких залежить від ступеня зниження або підвищення цін. Так, за 1-м варіантом зміни ціни цінове співвідношення стало дорівнювати 2,5, за якого найкращою комбінацією є виробництво 1000 кг ріпаку і 1658 кг ячменю. Якби підприємство не перейшло на цю комбінацію, а продовжувало виробляти 1100 кг і 1382 кг ячме-ню, то його грошовий дохід знизився б на 4,6 грн. (748,4 – 743,8 = = 4,6). За цінового співвідношення 3,88 підприємство мало б втра-тити 0,2 грн. (865 – 864,8 = 0,2), якби не перейшло на виробництво 1200 кг ріпаку і 1995 кг ячменю замість виробництва цих продуктів обсягом 1100 і 1382 кг відповідно.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ «ПРОДУКТ-ПРОДУКТ» ЗА ЗМІНИ ЦІН НА КОНКУРУЮЧІ ПРОДУКТИ» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
