Своп-контракти — це юридично оформлена угода між двома учасни-ками про обмін відсотковими платежами на визначену суму протягом пев-ного періоду часу або обмін однієї валюти на іншу з умовою проведення оберненої операції через деякий час. Термін “своп” (swap) у перекладі означає обмін. Розрізняють два види операцій — валютний своп і своп відсоткових ставок. Кожна з цих операцій має на меті хеджування відповідного виду ризику — валютного чи відсоткового. На практиці валютні та відсоткові свопи часто поєднуються в одній угоді. Своп-контракти як фінансовий інструмент хеджування ризиків виникли на міжнародних ринках на початку 80-х років нашого століття. Протягом останніх десяти років ринок операцій своп швидко розвивався і став одним з найбільш динамічно зростаючих секторів фінансового ринку, послугами якого користується більшість зарубіжних банків. У Північній Америці, на-приклад, річний обсяг операцій на ринку своп 1994 року становив 1 трильйон дол. США. Учасниками своп-контрактів можуть бути банки, компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, довірчі товариства тощо. Часто операції своп про-водяться на міжбанківському ринку. Своп-контракти мають позабіржовий характер, і угоди укладаються індивідуально. Угоди своп оформлюються як юридичний договір, в якому закріплені права власності кожного учасника в разі невдачі — дострокового виходу з операції однієї зі сторін, відмови від виконання обов’язків тощо. Сторони безпосередньо домовляються про умови свопу або користуються послугами своп-дилера, який створює ринок свопів. Дилери мо-жуть бути посередниками або однією зі сторін свопу, якщо займають про-тилежну позицію і мають свій ризик. Сторони мають можливість вийти зі свопу, знайшовши покупця і перепродавши угоду на вторинному ринку. Вторинний ринок для операцій своп ще не достатньо розвинений і доско-налий, тому звільнення від умов контракту становить значні труднощі. Діапазон сум, на які укладаються угоди, досить широкий — від 1 до 500 млн дол. США, але ефективність операцій починається з 5 млн дол. США. Свопи мають фіксовані строки погашення. Періоди від дати укладання угоди до дати її погашення можуть досягати від 1 до 10 – 15 років, але звичайно тривалість свопу становить від 2 до 5 років. У світі існує лише кілька (10 – 20) угод з періодом дії понад 10 років. Отже, операції своп на-лежать до середньо- і довгострокових фінансових інструментів. Останнім часом кілька великих банків Великобританії і США розроби-ли комунікаційну мережу, яка дозволяє спрощувати торгівлю свопами ма-лої номінальної вартості та коротких періодів дії. Свопи можуть застосовуватися як до нових операцій, тобто укладатися паралельно з основною операцією, у зв’язку з якою виникає ризик (отри-мання кредиту, конвертація однієї валюти в іншу тощо), так і до вже існуючих, укладених раніше угод та проведених операцій. У першому разі сторони обмінюються реальними сумами, у другому — лише платежами (відсотковими ставками, курсовими різницями) у розрахунку на умовну су-му. При цьому умовна сума свопу не є балансовою позицією сторін. Типової схеми здійснення операції своп не існує, оскільки кожна угода має індивідуальний характер і відбиває потреби та можливості конкретних учасників. Основною особливістю свопів є взаємовигідність, коли завдяки проведенню операцій обміну обидві сторони досягають тієї мети, яку вони перед собою ставили. Угоди своп укладаються тоді, коли є потенційні їх учасники, що мають намір скористатися такими можливостями іншої сто-рони, яких самі вони не мають. Отже, від своп-контракту переваги отриму-ють обидва учасники, жодний з них не програє і не виграє. Саме завдяки цьому вдається знизити вартість операції своп. Своп-контракти порівняно недорогі фінансові інструменти хеджування ризиків. За здійснення операції зацікавлена сторона сплачує комісійну ви-нагороду в розмірі близько 1% від суми угоди. Операції своп проводяться банками як для хеджування власних ризиків, так і з метою надання послуг клієнтам для хеджування їхніх ризиків, за що банк отримує винагороду у вигляді комісійних. Іноді ці дві мети можуть досягатися в одній угоді. Сутність операцій своп найповніше виявляється при розгляді конкретних угод та умов їх здійснення (див. підрозд. 3.4, 4.7).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність операцій з укладання своп-контрактів» з дисципліни «Банківський менеджмент хеджування фінансових ризиків»
