ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ
З точки зору оцінки ринкового середовища, яке оточує аграрні підприємства, вкрай важливо знати таку характерну особливість сільського господарства, як низька цінова еластичність попиту на сільськогосподарські продукти. Взагалі, цінова еластичність по-питу — це кількісне відображення реакції споживачів на зміну ціни на товари. Така реакція випливає з дії закону попиту, згідно з яким споживачі скорочують придбання товарів при зростанні цін на них і, навпаки, купують їх більше при зниженні цін. Проте щодо різних товарів ця дія закону попиту проявляється далеко не однаковою мі-рою, тобто має місце різний ступінь чутливості споживачів до зміни ціни на той чи інший товар. З огляду на сказане можна виділити три групи товарів за рівнем цінової еластичності. Перша група — товари, ціновий попит на які відносно еластичний. По цих товарах невеликі зміни в ціні призводять до значних змін в обсязі їх продажу. Друга група — то-вари з нейтральною (одиничною) еластичністю, коли обсяг про-дажу змінюється пропорційно змінам у ціні. Третя група — това-ри, по яких істотні зміни в ціні призводять до невеликих змін в обсязі продажу. Попит на ці товари називають відносно неела-стичним. Сільськогосподарська продукція належить якраз до третьої гру-пи товарів з відносно нееластичним попитом. За даними амери-канських учених, коефіцієнт еластичності на цю продукцію, розра-хований як відношення процентної зміни обсягу реалізованої продукції до процентної зміни ціни на неї, становить лише 0,20 — 0,25. Це означає, що споживачі збільшать придбання сільськогосподарської продукції, скажімо, на 5%, лише тоді, коли ціна на неї знизиться на 20 — 25%. Це співвідношення випливає з економічного змісту коефіцієнта еластичності (Еd), який вказує, на скільки процентів змінюється обсяг продажу при зміні ціни на 1%. Якщо Еd < 1, то ціновий попит є відносно нееластичним, при Еd — одиничним і при Еd > 1 — відносно еластичним. Ступінь еластичності попиту на товари істотно впливає на еко-номічний стан підприємства. Якщо попит еластичний, то при зни-женні ціни на товар грошова виручка від реалізації його збільшуєть-ся, оскільки вищий темп зростання продажу порівняно з нижчим темпом зниження ціни дає змогу компенсувати втрати від такого зниження. В той же час підвищення ціни при еластичному попиті на товар призведе до зворотних наслідків — загальний грошовий дохід зменшиться, оскільки його приріст від підвищення ціни не компен-сує втрат від зниження обсягу продажу. При нейтральній еластич-ності попиту грошовий дохід від зниження чи підвищення ціни не змінюється, оскільки втрата виручки в результаті зменшення обсягу продажу через зростання ціни буде компенсована додатковим дохо-дом від такого зростання. І навпаки, при зниженні ціни втрата виру-чки з цієї причини тією ж мірою компенсується приростом продажу. За умови відносно нееластичного попиту на товари зниження на них ціни завжди призводить до зменшення грошової виручки від їх реалізації. Адже при такому попиті істотне зниження ціни зумовить лише незначне збільшення обсягу продажу. Одержаний завдяки більшому продажу додатковий грошовий дохід не компенсує тих втрат, що виникли від зниження ціни. Проте при її підвищенні на товари з відносно нееластичним попитом грошова виручка завдяки цьому збільшиться, оскільки одержаний додатковий дохід від зро-стання ціни буде більшим, ніж втрати від зменшення обсягу продажу. Відносна нееластичність попиту на сільськогосподарську про-дукцію є наслідком дії кількох факторів, що визначають ступінь чутливості споживачів до зміни ціни на товари. Головним з них є фактор заміщення, коли при зростанні цін на один товар споживач може задовольнити ту саму потребу, купивши інший товар, ціна на який не змінилась або зменшилась. Але таке заміщення на продо-вольчі товари дуже обмежене через біологічні властивості людсько-го організму. Тут проявляється загальна закономірність — чим ме-нше є замінників даному товару, тим менш еластичний попит на нього, і навпаки. Звідси стає зрозумілим, що, наприклад, попит на зерно, а отже, і на хліб, є малоеластичним, оскільки цей продукт практично неможливо замінити іншим. Тому при істотному підви-щенні ціни на хліб обсяг його продажу зміниться