ОРГАНІЗАЦІЯ Ф’ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ НА КИЇВСЬКІЙ УНІВЕРСАЛЬНІЙ БІРЖІ
В Україні торгівля ф’ючерсними контрактами здійснюється на Київській універсальній біржі (КУБ). Планується організація ф’ючерсного ринку на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ), що дає надії на активізацію ф’ючерсної торгівлі у країні. На КУБ провадиться торгівля ф’ючерсними контрактами на іноземну валюту — долар США, німецьку марку, російський рубль, а також ф’ючерсами на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Стандарт-на номінальна вартість контрактів становить $ 1000, DM 1000, 5000000 руб. та 10 облігацій ОВДП. Найактивніша торгівля спостерігається контрактами на американські долари. Торгівля ф’ючерсами на ОВДП дещо усклад-нюється внаслідок різних рівнів доходності та строків погашення облігацій різних аукціонів, а також через проблеми з оподаткуванням доходів від ОВДП на первинному та вторинному ринках. Ф’ючерси на іноземну валюту оцінюються згідно з основним валютним курсом. Система ціноутворення ф’ючерсного ринку паралельна валютному ринку і ціни валют у контрактах вказуються в національній валюті України. Це означає, що на КУБ ф’ючерси котируються в європейських (непрямих) котируваннях, тоді як на міжнародних ф’ючерсних біржах прийнято оцінювати валюти в контрактах, виходячи з кількості доларів на одиницю іншої валюти (американські котирування). Терміни дії ф’ючерсних контрактів на КУБ закінчуються щомісяця, а не щокварталу, як на міжнародних біржах. Торгівля відбувається ф’ючерсними контрактами з усіма місяцями виконання в межах року, але не більш ніж на 12 місяців уперед. Місяці виконання встановлюються Розрахунковою пала-тою КУБ залежно від попиту та пропозиції. У 1997 році на біржі відбулися торги ф’ючерсами з термінами виконання на 6 місяців уперед. Мінімальні зміни ціни ф’ючерсів у процесі торгів — крок ціни — вста-новлюються Розрахунковою палатою. Для ф’ючерсів на долар США в да-ний час крок ціни (тік) дорівнює 0,0001 гривні (0,01 копійки) в розрахунку на один долар. Наприклад, якщо ціна контракту змінилася від 1.8563 до 1.8518, то зміни ціни становитимуть 45 тіків, що в грошовому вираженні дорівнюватиме 4,5 грн на один контракт (0,0001 · 45 · 1000 = 4,5). Зміни ціни розраховуються як різниця між ціною відкриття торгової сесії та коти-рувальною ціною, що визначається при закритті сесії для кожного виду та кожного місяця виконання контракту. Кліринг проводиться Розрахунковою палатою КУБ після закінчення кожної торгової сесії перерахунком варіаційної маржі з рахунку сторони, яка програла, на рахунок сторони, що виграла. Виконання всіх ф’ючерсних контрактів гарантоване Розрахунковою палатою. Брати участь у ф’ючерсній торгівлі можуть будь-які юридичні та фізичні особи через Розрахункові фірми, які є учасниками Розрахункової палати КУБ. Для проведення ф’ючерсних операцій потрібно відкрити клієнтський рахунок у Розрахунковій фірмі, на який вносяться кошти, необхідні для проведення операцій. Допустимий мінімум грошових коштів на рахунку визначається ве-личиною початкової та додаткової маржі, необхідної для забезпечення всіх відкритих позицій клієнта. Розмір маржі в розрахунку на одну відкриту по-зицію становить 2–5% номінальної вартості контракту і встановлюється Роз-рахунковою палатою. У 1997 році і початкова, і додаткова маржа становили 60 грн. В якості 40% початкової маржі можуть бути прийняті ОВДП за се-редньозваженою ціною їх аукціону після укладення договору застави між Розрахунковою фірмою та Розрахунковою палатою. Додаткова маржа є фінансовим підкріпленням початкової маржі і вно-ситься клієнтами на підставі розпорядження Розрахункової палати в таких випадках: з настанням місяця виконання контракту; за наявності різких ко-ливань цін на ринку, які можуть призвести до дестабілізації системи га-рантій ф’ючерсного ринку. З метою обмеження монополізму клієнтів та забезпечення стабільності ф’ючерсного ринку Розрахунковою палатою встановлюється кількість відкритих позицій на одному рахунку за кожним видом і кожним місяцем виконання контрактів. За кожну відкриту позицію понад ліміт вносяться подвоєні суми маржі. Для контрактів за доларами та рублями цей ліміт ста-новить 300 позицій, для контрактів у німецьких марках — 350 позицій. Виконання ф’ючерсних контрактів можливе шляхом поставляння (прийняття) реального активу (валюти чи ОВДП), або шляхом списання (зарахування) варіаційної маржі після здійснення офсетної угоди. Оформ-лення договору купівлі-продажу валюти провадиться Розрахунковими фірмами на наступний робочий день після останнього дня торгівлі даним видом контрактів. Перерахунок коштів за договором поставки валютних коштів виконується в триденний період після закриття торгів. Далі на підставі повідомлень уповноважених банків про