Ф’ючерсні контракти на короткострокові відсоткові ставки
Ф’ючерсний контракт на короткострокові відсоткові ставки — це угода між продавцем (покупцем), з одного боку, та кліринговою палатою ф’ючерсної біржі, з іншого, про поставку (прийняття) стандартної кількості грошових коштів під визначену відсоткову ставку на конкретну дату в май-бутньому. Укладення ф’ючерсної угоди на відсоткові ставки означає, що прода-вець бере на себе зобов’язання надати кредит стандартного розміру під відсоткову ставку, що фіксується в момент продажу контракту. Дата вико-нання такого ф’ючерсного контракту віддалена деяким проміжком часу від дати укладення угоди і є стандартною. Покупець ф’ючерсного відсоткового контракту зобов’язується прийняти кредит на аналогічних умовах. Нині на біржах найактивніша торгівля відбувається такими типами ф’ючерсів як євродоларовий ф’ючерсний контракт (IMM, ЛІФФЕ), ф’ючерсний контракт на 90-денний казначейський вексель уряду США (IMM), ф’ючерсний контракт на стерлінговий тримісячний депозит (ЛІФФЕ). Кожний тип контрактів має стандартну номінальну вартість, яка становить 1000000 дол. США — для євродоларових ф’ючерсів та ф’ючерсів на 90-денні казначейські векселі, 250000 фунтів стерлінгів — для ф’ючерсів на стерлінгові депозити. В основу кожного типу ф’ючерсних контрактів покладено відповідний фінансовий інструмент, доходність якого формує ціну ф’ючерсів. Євродоларові ф’ючерсні контракти грунтуються на євродоларових тримісячних строкових депозитах, контракти на казначейський вексель — на 90-денних казначейських векселях уряду США, ф’ючерси на стерлінгові депозити — на тримісячних строкових депозитах у фунтах стерлінгів. Ф’ючерсні контракти на короткострокові відсоткові ставки оцінюються за індексним методом ціноутворення. Це означає, що ціна ф’ючерсу, випи-саного на короткостроковий фінансовий інструмент, подається як 100 мінус очікувана відсоткова ставка за даним інструментом на грошовому ринку. Індексний метод установлення ціни дозволяє встановити нормальну обер-нену залежність між цінами ф’ючерсів та цінами короткострокових фінансових інструментів, покладених у їх основу. Чим вищою є очікувана відсоткова ставка інструменту (депозиту, векселя), тим нижчою буде ціна ф’ючерсу, і навпаки. Наприклад, якщо доход за 90-денним казначейським векселем становить 9,73%, то ціна відповідного ф’ючерсного контракту дорівнюватиме 90.27 (100 – 9,73). Це індексна вартість (ціна) ф’ючерсного контракту, яка завжди подається у стандартній формі запису: дві значущі цифри, десяткова крапка, дві цифри після крапки (навіть, якщо остання цифра нуль). Правила біржі встановлюють мінімальний рівень зміни ціни ф’ючерсу — тік, який дорівнює сотій частині від 1%. Аби створити умови для ефек-тивної торгівлі, біржі гарантують, що тіки в однакових типах ф’ючерсних контрактів мають стандартну грошову вартість. Вартість тіка обчислюється як розмір тіка, помножений на номінальну вартість контракту з урахуван-ням терміну його дії. Для євродоларового ф’ючерсу та ф’ючерсів на казна-чейські векселі вартість тіка становить 25 дол. США: 1000000 · 0,0001 · (90/360) = 25. Для ф’ючерсів на стерлінговий депозит вартість тіка дорівнює 6,25 фунта стерлінгів: 250000 · 0,0001 · (90/360) = 6,25. Механізм здійснення ф’ючерсних угод на короткострокові відсоткові ставки не відрізняється від загальноприйнятого (див. підрозд. 2.2). При ви-конанні операцій з євродоларовими ф’ючерсами розмір початкової маржі становить 2000 дол., розмір підтримуваної маржі — 1500 дол. (ІMM). Ефективність хеджування за допомогою ф’ючерсів на короткострокові відсоткові ставки залежить від кореляції між касовою та ф’ючерсною по-зиціями учасника ринку. Хедж має включати такі позиції за ф’ючерсними контрактами, які економічно пов’язані з касовою позицією хеджера і при-значені для зменшення ризику, що виникає в процесі здійснення ко-мерційних операцій компанії чи банку. Наприклад, коли компанія має в ак-тиві 90-денні казначейські векселі уряду США і передбачає падіння рівня відсоткової ставки за цими цінними паперами, то хеджувати такий ризик необхідно за допомогою ф’ючерсів на казначейський вексель, а не євродоларових ф’ючерсів або якихось інших контрактів. У такому разі зниження доходності векселів буде компенсовано підвищенням ціни відповідних ф’ючерсів. Ф’ючерсні контракти на короткострокові відсоткові ставки можуть ви-користовуватися для хеджування ризику зміни ціни фінансових активів, які мають високий коефіцієнт кореляції між цінами грошового та ф’ючерсного ринків. Механізм дії ф’ючерсів відсоткової ставки та сутність операцій хеджу-вання відсоткового ризику розглянемо на прикладі євродоларового ф’ючерсного контракту як одного з найбільш активно діючих фінансових ф’ючерсів. У наведеному далі прикладі хеджером є банк, котрий узяв кре-дит на міжбанківському ринку, але на практиці будь-який позичальник — компанія, фірма чи фонд — може так само хеджувати свій ризик.