мало, що і є відоб-раженням цінової нееластичності попиту на даний продукт. Потрібно також пам’ятати, що різні сільськогосподарські про-дукти мають неоднаковий коефіцієнт еластичності. За даними аме-риканських учених, коефіцієнт еластичності на хліб становить 0,15, яловичину — 0,64, баранину — 2,65, яйця — 0,32. Це необхідно обов’язково враховувати сільськогосподарським підприємствам різної спеціалізації. Для прикладу візьмемо два продукти — картоп-лю («другий хліб в Україні») та волоські горіхи. На рис.1.9а крива D відображує попит на картоплю, а на рис.1.9б — крива D1 — попит на волоські горіхи. Різний нахил цих кривих до осі абсцис характе-ризує неоднакову еластичність попиту і визначає різницю в темпах його зниження на ці продукти. Як бачимо, при однаковому темпі зростання цін на них (на діля-нках ординат Р1Р2) спостерігається далеко не однакова чутливість споживачів до обсягу покупок, що знайшло своє відображення в рі-зних обсягах зменшення продажу. Чутливість споживачів до зрос-тання цін на волоські горіхи була істотнішою, що й призвело до значного скорочення обсягу їх продажу, в той час як продаж карто-плі скоротився значно менше через відносну нееластичність попиту на цей продукт. Адже неважко помітити, що Q3 — Q4 > Q1 — Q2. І це закономірно, оскільки волоський горіх хоч і є цінним продуктом, але не є обов’язковим і незамінним компонентом раціону харчуван-ня людини. Тому реакція покупців на підвищення ціни на нього ціл-ком зрозуміла — вони різко скоротили попит і обсяг придбання. Для виробників волоських горіхів така реакція попиту на підви-щення ціни мала негативний результат — зменшився їх грошовий дохід. Це наочно видно, якщо порівняти розмір грошового доходу виробників до і після підвищення ціни, який на рис. 1.9б представ-лений відповідними прямокутниками. Грошовий дохід до підви-щення ціни відповідає площі прямокутника 0Р1ЕQ3, а після її під-вищення — 0Р2K2Q4. Неважко помітити, що площа першого з на-званих прямокутників (сумарний грошовий дохід) перевищує площу другого, оскільки приріст грошового доходу за рахунок підвищення ціни (площа прямокутника Р1Р2K2K3) виявився меншим від суми втраченої виручки від зниження обсягу продажу, представленої площею прямокутника Q4K3ЕQ3.
Рис.1.9. Цінова еластичність попиту на деякі сільськогосподарські продукти Підвищення ціни на картоплю від Р1 до Р2 з таким самим тем-пом, як і на волоський горіх, призведе, на відміну від розглянутого випадку, до порівняно незначного скорочення обсягу продажу, оскільки покупцям важко знайти замінник цьому продукту. Мова може йти лише про більш економне витрачання картоплі і деяке скорочення її споживання. Іншими словами, покупець вимушений купувати картоплю лише в дещо меншому обсязі, незважаючи на істотне підвищення ціни. А це означає, що ціновий попит на неї є відносно нееластичним. Як видно з рис. 1.9а, за такого попиту підвищення цін на продукт сприяє збільшенню грошового доходу виробника (площа чотирикутника 0Р2K1Q2 > 0P1EQ1), оскільки його приріст за рахунок підвищення ціни від Р1 до Р2 з перевищенням компенсував втрату доходу розміром Q2KЕQ1, і це за умови, коли частину виробленої картоплі обсягом Q1 — Q2 при початковій про-позиції S не буде реалізовано. Детальний аналіз відносно нееластичного попиту дає змогу пе-редбачити, що в несприятливі роки для виробництва певної про-дукції з таким попитом сільськогосподарські підприємства можуть одержати більший дохід, ніж у роки з нормальними погодними умо-вами. Проілюструємо сказане графічно (рис.1.10). За нормальних погодних умов попит D1 урівноважується з пропозицією S1 в точці Е1, якій відповідає ордината Р1 — ціна рівноваги. При цьому вироб-ники отримують дохід розміром 0P1E1Q1. У менш сприятливі роки виробництво продукту зменшується, пропозиція його скорочується до S2, встановлюється цінова рівновага в точці Е2, якій відповідає вища ціна — Р2. Дохід підприємств тепер вимірюється прямокутни-ком 0P2E2Q2, площа якого, як це неважко помітити, більша від площі 0P1E1Q1, тобто сільськогосподарські підприємства за таких умов одержують більший грошовий дохід, ніж за середніх умов господарювання завдяки перевищенню додатково одержаної вируч-ки від підвищення цін над втратою доходу від зменшення обсягу продажу (P1P2E2K > Q2KE1Q1).
