ТЕХНІЧНИЙ АСПЕКТ РІШЕННЯ «ПРОДУКТ—ПРОДУКТ» ЗА ОБМЕ-ЖЕНИХ РЕСУРСІВ
Припускаємо, що підприємство вирішило одне поле відвести під ріпак замість зернових культур. Таке рішення зумовлене підвищен-ням ціни на насіння цієї культури. Через причини, що склалися, підприємство може придбати мінеральних добрив лише в кількості, достатній для внесення їх на одному полі (100 га), — по 300 кг на 1 га. Чи доцільно ці добрива розподілити на два поля — під ячмінь і під ріпак? Чи можлива така комбінація внесення добрив під вказані культури, за якої за технічними показниками можна знайти таку, що забезпечить найбільшу господарську вигоду? Щоб дати відповідь на ці запитання, підприємство має скористатися експериментальними даними про очікувану врожайність ріпаку та ячменю залежно від дози внесених добрив для грунтових умов, подібних до умов даного кооперативу (табл. 5.6). Із табл. 5.6 видно, що при внесенні, скажімо, 27 кг добрив, можна додатково отримати 400 кг ріпаку. Оскільки в розпоряд-женні підприємства залишається ще 273 кг добрив, то при їх вне-сенні під ячмінь додатково ще можна одержати 2472 кг зерна. Як-що ж під ріпак використати 220 кг добрив, то під ячмінь їх залишиться 80 кг, а приріст урожаю цих культур відповідно стано-витиме 1100 і 1382 кг. Як бачимо, збільшення обсягу виробництва ріпаку досягається за рахунок зменшення виробництва ячменю. Оскільки кількість ресурсу (добрив), яку можна використати, об-межена 300 кг, то зрозуміло, що виділення більшої кількості доб-рив під ріпак збільшує його виробництво і зменшує вихід іншої продукції — ячменю. Таблиця 5.6 ПРИРІСТ УРОЖАЮ РІПАКУ І ЯЧМЕНЮ ВІД ВНЕСЕННЯ РІЗНОЇ КІЛЬКОСТІ ДОБРИВ, КГ/ГА Номерваріанта Доза добривпід ріпак, кг Приріст врожаюріпака, кг/га Доза внесених доб-рив під ячмінь, кг/га Приріст врожаюячменю, кг/га 1 0 0 300 2598 2 6 100 294 2590 3 12 200 288 2567 4 19 300 281 2528 5 27 400 273 2472 6 47 500 253 2398 7 69 600 231 2304 8 93 700 207 2189 9 119 800 181 2047 10 147 900 153 1873 11 176 1000 124 1658 12 220 1100 80 1382 13 253 1200 47 1061 14 300 1300 0 0 Для того щоб полегшити аналіз, побудуємо на основі даних табл. 5.6 криву виробничих можливостей (рис. 5.3). Характер цієї кривої дає підстави для висновку, що коли у попередньому прикладі з виробництвом сіна і зерна зв’язок між ними був компліментарним, доповнюючим та конкуруючим, то в даному випадку він, схоже, лише конкуруючий.
Рис. 5.3. Крива виробничих можливостей при використанні 300 кг добрив Оскільки обсяг виробництва ячменю скорочується зі зростанням обсягу виробництва ріпаку, то всі величини граничної норми транс-формації мають бути додатніми. Для того щоб переконатися в цьо-му, розрахуємо ГНТ для кожного варіанта внесення добрив під ці культури (табл. 5.7). Таблиця 5.7 МОЖЛИВІ ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА ТА ВЕЛИЧИНИ ГРАНИЧНОЇ НОРМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИ ВИКОРИСТАННІ 300 кг ДОБРИВ Номерваріанта Приріст уро-жаю ріпаку, кг Приріст уро-жаю ячменю, кг D ріпаку, кг D ячменю, кг ГНТ 1 0 2598 — — — 2 100 2590 100 – 8 0,080 3 200 2567 100 – 23 0,230 4 300 2528 100 – 39 0,390 5 400 2472 100 – 56 0,560 6 500 2398 100 – 74 0,740 7 600 2304 100 – 94 0,940 8 700 2189 100 – 115 1,150 9 800 2047 100 – 142 1,420 10 900 1873 100 – 174 1,740 11 1000 1658 100 – 215 2,150 12 1100 1382 100 – 276 2,760 13 1200 995 100 – 387 3,870 14 1300 0 100 – 995 9,950
Як і очікувалося, всі величини граничної норми трансформації при збільшенні виробництва ріпаку і зменшенні виробництва ячме-ню додатні. Це свідчить, що дані виробництва при обмеженій кіль-кості добрив є конкуруючими. Таким чином, з технічної точки зору немає підстав віддавати перевагу тій чи іншій комбінації внесення добрив. У конкурентній зоні всі вони є технічно прийнятними. Виз-начені технічні показники про збільшення виробництва одного виду продукції і зменшення іншого та величини граничної норми транс-формації є важливими для подальшої оцінки комбінацій і вибору серед них найкращої. Такий вибір здійснюється в процесі економіч-ного обгрунтування рішення «продукт—продукт».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ТЕХНІЧНИЙ АСПЕКТ РІШЕННЯ «ПРОДУКТ—ПРОДУКТ» ЗА ОБМЕ-ЖЕНИХ РЕСУРСІВ» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
