Опціон відсоткових ставок — це угода, яка дає право власникові на одержання кредиту за ставкою, що не перевищує фіксованої верхньої межі, або право інвестування коштів під ставку, не нижчу за встановлену нижню межу, у деякий момент часу в майбутньому або протягом наперед визначеного періоду. Продавець опціону встановлює опціонну премію залежно від вірогідної майбутньої тенденції щодо динаміки відсоткових ставок та тривалості ча-сового періоду, який покриває опціон. Якщо відсоткові ставки за кредитами опускаються нижче від зафіксованого в опціоні рівня або депозитні ставки піднімаються вище за ставку інвестування, зафіксовану в опціоні, то влас-ник опціону не скористається своїм правом, а шукатиме вигідніші шляхи фінансування. Опціони відсоткових ставок у механізмі дії та реалізації дещо відрізняються від інших видів опціонів і мають самостійні назви, а саме: CAP, FLOOR, COLLAR. Терміни дії контрактів CAP, FLOOR, COLLAR до-волі різноманітні — від кількох тижнів до 10 років. Умови більшості кон-трактів прив’язані до відсоткових ставок за державними цінними паперами, комерційними векселями, кредитами для першокласних позичальників (прайм-ставка) або за євродоларовими депозитами (ставка LIBOR). CAP — це угода, яка надає право власникові опціону на одержання кредиту визначеної величини з попередньо встановленим максимальним рівнем відсоткової ставки в майбутньому. CAP може розглядатися як серія опціонів PUT європейського типу. Відсотковий CAP використовується для захисту позичальника, який бе-ре кредит під плаваючу ставку, від підвищення рівня ринкових ставок за кредитом. Як компенсацію за попередньо виплачену опціонну премію по-зичальники отримують гарантію, що їх кредитори не можуть підвищити ставку за кредитом понад зазначений в опціоні рівень, який називається CAP-ставкою. Встановлення CAP-ставки як верхньої межі або стелі підвищення ставки за кредитом не заважає одержувати доход від зниження ставки. Якщо ринкові ставки нижчі за CAP-ставку, то відсотки за кредитом нараховуються за діючими ринковими ставками. Отже, відсотковий CAP страхує власника від підвищення ринкових ставок за кредитом, але дозво-ляє скористатися перевагами від зниження рівня ставок. Опціонна премія CAP залежить від співвідношення ринкової ставки та CAP-ставки. Чим ближче CAP-ставка до поточних ринкових ставок, тим вища вартість захисту від зміни ставок. Іншими словами, чим ближче одна до одної перебувають ринкова і CAP-ставка, тим вища ймовірність того, що з часом ринкові ставки перевищать рівень CAP. А це означає, що продавець опціону втратить кошти на різниці ставок. Бажаючи захиститись від май-бутніх втрат, продавець опціону призначає вищу премію. Навпаки, опціон може коштувати значно дешевше, якщо CAP-ставка встановлена на рівні, ймовірність досягнення якого ринковими ставками досить незначна. Сума кредиту в угоді CAP може бути реальною, якщо клієнт має намір взяти кредит, або умовною, коли сторони домовляються лише про виплату різниці у відсоткових ставках. У першому випадку операція надання кредиту та угода CAP розгляда-ються як дві окремі операції. Це означає, що за виданим під плаваючу став-ку кредитом нараховуються відсотки у звичайному порядку згідно з ринко-вими ставками, навіть якщо вони перевищують рівень CAP. Друга операція — із захисту CAP, компенсує будь-які додаткові платежі за відсотками за наданим кредитом, що перевищують CAP-ставку. Такий підхід дозволяє купувати CAP не лише у свого кредитора, а й у третьої сторони, що розши-рює можливості хеджування за допомогою опціонів. Це дозволяє також упорядкувати порядок обліку таких операцій. В основу захисту CAP покладено угоду, згідно з якою визначаються довідкові дати в майбутньому, які розбивають на частини весь період дії CAP. На ці визначені наперед дати, якщо обумовлена в контракті ставка (звичайно тримісячна LIBOR) перевищує ставку CAP, продавець виплачує власникові CAP різницю між вищою поточною ставкою та встановленим рівнем CAP у вигляді розрахункової суми. Розрахункова сума обчислюється за формулою: (3.4) де r — поточна ринкова ставка; К — CAP-ставка; Т — тривалість періоду в днях між довідковою датою на момент розрахунків та наступною довідковою датою; СК — умовна сума кредиту. Важливо, щоб довідкові дати збігалися з датами перегляду плаваючої ставки за кредитом, а також однаковими були базові ставки, на основі яких розраховуються виплати відсотків за кредит та розрахункова сума за CAP.
Приклад 8. Розрахунок платежу за угодою CAP. Клієнт придбав у банку опціон CAP на умовну суму 100 млн дол. терміном на один рік, який базується на тримісячній ставці LIBOR. В угоді зафіксовано максимальну ставку CAP на рівні 10,0%. Перегляд рівня ставок та розрахунки проводяться кожних 3 місяці. Найближча довідкова дата — 01.05.97, наступна довідкова дата — 01.08.97. Ці дати збігаються з датами перегляду ставок за кредитом, який був наданий клієнтові іншою стороною. Розрахувати суму платежу, що її банк виплатить клієнтові, коли на 01.05.97 тримісячна ставка LIBOR була зафіксована на рівні 10,37%. Розрахункова сума обчислюється за формулою (3.4) і становить 94555,6 дол.:
Суму 94555,6 дол. банк виплатить клієнтові за угодою CAP 01.08.97. Якщо клієнт має реальний кредит на суму 100 млн дол. під плаваючу став-ку, яка базується на тримісячній LIBOR, то його зобов’язання з виплати відсотків у період з 01.05 до 01.08 обчислюватимуться з огляду на рівень 10,37%. Але угода CAP дозволила клієнтові компенсувати додаткові витра-ти з виплати відсотків, які перевищують рівень CAP — 10,0%. Сума 94555,6 дол., одержана від банку клієнтом, відповідає сумі перевищення з виплати відсотків за кредит над рівнем 10,0%.
Здебільшого розрахункова сума виплачується клієнтові в кінці періоду, на який вона була розрахована, оскільки саме в цей час проводиться випла-та відсотків за кредитом за попередній період. Згідно з домовленістю сторін розрахункова сума може виплачуватися на початку періоду, але в та-кому разі її необхідно дисконтувати [див. (3.3)]. Якщо на довідкову дату ставка LIBOR виявилася нижчою за рівень CAP-ставки, то розрахунки і виплати не проводяться. Продаючи угоду CAP клієнтові, банк бере на себе відсотковий ризик цього клієнта і як компенсацію одержує опціонну премію. Укладаючи такі угоди у великих обсягах та маючи широкі фінансові можливості, банки можуть знизити рівень узятого на себе ризику за допомогою інших прий-омів хеджування, наприклад свопу відсоткових ставок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Угоди CAP» з дисципліни «Банківський менеджмент хеджування фінансових ризиків»