Рис. 1.10. Вплив зменшення обсягу виробництва продукту з малоеластичним попитом на ціну і грошові доходи 1.5. ВТРУЧАННЯ У МЕХАНІЗМ УРІВНОВАЖЕННЯ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ Описаний нами механізм урівноваження попиту і пропозиції ха-рактерний для ідеального ринку. В реальному житті цей механізм тією чи іншою мірою коригується державою, а також діями певних груп виробників чи споживачів. Наприклад, рекламні кампанії мо-жуть бути спрямовані на користь певного виробника або групи ви-робників того чи іншого товару. Якщо така кампанія вдала, крива попиту на такий товар зміститься догори. Групи споживачів можуть також виробити спільні дії, щоб разом вплинути на ринкову ціну. Наприклад, якщо домінують великі переробні підприємства (м’ясокомбінати, цукрозаводи, виноробні заводи тощо), яких відносно не-багато і які є споживачами відповідно худоби, цукрових буряків і винограду, то вони завдяки монопольному становищу відносно аг-рарних виробників цих видів продукції потрапляють у вигідну по-зицію при визначенні договірної ціни на цю сировину. Принагідно зазначимо, що ця проблема є дуже актуальною і для України. В той же час і виробники також можуть об’єднатися, щоб обмежити про-позицію на ринку, а отже, підвищити ціну та збільшити виручку від продажу товару. З розвитком науково-технічного прогресу і запровадженням його результатів у практику істотно збільшилось виробництво сільськогосподарської продукції. З метою недопущення її пере-виробництва в країнах Заходу посилився регулюючий вплив дер-жави на розвиток сільського господарства і формування доходів аграрних підприємств. Однією з форм такого регулювання є об-меження обсягу виробництва того чи іншого виду продукції. Та-ке рішення може прийматися в межах однієї країни або ж у ви-гляді міждержавної угоди, як це характерно для країн ЄС. Хоч для України цей важіль державного регулювання поки не є акту-альним, все ж знання того, як саме він впливає на урівноваження попиту і пропозиції, є необхідним з огляду на майбутнє. Адже з переходом до справжніх ринкових відносин є всі підстави споді-ватись, що сільське господарство України стане однією з найпродуктивніших галузей. Щоб зрозуміти, як саме впливає обмеження обсягу виробництва певного товару на урівноваження попиту і пропозиції, скори-стаємося вже відомими нам даними про виробництво кавунів. При-пустімо, що урядом встановлено максимальний обсяг виробництва кавунів згідно з міждержавними угодами в кількості 5 000 тис. з розрахунку на середню масу одного кавуна 4 кг. Співвідношення попиту і пропозиції, що складається внаслідок такого обмеження, показано в табл. 1.5 і рис. 1.11. Раніше, коли обсяги виробництва кавунів не були обмежені «зовнішніми силами», виробники були згодні постачати на ринок 6 000 тис. кавунів за ціною 40 коп. за 1 кг. Тепер, коли держава ста-ла регулювати виробництво, характер кривої пропозиції істотно змінюється: вона набуває вигляду вертикальної лінії по відношенню до осі абсцис (рис. 1.11). Таблиця 1.5 ПРОПОЗИЦІЯ ТОВАРУ ВСІМА ВИРОБНИКАМИ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ
Рис.1.11. Пропозиція, попит і точка рівноваги в умовах обмеженої пропозиції Ми пам’ятаємо, що без регулюючого впливу держави виробники були згодні постачати 5000 тис. кавунів за ціною 20 коп. за 1 кг. Але за такої ціни споживачі були спроможні купити 8 000 тис. кавунів. Оскільки таку кількість кавунів виробники постачати не можуть, то в результаті утворюється надлишок попиту (3 000 тис. кавунів). За такої ситуації споживачі купуватимуть товар дедалі за вищу ціну, поки зникне зайвий попит. Як видно з рис. 1.11, споживачі згодні платити 0,5 грн. за 1 кг кавунів, якщо пропонується на продаж 5 000 тис. кавунів. Та-ким чином, в умовах обмеженої пропозиції ринок урівноважується за ціни 0,5 грн. за 1 кілограм. На завершення даного розділу звернемо увагу на загальновідому істину — чим вища конкуренція на ринку, тим краще. Конкуренція означає, що продавці не можуть отримувати надмірні прибутки за рахунок покупців і, навпаки, покупці за рахунок продавців (постачальників). В розвинутих країнах з ринковою економікою, зокрема в Північній Америці і Західній Європі, бізнес здебільшого діє в умо-вах конкуренції. Це не означає, що там не існує олігопсонії та оліго-полії. Вони наявні, але діють під доскіпливим оком антимонополь-ного та іншого подібного законодавства. Терміни а Закон попиту і поняття а Крива попиту а Крива пропозиції а Ціна рівноваги а Цінова еластичність попиту а Нееластичний ціновий попит а Еластичний ціновий попит а Одиничний (нейтральний) ціновий попит а Коефіцієнт еластичності
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
