ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ ВАЛЮТНИХ СВОП-КОНТРАКТІВ
Для уникнення валютного ризику банки, компанії та інші учасники ринку вдаються до валютного свопу, який нагадує надання паралельних кредитів у різних країнах. При цьому дві сторони погоджуються надати рівновеликі позики з однаковим строком погашення місцевому позичаль-нику, який вказується іншою стороною, але в місцевій валюті.
Приклад 18. Міжбанківський валютний своп-контракт. Англійський банк укладає кредитну угоду з американською компанією про надання кредиту в сумі 17 млн дол. США строком на 2 роки. У цьому разі банк бере на себе не лише кредитний, а й валютний ризик, який пов’язаний з можливим зниженням курсу долара до фунта стерлінгів протя-гом двох років, що призведе до збитків банку. Менеджер банку вирішує хеджувати позицію (довга валютна позиція в доларах) за допомогою опе-рації своп і звертається до своп-дилера. Дилер знаходить другу сторону свопу — американський банк, який має надати кредит в сумі 10 млн. фунтів стерлінгів своєму клієнтові — англійській компанії на 2 роки. Американсь-кий банк також наражається як на кредитний, так і на валютний ризик. Сто-рони домовляються надати кредити місцевим позичальникам у місцевій ва-люті. Тобто, американський банк видає 17 млн дол. США американській компанії, а англійський банк — 10 млн фунтів стерлінгів англійській ком-панії. При цьому кредитні угоди укладаються з тим банком, клієнтом кот-рого виступає компанія, а отже, кредитний ризик не перекладається з одно-го банку на інший. Гарантом виконання кредитної угоди є банк клієнта. Втрати в разі неповернення кредиту американським клієнтом нестиме англійський банк і навпаки. Але валютного ризику при такій операції вда-лось уникнути обом банкам, оскільки їхні позиції в іноземних валютах були замінені на позиції в базових валютах, які можна профінансувати за раху-нок депозитів у тій самій валюті. Через 2 роки клієнти повернуть кредити, і термін дії угоди своп закінчиться. Отже, американський і англійський банки уклали угоду своп про на-дання забезпечених (гарантія банку) на 2 роки кредитів клієнтам, які вка-зані іншою стороною свопу. При цьому в угоді закріплюються всі права власності у разі неповернення кредиту клієнтом, згідно з якими кредит по-вертає банк клієнта.
Описаний своп-контракт дав змогу банкам хеджувати свій валютний ризик. Операції своп часто є секретними та конфіденційними. І тому клієнти банків можуть не здогадуватися про існування свопу. Адже кредит-ний договір укладається з банком клієнта, а не з іншою стороною свопу. Наступний приклад демонструє операцію своп між банком та його клієнтом, яка проведена з метою хеджування валютного та відсоткового ризику компанії і належить до клієнтських операцій банку.
Приклад 19. Валютний і відсотковий своп-контракт. Німецька компанія продала товар американській компанії на суму 50 млн дол. США на умовах виплати через 3 роки з нарахуванням відсотків за наданий комерційний кредит за плаваючою ставкою LIBOR. Якщо курс до-лара за 3 роки знизиться, то компанія зазнає збитків. Німецькій компанії необхідно профінансувати наданий кредит і ме-неджмент компанії вирішує випустити трирічні комерційні папери під фіксовану річну ставку 9%. Вартість комерційних паперів виражена в дойчмарках і загальна сума випуску становить 85 млн. DM. Розмістивши комерційні папери на ринку і одержавши 85 млн DM, німецька фірма звер-тається до банку й укладає угоду з проведення операції своп. Спот-курс на дату проведення операції становить DM 1.70/$1. Суть такої операції зво-диться до обміну 85 млн DM на 50 млн дол. США. Німецька компанія розміщує в банку 85 млн DM під фіксовану ставку 9% річних на 3 роки і одночасно отримує від банку суму 50 млн дол. США за плаваючою ставкою LIBOR на такий самий строк. В угоді своп передбачається, що через 3 роки буде здійснено обмін 50 млн дол. США на 85 млн DM незалежно від ва-лютного курсу, що складеться на той час (обмін суми на суму). Через 3 роки американська компанія сплатить німецькій 50 млн дол. США, а та, у свою чергу, обміняє цю суму в банку на 85 млн DM, тобто “розкрутить своп”. 85 млн DM німецька компанія спрямує на погашення комерційних паперів. У даному разі валютний і відсотковий своп суміщені в одній операції. Використавши операцію своп, німецька компанія хеджувала валютний ри-зик шляхом обміну визначеної суми однієї валюти (85 млн. DM) на визна-чену суму іншої валюти (50 млн дол.) без урахування спот-курсів, які діяли на моменти прямого та зворотного обміну. Відсотковий своп дав мож-ливість німецькій компанії прохеджувати ризик, який пов’язаний зі зміною ставки LIBOR протягом трьох років, оскільки плаваюча ставка була замінена на фіксовану. Отже, операція своп дозволила німецькій компанії уникнути як валют-ного, так і відсоткового ризику, за що банк отримав 1% комісійної винаго-роди. Крім того, банк можливо зміг профінансувати за рахунок такої опе-рації свої операції в дойчмарках (надання кредитів, купівля цінних паперів) на 3 роки. Загалом банк має ширші фінансові можливості з розміщення та залучення коштів. Тому операції своп крім комісійних, які сплачуються на момент укладення договору, можуть мати для банку й інші привабливі вла-стивості. Операції своп набувають все більшого поширення на фінансових рин-ках, часто суміщаючи валютний і відсотковий свопи в одній угоді.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ ВАЛЮТНИХ СВОП-КОНТРАКТІВ» з дисципліни «Банківський менеджмент хеджування фінансових ризиків»