перерахування валюти по-зиції продавця і покупця закриваються. За кожний ф’ючерсний контракт клієнтами сплачується біржовий збір в розмірі 50 коп. Торги ф’ючерсами відбуваються в залі КУБ з голосу з використанням електронного табло, де фіксуються усні заявки брокерів на купівлю чи про-даж контрактів. Укладення угоди фіксується біржовим маклером у прото-колі торгової сесії. Розрахункова палата біржі відкрита для вступу нових учасників, якими можуть стати будь-які юридичні особи. Учасники повинні мати брокерське місце на біржі або бути акціонерами КУБ та сплатити організаційний вне-сок в Розрахункову палату. Учасники Розрахункової палати біржі назива-ються Розрахунковими фірмами і мають право брати участь у ф’ючерсних торгах від власного імені та за дорученням клієнтів. Розрахункова палата біржі і Розрахункові фірми несуть солідарну відповідальність за функціонування системи гарантованого виконання ф’ючерсних контрактів. Діаграма, що унаочнює обсяг ф’ючерсних торгів на КУБ у січні 1997 року за контрактами на долар США та ОВДП за місяцями виконання з січня по червень зображена на мал. 4.1. Найбільша кількість ф’ючерсів, що продавались і купувались на торгах, спостерігалась з виконанням у лютому. Графік зміни цін на червневі та липневі ф’ючерси за доларом США, а також графік спот-курсу долара США на УМВБ протягом періоду з 09.01.97 по 15.05.97 подано на мал 4.2. З наведених графіків видно, що ба-зис протягом даного періоду часу значно змінювався від 0,17 грн. (2.0600 — 1.8900) 21.01.97 до 0.0002 грн. 24.03.97, іноді базис дорівнював нулю. Загалом в період березень-травень ф’ючерсний та спот-курс були до-сить близькі і змінювалися майже паралельно. Період січень-лютий характеризувався різкими змінами цін на долар. У січні спот-курс сягнув на рівень 2.0500 грн. за долар з наступним падінням курсу долара до 1.7600 грн. за долар, яке відбулося 20.02.97. У цих умовах учасники ф’ючерсних торгів, які 16.01.97 відкрили короткі позиції за черв-невими ф’ючерсами за ціною грн 2.0500/$ 1, а 20.02 закрили позиції (ціна грн. 1.7700/$ 1), змогли отримати прибуток в розмірі 280 грн. на один ф’ючерсний контракт, що становило 159 дол. за курсом УМВБ. Необхідність розвитку внутрішнього ф’ючерсного ринку в Україні зу-мовлена такими основними причинами. По-перше, на міжнародних ф’ючерсних ринках не існує таких типів контрактів, які б відповідали по-требам українських хеджерів. Суми коштів, якими оперують вітчизняні ви-робники та банки, значно менші за суми, з якими працюють на міжнародних ринках. Ф’ючерсний контракт стандартної номінальної вар-тості 1000000 дол. США не може бути використаний як інструмент хеджу-вання ризику для суми в кілька тисяч доларів, як того потребують ук-раїнські банки чи компанії. Для хеджування валютного ризику необхідно, щоб однією з валют контракту була базова валюта учасника ринку. Для вітчизняних виробників базовою валютою є гривня, а ф’ючерсних кон-трактів, в яких однією з валют була б гривня, досі на міжнародних ринках не існує. Процес хеджування відсоткового ризику можливий лише в разі, коли в основу ціноутворення фінансового інструменту та ф’ючерсного кон-тракту покладено одну й ту саму ставку. На українському фінансовому ринку ціна фінансових активів базується на внутрішніх ставках та рівнях доходності, таких як ставка рефінансування НБУ, рівень доходності ОВДП і т.ін. Відповідних типів ф’ючерсних контрактів на міжнародних ринках не створено, що й не дозволяє використовувати ці ринки для хеджування “внутрішніх” фінансових ризиків. Друга причина полягає в обмеженні доступу українських хеджерів на міжнародні ф’ючерсні ринки. Формально ф’ючерсні біржі є загальнодоступними, проте для проведення операцій необхідно знайти брокера, який погодився б працювати з даним клієнтом. Для українських учасників ринку пошук брокера може бути проблематичним. Більшість із них є новими учасниками для міжнародних ринків, які не мають кредитних рейтингів та відповідної репутації. Тому з українськими компаніями чи банками пов’язується вищий рівень ризику, ніж з іншими учасниками міжнародних ринків. З огляду на це брокер може вимагати підвищення рівня гарантова-них внесків або наявності урядових гарантій, що значно збільшить фінансові витрати з проведення ф’ючерсних операцій Тому створення і активізація власного ф’ючерсного ринку, який відповідав би потребам і можливостям вітчизняних виробників, є найбільш реальним та перспективним напрямком розвитку фінансових ринків в Ук-раїні. У майбутньому такий ринок може інтегруватися в міжнародну систе-му ф’ючерсної торгівлі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОРГАНІЗАЦІЯ Ф’ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ НА КИЇВСЬКІЙ УНІВЕРСАЛЬНІЙ БІРЖІ» з дисципліни «Банківський менеджмент хеджування фінансових ризиків»