Приклад 6. Євродоларовий ф’ючерсний контракт. Перший Український Банк (ПУБ) отримав від Міжнародного Банку (МБ) кредит у євродоларах на 5 млн терміном на один рік. Кредит видано під плаваючу ставку, яка переглядається кожних 3 місяці і базується на 90-денній ставці LIBOR, перевищуючи її на 2%. Наступна дата перегляду ставки за кредитною угодою — 16 червня, є також датою поставки ф’ючерсного контракту на євродоларовий тримісячний депозит. 20 березня на засіданні Комітету з управління активами та пасивами ПУБ було проаналізовано прогноз зміни відсоткових ставок, згідно з яким 90-денні ставки LIBOR зростуть із поточного рівня 7,5% річних до 8,2% річних 16 червня. Комітет вирішує хеджувати відсотковий ризик за допо-могою операцій з євродоларовими ф’ючерсними контрактами і віддає наказ співробітникові казначейства банку продати необхідну кількість контрактів. Наступного дня, 21 березня, менеджер зв’язується з брокером ф’ючерсної біржі, котрий повідомляє, що євродоларовий ф’ючерсний кон-тракт на червень котирується на Міжнародній Лондонській біржі фінансових ф’ючерсів (ЛІФФЕ) з індексною вартістю 92.50. Оскільки керівництво ПУБ чекає зростання 90-денної ставки на 70 базисних пунктів протягом наступних трьох місяців, а отже, падіння ціни червневих ф’ючерсів до рівня 91.80, то менеджер віддає наказ брокерові щодо прода-жу 5 ф’ючерсних контрактів на червень. При ставці 7,5% річних виплата відсотків Міжнародному банку за 3 місяці становитиме, дол.: 0,075 · (90/360) · 5000000 = 93750. Якщо ставки зростуть до 8,2%, то сума зобов’язань ПУБ з виплати відсотків зросте на суму 8750 дол.: 0,082 · (90/360) · 5000000 = 102500; 102500 — 93750 = 8750. Сума 8750 дол. і являє собою втрати, яких може зазнати ПУБ через відсотковий ризик і яких прагне уникнути хеджуванням. Кожний базисний пункт євродоларового ф’ючерсу коштує 25 дол. і тому 70 базисних пунктів зміни ціни ф’ючерсу коштуватимуть 1750 дол. (25 · 70 = 1750) за один контракт. Для повного хеджування суми в 8750 дол. необхідно продати 5 кон-трактів (8750:1750 = 5). Якщо прогноз виявився правильним, то в червні ПУБ укладе проти-лежну угоду і купить 5 контрактів за індексною ціною 91.80, аби закрити початкову позицію. Отже, банк одержить прибуток від проведення ф’ючерсних операцій в сумі 8750 дол. за 5 контрактів протягом кварталу, що й покриє додаткові витрати банку з виплати відсотків за кредит. Завдяки рішенню про хеджування ризику ПУБ зміг одержати ефективну ставку 7,5% на наступний тримісячний період кредиту починаючи з 16 червня. Якщо прогноз ПУБ виявився неправильним і відсоткові ставки не зрос-ли, як було передбачено, а знизилися, то банк втрачає кошти на операціях з ф’ючерсами, але виграє з точки зору виплати відсотків за кредитом. У наведеному прикладі ціна євродоларового ф’ючерсу змінюється па-ралельно з касовою ціною, тобто базис є сталим протягом усього періоду хеджування. Це дало змогу банку одержати прибуток від ф’ючерсних опе-рацій у розмірі 8750 дол., саме стільки, щоб компенсувати додаткові витра-ти за залученим кредитом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ф’ючерсні контракти на короткострокові відсоткові ставки» з дисципліни «Банківський менеджмент хеджування фінансових ризиків»
