Строки — це один параметр управлiння активами та зобов’язаннями (пасивами) банку, iншим параметром є їх сума в грошовому вираженні. У процесi управлiння активами та зобов’язаннями з метою встановлення кон-тролю над рiвнем ризику відсоткової ставки всi активи та пасиви банку по-дiляють на двi групи — чутливi до змiн вiдсоткової ставки та нечутливi до таких змін. При цьому структура активiв i пасивiв фiксується протягом певного довільно взятого iнтервалу часу. Це дозволяє керувати спiввiдношеннями сум рiзних видiв активiв i зобов’язань, елiмiнуючи вплив такого параметра як час. Зазначений пiдхiд до управлiння є статичним. Актив чи пасив є чутливим до змiн відсоткової ставки, якщо має такі характеристики: · дата перегляду плаваючої вiдсоткової ставки міститься в розглядува-ному iнтервалi часу; · строк погашення настає в цьому iнтервалi; · термiн проміжної або часткової сплати основної суми міститься в цьому iнтервалi; · змiна базової ставки, покладеної в основу цiноутворення активу чи зобов’язання, можлива або очiкується протягом цього самого часового iнтервалу i не контролюється банком (наприклад, змiна ставки ре-фiнансування НБУ). До нечутливих активiв та зобов’язань вiдносять такi, доходи та видатки за якими протягом аналізованого перiоду не залежать вiд змiни вiдсоткових ставок. Геп (GAP — розрив, дисбаланс) визначається як рiзниця мiж величи-ною чутливих активiв ЧА у грошовому вираженні та величиною чутливих зобов’язань ЧЗ у грошовому вираженні: GAP = ЧА – ЧЗ. (1.5) Геп може бути додатний, якщо активи, чутливi до змiн ставки, переви-щують чутливi зобов’язання (ЧА>ЧЗ), або від’ємний, якщо чутливi зо-бов’язання перевищують чутливi активи (ЧА<ЧЗ). Збалансована позицiя, коли чутливi активи та зобов’язання рiвнi між собою, означає нульовий геп. При нульовому гепi маржа банку буде стабiльною, незалежною вiд коли-вань вiдсоткових ставок, вiдсотковий ризик — мiнiмальний, проте одержа-ти пiдвищений прибуток внаслiдок сприятливої змiни вiдсоткових ставок неможливо. I додатний, i від’ємний геп дають потенцiйну можливiсть от-римати бiльшу маржу, нiж у разі нульового гепу. Головна iдея методу управлiння гепом полягає в тому, що розмiр та вид (додатний або від’ємний) гепу мають відповідати прогнозам змiни вiдсоткових ставок згідно з таким правилом: · якщо геп додатний, то з ростом вiдсоткових ставок маржа зростатиме i, навпаки, при їх зниженнi маржа зменшуватиметься; · якщо геп від’ємний, то з ростом вiдсоткових ставок маржа зменшува-тиметься, а з їх зниженням — збiльшуватиметься. Це означає, що не так вже й важливо, в якому напрямі змiнюються ставки, головне, щоб геп вiдповiдав тому напряму руху ставок, який прине-се пiдвищений прибуток. Проте потенцiйна можливiсть одержання додаткового прибутку супро-воджується пiдвищеним рiвнем вiдсоткового ризику. Якщо прогноз змiни ставок виявиться неправильним або не справдиться, то це може призвести до зниження маржі і навiть до збиткiв. За наявності гепу ймовірність фінансових втрат така сама, як і ймовірність одержання додаткових при-бутків. Геп — це міра відсоткового ризику, на який наражається банк протягом фіксованого часового інтервалу. Незалежно від того, додатний чи від’ємний геп має банк, чим більший розмір (абсолютна величина) гепу, тим вищий рівень відсоткового ризику бере на себе банк і тим більше змінюється маржа. Збільшення чи зменшення маржі залежить від знака ге-пу (“плюс” чи “мінус”), а також від того, зростатимуть чи спадатимуть відсоткові ставки. Нульовий геп дозволяє мінімізувати ризик зміни відсоткових ставок і стабілізувати маржу. Головним завданням менеджменту банку при застосуванні методу управління гепом є досягнення відповідності між видом гепу та прогнозом зміни напряму, швидкості й рівня відсоткових ставок. Отже, необхідною умовою використання зазначеного методу управління є наявність надійного прогнозу або можливість одержати такий прогноз та передбачуваність еко-номічної ситуації. Якщо прогнозування зміни відсоткових ставок неможли-ве, наприклад через нестабільність економічної ситуації, є рація менедж-ментові банку застосувати стратегію нульового гепу, значно знизивши завдяки цьому відсотковий ризик.
Приклад 2. Метод управління гепом. За даними балансу банку (табл. 1.2), оцінити зміну показників прибут-ковості при зниженні відсоткових ставок на 2%. Які рекомендації не-обхідно дати менеджментові банку? Таблиця 1.2. БАЛАНС БАНКУ А к т и в и П а с и в и Показник Сума,млн грн. Середня ставка, % Сума,млн грн. Середня ставка, % 1. Збалансовані за строками2. Чутливі до зміни ставок3. З фіксованою ставкою4. Не приносять прибутку, не сплачуються відсотки5. Власні кошти 125670370155- 272528-- 12545052075150 221820 -- У с ь о г о 1320 1320 За такої структури балансу банк має додатний геп у розмірі 220 млн грн. (670 — 450 = 220). При додатному гепі зниження відсоткових ставок призведе до зниження показників прибутковості, таких як чиста відсоткова маржа ЧВМ і відсотковий прибуток П. Показники прибутковості до зни-ження ставок становлять:
Отже, зниження ставок на 2% призвело до зменшення відсоткового прибутку на 4,5 млн грн., що становить 4,87%. Показники ЧВМ знизились відповідно на 0,34% і 0,39%. Темпи зниження показників прибутковості за-лежать як від величини зміни відсоткових ставок, так і від розміру гепу. Якщо прогнозується зниження ставок, то менеджментові банку необхідно змінити структуру балансу і перейти від додатного гепу до нульового, що дасть можливість звести до мінімуму відсотковий ризик. Перехід від нульо-вого до від’ємного гепу при зниженні ставок забезпечить підвищення рівня прибутковості, але супроводжуватиметься підвищеним ризиком.
Метод управління гепом базується на статичному аналізі розриву між чутливими активами та зобов’язаннями. Такий підхід має свої переваги та недоліки. Головною перевагою статичного аналізу є його простота й дос-тупність для розуміння та практичного застосування. Показники гепу легко розрахувати, якщо відомі характеристики потоку грошових коштів кожного фінансового інструменту, використовуваного при формуванні активів та зобов’язань банку. Геп дозволяє контролювати розмір відсоткового ризику протягом розглядуваного проміжку часу, а також оцінювати можливі зміни величини маржі банку. Недоліком статичного аналізу гепу є те, що часова вартість грошей до уваги не береться. Статичний геп не дає змоги оцінити сукупний відсотковий ризик банку. З огляду на сказане метод управління гепом, а також збалансований і незбалансований за строками методи управління слід вважати складовими або етапами досконалішого процесу управління активами та пасивами бан-ку — методу кумулятивного гепу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Метод управлiння гепом» з дисципліни «Банківський менеджмент хеджування фінансових ризиків»
