ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ ХЕДЖУВАННЯ В БАНКАХ
Зобов’язання банку, які виникають з укладенням форвардних, ф’ючерсних, опціонних угод і своп-контрактів, є позабалансовими до мо-менту настання терміну їх виконання. Балансовою позицією ці зобов’язання стають після проведення реальної операції купівлі або продажу активу, яка була передбачена строковою угодою. Бухгалтерський облік позабалансових зобов’язань банку має особливості, які зумовлені специфікою таких опе-рацій. Для України, у зв’язку з переходом на міжнародні стандарти обліку та звітності, новим є впровадження системи подвійного запису для опе-рацій за позабалансовими рахунками. Крім того, операції з фінансовими інструментами обліковуються на різних позабалансових рахунках залежно від характеру та мети операції — хеджування чи спекуляції. В Україні з 1 січня 1998 року вводиться План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, який розроблено згідно із загаль-ноприйнятими в міжнародній практиці принципами та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. За цим планом (від 21.11.97) для обліку операцій з форвардами, ф’ючерсами, опціонами та свопами при-значені позабалансові рахунки (клас 9) другого порядку: 92 — “Зо-бов’язання і вимоги за операціями з валютою та банківськими метала-ми” і 93 — “Вимоги та зобов’язання щодо андерайтингу цінних паперів та строкових фінансових інструментів, крім інструментів валютного обміну”. Усі операції, які проводяться банками з фінансовими інструментами на строковому ринку, належать до одного з двох типів: · операції, які проводяться з метою хеджування; · інші операції, які мають спекулятивний характер. За визначенням НБУ, операція класифікується як хеджування, якщо: а) точно визначена позиція, за якою існує ризик втрат від зміни цін і яку банк з цієї причини хеджує; б) фінансовий інструмент точно визначений як хедж у момент його придбання або продажу; в) існує така залежність між зміною ціни фінансового активу і зміною ціни на використовуваний при хеджуванні інструмент, яка дозволяє суттєво знизити ризик фінансових втрат. Якщо операція з фінансовими інструментами не задовольняє ці вимоги, то вона визначається як спекулятивна і обліковується за іншими рахунками, ніж операції хеджування. Однією з особливостей нової системи обліку є подвійний запис опе-рацій за позабалансовими рахунками. Усі позабалансові, як і балансові, ра-хунки поділяються на активні та пасивні. Позабалансовий рахунок буде ак-тивним, якщо при переведенні його на баланс дебетується балансовий рахунок, і пасивним — якщо при переведенні його на баланс кредитується балансовий рахунок. Для відображення операцій у позабалансовому обліку за системою подвійного запису використовуються рахунки розділу 99, які слугують контррахунками для подвійного запису в разі здійснення операцій на позабалансових рахунках. Для рахунків розділів 90–95, до яких належать і рахунки, призначені для обліку операцій хеджування, використовуються контррахунки групи 990. Рахунки четвертого порядку даної групи відкриваються довільно на розсуд банку. За активними позабалансовими рахунками обліковуються фінансові інструменти, придбані з метою хеджування. За дебетом активних ра-хунків проводяться суми контрактів, які передбачають купівлю валюти, банківських металів та інших активів, таких як цінні папери, кредити, по-токи відсоткових доходів тощо. Ці суми обліковуються на період від дати угоди до дати розрахунків чи валютування або до настання строку закінчення контракту. За кредитом активних рахунків проводяться суми активів після їх отримання або після закінчення строку дії угоди, а також сумнівна заборгованість. Суми отриманих активів після проведення ре-альної операції стають балансовою позицією і переносяться на відповідні балансові рахунки. У випадках, коли отримання активів згідно з укладе-ними строковими угодами викликає сумнів, сума вартості активів обліковується на спеціальних позабалансових активних рахунках. За де-бетом проводяться суми вартості активів, які визнані безнадійними. За кредитом проводяться суми вартості активів при їх отриманні у корес-понденції з відповідними балансовими рахунками, або при остаточному списанні заборгованості. За пасивними позабалансовими рахунками обліковуються фінансові інструменти, які продані з метою хеджування. За кредитом рахунків прово-дяться суми контрактів, які передбачають продаж валюти, банківських ме-талів та інших активів. За дебетом рахунків проводяться суми контрактів при відправленні активів або після закінчення строку дії угоди. Доходи або витрати за операціями хеджування, які виражені в сумах платежу за фор-вардами та опціонами, змінами в цінах ф’ючерсів та в інших сумах, мають обліковуватися в звичайному порядку на рахунках доходів (клас 6) або вит-рат (клас 7). Рахунки доходів чи витрат кореспондуватимуть з рахунками тих клієнтів або банків, які є другою стороною укладеної угоди з метою хеджування. Іншою особливістю зазначеного плану є мультивалютність. Усі операції в іноземній валюті, у тому числі й позабалансові, обліковуються за тими самими рахунками, що й операції в гривнях. Позабалансові зобов’язання в іноземній валюті переоцінюються на звітну дату. Запровадження нового плану рахунків дасть змогу систематизувати та впорядкувати облік позабалансових зобов’язань банку, у тому числі й опе-рацій хеджування, а отже, ширше застосувати їх у практиці роботи вітчизняних банків.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ ХЕДЖУВАННЯ В БАНКАХ» з дисципліни «Банківський менеджмент хеджування фінансових ризиків»
